2.5 Умови функціонування системи ' фізичного виховання
Для забезпечення реального процесу фізичного виховання (функціонування ,системи) необхідні певні умови.
Першою, головною умовою є бажання громадян реалізувати свої права па фізичний і духовний розвиток, передбачені статтею 4 Закону України "Про фізичну культуру і спорт". Сьогодні, на жаль, лише близько 6% населення України використовують це право. Тому, щоб викликати це бажання, в системі фізичного виховання мусить здійснюватись клопітка систематична просвітницька робота, а при організації занять необхідно забезпечити сприятливий морально-психологічний клімат.
Правда, бажання займатись фізичними вправами може виникати імпульсивно, на ґрунті біологічної потреби до руху, або внаслідок певних "репресивних дій" з боку керівників занять. Але такі дії не будять свідомість, тому активність, що проявляється як їх наслідок, швидко згасає. Тільки ефективною агітаційною і пропагандистською діяльністю з використанням відомих форм, методів і засобів можна досягти бажаного успіху — залучити більшість громадян держави до систематичних занять фізичними вправами.
Другою такою умовою є належна матеріально-технічна база та фінансове забезпечення галузі. Сучасна база повинна складатися з відповідних приміщень та інвентарю, який повинен відповідати фізичним, естетичним та гігієнічним потребам людини, а також надавати умови для рекреації і відпочинку окремих громадян різного віку, їх груп та сімей.
Третьою, визначальною умовою є забезпечення галузі "Фізична культура і спорт" висококваліфікованими фахівцями-професіоналами.
Фахівці об'єктивно існують у системі і є носіями всіх її цінностей. Вони приводять систему в рух, формують її ідеологію, науково-методичні, програмово-нормативні та організаційні основи; здійснюють просвітницьку роботу; беруть участь у створенні, вдосконаленні та оновленні матеріально-технічної бази.
Таким фахівцем у школі є вчитель фізичної культури. Важливе значення надавав учителеві Дістервег. В одній зі своїх промов він заявив: "Де шкільна справа занепала, винен учитель; де вона добре поставлена, там вона цим зобов'язана вчителеві. Учитель для школи - це те ж, що сонце для всесвіту. Він джерело тієї сили, яка приводить в рух всю машину"'. Вищим критерієм оцінки діяльності вчителя для нього була викладацька діяльність. Розуміючи суспільну роль вчителя, Дістервег вважав, що суттєвими елементами учительської самосвідомості є:
висока думка учителя про гідність і значення своєї професії;
правильне ставлення вчителя до учнів і батьків;
повага до колег за професією;
усвідомлення необхідності перманентної самоосвіти;
усвідомлення необхідності йти в ногу із сучасністю;
прагнення розвивати в собі кращі особливості тієї нації, до якої він
належить;
• вільне володіння предметом, знання духовної і фізичної природи людини, законів її розвитку, індивідуальних і вікових особливостей.
Цінними і сьогодні є рекомендації Дістервега вчителеві щодо вдосконалення
методики викладання:
перш за все опрацюй, вивчи в усьому обсязі свій предмет;
поклади в основу свого викладання якесь одне джерело, але не викладай на уроці з книги, посібника, конспекту, а з голови;
привчайся до детальної підготовки кожного уроку; записуй зауваження, доповнення, спостереження, які робиш під час викладання;
засвоївши посібник, що поклав в основу викладання, вивчай інші посібники і праці з цього ж предмету;
намагайся встановити хід навчання відповідно до потреб твоїх учнів;
вивчай постійно загально-педагогічні, дидактичні, методичні, логічні, психологічні праці, за допомогою яких можна досягти найвищого розвитку.
