Проведення дистанційних занять

Перевагою дистанційного навчання є можливість вираховування індивідуальних темпів навчання учнів, насичений і швидкий зворотний зв'язок з учителем і однокласниками.

Під час дистанційного навчання необхідні висока мотивація і розвинуті пізнавальні здібності учнів, оскільки лише в цьому випадку вони зможуть займатися в інтерактивному режимі. Учні дистанційної школи мають можливість на власний розсуд дозувати взаємодію з навчальним матеріалом і учителем, ставити йому запитання в міру необхідності.

Крім самомотивації. до учня дистанційного класу висуваються такі вимоги як дисципліна праці, відсутність технофобії, орієнтованість на вирішення технічних й інших проблем, уміння створювати навчальну продукцію у письмовій і графічній формах, розвинута здатність виражати себе в телекомунікації.

Класи в дистанційній школі можуть бути двох типів: синхронні (онлайн-режим), що працюють за однією програмою з загальним стартовим початком; асинхронні (офлайн-режим), до яких учні приймаються не одночасно, а в різний час протягом дня, тижня, всього навчального року. В останньому випадку більш досвідчені учні допомагають менш досвідченим; навчання відбувається з опорою на відмінність у навчальному потенціалі нових і колишніх учнів. Подібні можливості дистанційного навчання є дуже цінними для розвитку і застосування різновікових педагогічних технологій.

Майже всі традиційні способи взаємодії між вчителем і учнями можуть мати місце в дистанційному навчанні. Сучасні засоби телекомунікацій не тільки надають віртуальні аналоги очним навчальним контактам, а й у деяких випадках істотно розширюють їх можливості. Розглянемо елементи традиційного очного навчання, які одержали адекватне відображення на дистанційних заняттях.

Навчальний матеріал. У вчителя існує можливість забезпечити учнів усіма видами навчальних матеріалів для підготовки до занять ще до того як почнеться діалогова частина навчання. Необхідний матеріал надається учневі такими способами:

а) пересилається звичайною поштою у вигляді певного комплекту, який може включати CD-ROM чи дискету, аудіо-, відеокасету, «паперові» посібники (кейс-технологія);

б) пересилається електронною поштою в архівованому файлі — відразу чи вроздріб, протягом навчального процесу;

в) розміщується на освітньому сайті дистанційного призначення для доступу до нього всіх зареєстрованих учнів;

г) оформляється у вигляді веб-квестів з посиланнями на необхідний матеріал у мережі Інтернет;

д) учню надається доступ до однієї чи кількох електронних бібліотек.

Діагностичний матеріал. Тьютор і учень обмінюються електронною поштою тестами, контрольними завданнями, табелями успішності, оціночними листами. Все це розміщено на освітньому сервері і доступно як учителю, так і учням відповідно до встановлених для них доступів (наприклад, кожен учень має пароль для входу у відповідні розділи сайту). Вчитель забезпечує учнів домашніми завданнями, консультує щодо їх виконання.

Наочність. Під час телекомунікації в реальному часі викладач демонструє учням слайди, картинки, графіки та ін., проводить віртуальну екскурсію мережею Інтернет за заздалегідь підготовленими електронними адресами. Учні також обмінюються наочними матеріалами між собою. Свої роботи учні розміщують на сервері для доступу до них інших учнів і вчителів, або для загальною відкритого доступу всім бажаючим.

Учитель ставить учням запитання. Викладач ставить учням запитання як у режимі електронної конференції, так і в «реальному часі» в режимі ICQ, чат чи відеоконференцій. При цьому він ставить запитання як одному з учнів, так і всій групі одночасно.

Учитель пояснює матеріал в односторонньому порядку чи пересилає учням записи своїх відеолекцій, а також лекцій фахівців з досліджуваних питань. Іноді корисно відправити учням набір посилань на освітні ресурси з мережі Інтернет чи спеціально підготовлену веб-сторінку з посиланнями з досліджуваної теми, так званий веб-квест.

Учитель керує дискусіями. Тьютор починає дискусію з досліджуваної проблеми, керує дискусіями між учнями в рамках досліджуваної теми і відповідно до поставлених навчальних задач у режимі різних видів телеконференцій та форумів. Дискусія може проходити в режимах веб-форума, телеконференції, чат-дискусії.

Учні ставлять учителю запитання. Учні можуть ставити вчителю запитання як персонально, направляючи йому електронний лист, спілкуючись з ним у реальному часі (наприклад, в окремому «вікні» на час колективного чат-заняття), так і публічно, висловлюючи свої запитання і міркування в загальному списку розсилання.

Учень ставить запитання учню. Учень може ставити запитання іншому учню чи всім своїм віртуальним однокласникам. Тьютор регулює цей процес відповідно до навчальних цілей, вносить свої коментарі і питання. Можливе також і вільне електронне спілкування учнів один з одним у зручний для них час, оскільки адреси кожного з них, як правило, загальнодоступні для всього віртуального класу.

Учитель бачить реакцію учня і виражає свою. У режимі відео-конференції вчитель бачить реакцію учня на поточну проблему чи на питання, що ставиться. Для відображення емоційного стану в текстових електронних телекомунікаціях застосовуються так звані смайлики, які створюються за допомогою знаків клавіатури, наприклад: значок: -) — означає посмішку; -( — сум. Деякі телекомунікаційні програми пропонують додаткові засоби для відображення емоційного стану. Наприклад, додаток Microsojt Chat включає можливість вибору кожним учасником електронної дискусії графічного персонажа — від домогосподарки до інопланетянина, кожний з яких має кілька видів емоційного стану, які можна легко перемикати комп'ютерною мишкою. Інші учасники дискусії також являють собою графічні персонажі, які знаходяться в спільній віртуальній кімнаті.

Учитель оцінює учня. Тьютор оцінює роботу учня під час проведення дистанційного заняття, а також його домашні роботи, тести, творчі навчальні проекти і дослідження за допомогою кожного з дистанційних і телекомунікаційних засобів.