logo
Принципи і методи навчання інформатики

Засоби дистанційних комунікацій

Сьогодні організаційні і педагогічні можливості дистанційного навчання реалізуються за допомогою таких засобів телекомунікацій:

Електронна пошта (e-mail) — найпростіший і найефективніший спосіб обміну інформацією між віддаленими учнями і вчителями. Разом з інформаційними текстовими повідомленнями можна пересилати у вкладених файлах малюнки, анімацію, великі архівовані файли (наприклад підручник), а також аудіо- і відеофайли. Для прийняття і відправлення повідомлення на комп'ютері повинна бути встановлена одна з поштових програм (Netscape Communicator, MS Outlook Express. The Bat тощо).

Списки розсилання організовуються будь-яким користувачем електронної пошти за допомогою наявних у нього поштових програм. Наприклад, можна створити списки розсилання учнів конкретного класу, батьків школи, передплатників шкільної електронної газети, учасників гуртка, олімпіади. У цьому випадку одне повідомлення, відправлене до списку розсилання, потрапляє кожному його адресату. Адресати також направляють свої повідомлення, які одержуватимуть всі члени списку розсилання (при відповідних установках модератора — керівника списку розсилання).

Крім того, існують тематичні електронні конференції з визначених тем чи проблем, які працюють за принципами списку розсилання.

Багато списків розсилання на різноманітні теми можна знайти на спеціальних серверах.

Ефективним засобом оперативного обговорення проблем є телеконференції. Існує величезна кількість груп новин з різних тем. Підписатися на них можна за допомогою поштової програми і працювати далі як з електронною поштою.

Чат-системи поділяють на загальнодоступні і локальні. їх особливість полягає в тому, що двоє чи більше учасників, увійшовши на сервер з чат-системою, листуються в режимі реального часу, ставлять запитання і відразу бачать відповідні повідомлення на екрані свого комп'ютера.

Найбільш ефективна для дистанційного навчання служба «Всесвітня павутина» World Wide Web — WWW. Достатньо ввести URL-адресу до адресного рядка броузера типу Internet Explorer чи Netscape Navigator, щоб до комп'ютера завантажилась сторінка потрібного сайта. За допомогою броузерів відбувається перегляд змісту веб-сайтів, реєстрація на освітніх сайтах, вхід в онлайнові віртуальні бібліотеки тощо. Практично кожна веб-сторінка містить посилання на інші сторінки з інформаційними ресурсами. Крім того, існують пошукові сервери, за допомогою яких можна знайти потрібну інформацію в мережі. Розміщені в Інтернеті матеріали містять відео-, аудіопрезентації, а також посилання на спеціально розроблені для цих цілей сайти, наприклад веб-квести. Всі ці матеріали можуть бути переглянуті і вивчені учнями за допомогою броузерів. У системах типу Internet Explorer передбачається можливість використання активних каналів для оформлення підписки на потрібні веб-сайти, інформація з яких автоматично завантажується до комп'ютера користувача.

Для оперативності дистанційного навчання застосовуються Інтернет-пейджери, такі, як ICQ (I Seek You — я шукаю тебе). Будь-який користувач може безкоштовно зареєструватися в цій системі, після чого він одержує можливість спілкуватися за допомогою, клавіатурного набору повідомлень з будь-яким абонентом ICQ в реальному масштабі часу.

Для аудіозв'язку необхідний якісно спрямований мікрофон чи головний телефон, якій вміщує мікрофон. Майже всі існуючі комп'ютерні аудіокарти сумісні з програмним забезпеченням, що передбачає аудіорозмови в мережі, наприклад з програмою NetMeeting.

Для того щоб був доступним відеозв'язок, до комп'ютера потрібно підключити відеокамеру. Відеозв'язок дозволяють забезпечити такі програми, як NetMeeting, CU-SeeMe, іVisit.

FTP-cepeepu як самостійний сервіс використовуються рідко. FTP-архів нагадує собою величезний обсяг інформації, з якою розібратися часто буває складно. Тому FTP-cepeepu все частіше використовуються разом з Всесвітньою павутиною WWW.