Педагогічні кадри нової генерації покликані поєднувати високий професіоналізм із глибоким усвідомленням сучасних суспільних потреб, тому у формуванні особистості вчителя ми вбачаємо два головних аспекти — професійний і загальнокультурний. Стосунки з розумним і добрим вчителем — це рятівний круг для дитини у перехідний період економічної та соціальної нестабільності. З огляду на це в процесі допрофесійної, фундаментальної вузівської підготовки та післядипломної педагогічної освіти слід не лише давати знання, а й формувати особистість педагога, плекати його, щоб, за словами великого Т.Г.Шевченка, вчитель був апостолом правди і науки, уособленням совісті нації.
Доводячи необхідність взаємної поваги вчителів і учнів, І.Я.Франко різко критикує байдужість, грубість, формалізм і невігластво вчителів у ставленні до учнів, виводить позитивні образи педагогів, показує їх дружні взаємини з дітьми, гостро засуджує самодурів у педагогіці.
Високо цінував особистісні якості вчителя, його моральну природу, професіоналізм К.Д.Ушинський.
Підготовкою фахівців займаються відповідні навчальні заклади: коледжі фізичного виховання; факультети фізичного виховання педагогічних інститутів та університетів; інститути фізичної культури та університети фізичного виховання і спорту. Сьогодні в Україні функціонує більше п'ядесяти таких навчальних закладів.
- 6. Система фізичного виховання у народній педагогіці та її розвиток у спадщині видатних українських педагогів
- 7. Передумови і перспективи реформування національної системи фізичного виховання школярів 76
- III. Засоби фізичного виховання 89
- Визначення поняття 90
- Визначення поняття 110
- Визначення поняття 138
- VI. Основи методики вдосконалення
- VII. Загальні основи навчання рухових дій 245
- 5. Організація навчальної діяльності
- 1. Предмет теорії фізичного виховання і її місце в системі наукових знань
- 2. Джерела виникнення і розвитку теорії фізичного виховання
- 3. Вихідні поняття теорії фізичного виховання
- 3.1. Фізична культура
- 3.2. Фізичний розвиток
- 3.3. Фізичне виховання
- 3.4. Спорт
- 4. Заключення
- 1. Визначення поняття
- 2. Основи української національної системи фізичного виховання
- 2.1. Телеологічні основи
- 2.2. Науково-методичні основи
- 2.3. Правові, програмні та нормативні основи
- 2.4. Організаційні основи
- 2.5 Умови функціонування системи ' фізичного виховання
- 2.6Мета системи фізичного виховання в Україні
- 5. Основні завдання фізичного виховання
- 5.2. Оздоровчі завдання
- 5.3. Виховні завдання
- 5.3.1 Інтелектуальний розвиток учнів у процесі фізичного виховання
- 5.3.2. Моральне виховання учнів у процесі фізичного виховання
- 2. Фізичні вправи як основний засіб фізичного виховання
- 2.1. Фактори, які визначають вплив фізичних вправ на організм учнів
- Зміст і форма фізичних вправ
- 3. Техніка фізичних вправ
- 4. Характеристики рухів
- 4.1. Просторові характеристики
- 4.2. Часові характеристики рухів
- 4.3. Просторово-часові характеристики
- 4.4. Динамічні характеристики
- 4.5. Ритмічні характеристики
- 5. Основні умови раціональної спортивної техніки
- 2. Збільшення швидкості руху.
- 3. Забезпечення безперервності руху і послідовності застосування сили певних груп м'язів.
- 5. Створення протидії діючим силам.
- 6. Класифікація фізичних вправ
- 7. Природні сили як засіб фізичного виховання
- 8. Гігієнічні фактори як засіб фізичного виховання
- Визначення поняття
- 2. Принцип свідомості й активності учнів
- 2.1. Формування стійкого інтересу до мети і завдань занять
- 2.2. Самоаналіз дій учнів
- 2.3. Виховання в учнів творчого ставлення до занять
- 3. Принцип наочності
- 4. Принцип доступності й індивідуалізації
- 5. Принцип систематичності
- 6. Принцип міцності і прогресування
- 1. Визначення поняття
- 2. Практичні методи
- Методи навчання рухових дій
- 2.2.Методи вдосконалення та закріплення рухових дій
- 2.3. Методи вдосконалення фізичних якостей
- 4. Метод використання слова
- 5. Метод демонстрації
- 6.Засоби навчання
- Загальні вимоги до підбору і використання методів
- 1. Загальна характеристика фізичних якостей людини та методики їх удосконалення
- 1.1. Визначення понять
- 1. 3. Адаптація — як основа вдосконалення фізичних якостей
- 2. Основи методики розвитку сили
- 2.1. Загальна характеристика сили як фізичної якості людини
- 2.2. Фактори, що зумовлюють силові можливості людини
- 2.3. Засоби вдосконалення сили
- 2.4. Методика розвитку максимальної сили
- Методика розвитку максимальної сипи шляхом збільшення м'язової маси
- 2.7. Поради щодо профілактики травм у процесі силової підготовки
- 2.8. Вікова динаміка природного розвитку сили
- 2.9. Контроль силових можливостей та деякі особливості методики їх вдосконалення у школярів
- 3.Основи методики розвитку прудкості
- 3.1. Загальна характеристика прудкості як фізичної якості людини
- 3.2. Фактори, що зумовлюють прояв прудкості
- 3.3. Засоби вдосконалення прудкості
- 3.4. Методика вдосконалення прудкості
- 3.4.1. Методика вдосконалення швидкості рухових реакцій
- 3.4.2. Методика вдосконалення швидкості циклічних рухів
- 3.4.3. Методика удосконалення швидкості ациклічних рухових дій
- 3.4.4. "Швидкісний бар'єр", його профілактика та усунення
- 3.5. Вікова динаміка природного розвитку прудкості
- 3.6. Контроль розвитку прудкості та деякі особливості методики їх удосконалення у школярів
- 4.1. Загальна характеристика витривалості
- 4.3. Засоби виховання витривалості
- 4.4. Методика удосконалення загальної витривалості
- 4.5. Методика розвитку швидкісної витривалості
- 4.6. Методика розвитку силової витривалості
- 4.6.2. При локальному розвиткові силової витривалості окремих груп м'язів:
- 4.6.3. При застосуванні ізометричних вправ параметри навантажень будуть такими:
- 4.7. Особливості вдосконалення витривалості в спортивних іграх та поєдинках
- 4.8. Вікова динаміка природного розвитку витривалості та контроль за її розвитком
- 5. Основи методики розвитку гнучкості 5.1. Загальна характеристика гнучкості
- Фактори, від яких залежить прояв гнучкості
- 5.3. Засоби удосконалення гнучкості
- 5.4. Методика розвитку гнучкості
- 6. Основи методики удосконалення спритності
- 6.1. Загальна характеристика спритності
- 6.2. Фактори, що визначають спритність
- 6.3.1. Здатність до оцінки і регулювання динамічних і просторово-часових параметрів рухів
- 6.3.2. Здатність до збереження рівноваги
- 6.3.3. Здатність відчувати ритм
- 6.3.4. Здатність до довільного розслаблення м'язів
- 6.3.5. Здатність до узгодженості рухів
- 7. Загальні основи методики удосконалення спритності
- 8. Вікова динаміка розвитку та контроль спритності
- Оздоровчі завдання 21
- Виховні завдання : 23
- Заключення ...141
- VII. Учитель фізичної культури —
- 2. Визначення завдань уроку
- 2.2. Оздоровчі завдання
- 2.3. Виховні завдання
- 5. Проведення уроку
- 9. Деякі особливості змісту і методики проведення уроків із дітьми різного віку та стану здоров'я
- II. Тип, завдання і побудова уроку.
- III. Навчальний матеріал (зміст) уроку.
- IV. Методи навчання і виховання.
- VII. Результати уроку:
- VIII.Схема педагогічного аналізу уроку фізичної культури за його частинами
- 1. Підготовча частина
- 2. Основна частина уроку
- 3. Заключна частина
- 2. Педагогічні функції, уміння та техніка вчителя