Учителі, адміністратори й учні можуть використовувати спеціальні програми типу CuteFTP для розміщення на освітньому сервері своїх матеріалів, розкладу занять, демонстрування навчальних матеріалів, корекції списків класу, внесення інших змін, доступних учням, що навчаються дистанційно. Використовуючи свій персональний пароль, учні знайомляться з розкладом занять, «скачують» із сервера необхідні матеріали, передають інформацію однокласникам, залишають на сервері чи пересилають електронною поштою свою роботу для вчителя. За допомогою спеціальних програм під час заняття викладач може організувати спільну з учнями подорож по мережі.

Одним із традиційно необхідних засобів навчання є класна дошка. У дистанційному навчанні такою дошкою є звичайний графічний редактор Paint, що входить до набору стандартних програм Windows 98/2000/ ME. При використанні для навчальної взаємодії програми NetMeeting, така «дошка» вільно викликається одним з учасників дискусії, і будь-який віддалений учень чи вчитель може малювати на ній необхідні схеми і малюнки так, ніби вона в нього під рукою. Всі учасники бачитимуть на своїх комп'ютерах зображені на цій дошці кольорові малюнки.

У мережі Інтернет існують спеціалізовані сервери, що дозволяють посилати факсимільні повідомлення за зазначеним телефоном. Для цього необхідно за допомогою програми електронної пошти надіслати своє факсимільне повідомлення за адресою номер_телефону@fах-away.com, де номер телефону — телефон адресата, включаючи міжнародний і міжміській коди. Поступово завойовує своє місце ІР-телефошя, що дозволяє здійснювати голосовий зв'язок при істотно менших тарифах за час розмови.

Розвивається форма доступу в Інтернет з мобільних телефонів. Безпосередньо з мобільного телефону можна посилати й одержувати електронну пошту, переглядати сайти, що підтримують Wap-протокол.

На базі зазначених телекомунікаційних і інформаційних засобів можна застосовувати різні педагогічні форми діяльності. Наприклад, дистанційні ділові ігри, лабораторні роботи і практикуми, відвідування астрономічних обсерваторій, віртуальні екскурси і вільні подорожі по WWW (веб-серфінг), комп'ютерне листування школярів, а також учителів один з одним, випуск електронних бюлетенів і багато чого іншого.

Засоби телекомунікацій відрізняються можливістю взаємодії суб'єктів освіти в реальному часі, тобто в безпосередньому діалоговому режимі, коли, наприклад, учень і вчитель одночасно знаходяться на зв'язку виконуючи дії синхронно. Прикладом синхронної форми телекомунікації може слугувати чат і відеоконференція

У деяких випадках ефективнішою є асинхронна телекомунікація, коли кожен суб'єкт навчання ознайомлюється з навчальними матеріалами чи виконує певну роботу в зручний для нього час. Електронна пошта, наприклад, є асинхронним засобом дистанційного навчання. Асинхронна взаємодія умив і викладача передбачає обмін повідомленнями шляхом їх взаємного листування за адресами кореспондентів. Це дозволяє аналізувати інформацію, що надходить, і відповідати на неї в зручний для кореспондентів час. Учень відправляє викладачу запитання, а викладач відповідає в будь-який зручний для нього час. Від часових поясів це не залежить, що достатньо важливо для дистанційного навчання, яке об'єднує учнів і вчителів, значно віддалених один від іншого.

У режимі електронної конференції запитання і відповідь викладача бачить уся навчальна група. Листування відображається на екрані кожного комп'ютера віддаленого учня. У ряді випадків такий режим набагато кращий, ніж синхронний. За допомогою електронної пошти всі необхідні матеріали можуть бути доставлені учням через мережу до, під час чи після заняття.

Технічні і телекомунікаційні засоби можуть працювати як окремо, так і в комплексі. Наприклад, учням пропонується лекційний відео-матеріал, у якому ставиться навчальна проблема. Кожен учень вирішує її, а результати своєї діяльності розсилає всім однокласникам. Ці продукти зіставляються й обговорюються за допомогою колективної телекомунікації електронною поштою; учні обмінюються запитаннями, судженнями, рецензіями. Вчитель забезпечує учням можливість взаємодії з фахівцями в досліджуваній галузі в режимі ICQ. Результатом є формулювання запитань, що виникають, колективний добір і фіксація головних проблем з теми, що виставляються на навчальний веб-сервер.