8 Діагностика знань
У методі навчання як способі упорядкованої взаємопов'язаної діяльності вчителя й учня, спрямованої на розв'язання завдань освіти, відображаються об'єктивні закономірності, принципи, цілі, зміст і форми навчання. Метод навчання має об'єктивну і суб'єктивну складові.
Проблему системи методів навчання можна розв'язати шляхом створення єдиної або кількох класифікацій, які б адекватно відображали завдання і зміст цілісного процесу навчання.
Метод навчання – спосіб упорядкованої взаємопов'язаної діяльності вчителя й учнів, спрямованої на розв'язання завдань освіти.
Отже, методи навчання є складним, багатовимірним педагогічним явищем, у якому відображаються об'єктивні закономірності, принципи, цілі, зміст і форми навчання. Цей зв'язок з іншими дидактичними категоріями взаємо-зворотній: принципи, цілі, зміст і форми навчання визначають метод, але вони не можуть бути реалізовані без нього, без урахування можливостей їх практичного втілення.
Сучасне реформування вищої освіти вимагає від викладачів постійного контролю та оцінювання знань студентів, з метою накопичення балів по змістовним та підсумковим модулям. Аналіз наукових робіт з питань контролю знань показав, що традиційні методи страждають інформаційною однозначністю, відсутністю об’єктивних вимірювальних показників, якісною однобічністю і суб’єктивним впливом на результат. Тому виникає необхідність в нових формах контролю та модифікації вже відомих. До однієї з таких форм контролю можна віднести тестування.
Слід зазначити, що одним із завдань викладача навчального закладу на всіх етапах становлення студента є допомога у розкритті свого Я, свого покликання. Викладачу необхідно допомогти кожному студентові адаптуватися до педагогічного процесу у вищому навчальному закладі.
Процес адаптації студентів проходить на декількох рівнях пристосування: до нової системи життєтворчості, до зміни режиму праці і відпочинку, до входження в новий колектив. [22]
У студентському житті перехрещуються лінії формальних і неформальних зв'язків. Але, на жаль, групи формуються за рішенням адміністрації, не враховуючи бажання студентів та інших факторів сумісності і рівня соціальної зрілості та щиру зацікавленість долею студента можна спостерігати рідко. Це не віртуальне припущення, а реальне положення цієї справи.
Поточний модульний контроль знань студентів. Модульний контроль знань студентів здійснюється через проведення аудиторних письмових контрольних робіт або комп’ютерного тестування.
Модульно–рейтингова система навчання студентів має наступну структуру:
перелік компетенцій, необхідних для оволодіння дисципліною.
перелік змістовних модулів дисципліни.
сума кредитів для кожного модуля, залежно від його трудомісткості.
розробка модулів
Підсумковий модульний контроль знань студентів означає поступове накопичення балів від одного поточного модульного контролю до іншого в кінцевому рахунку отримання загального підсумкового балу.
Модульно-рейтингова система організації навчання студентів складається з:
визначення цілей навчання;
конструювання навчальних модулів;
визначення технологій формування компетенцій;
розробки моніторингу освітнього процесу та сформованості компетенцій тих, хто навчається.
Цілі навчання в такій системі мають багаторівневий характер:
1–й рівень – оперативні навчальні цілі конкретних видів занять;
2–й рівень – навчальні цілі дисципліни;
3–й рівень – загально педагогічні цілі навчання.
Таким чином, ядром змісту кредитно–модульної системи навчання стає модуль, який сприяє розвитку якостей особистості та ключових компетентностей особистості [23].
Одним з основних елементів модульного навчання є система рейтингового контролю й оцінки навчальної діяльності студентів.
Рейтингова система в вищій школі являє собою кількісну характеристику якості навчальної діяльності, котра виражена в балах і націлена на стимулювання ритмічної, зацікавленої, активної роботи студентів. Це індивідуальний сумарний показник рівня навчальних досягнень студента та його відношення до процесу навчання, що встановлюється на кожному етапі поточного, періодичного й підсумкового контролю знань.
Оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється за 100-баловою шкалою університету
- 1 Основи наукознавства
- 2 Методологія та організація наукових досліджень
- 3 Інформаційне забезпечення наукових досліджень. Систематизація та впровадження результатів наукового дослідження
- 4 Сутність процесу навчання, види та форми навчальної діяльності у вищому навчальному закладі
- 5 Методичне забезпечення навчального процесу
- 6 Застосування інноваційних технологій у процесі навчання
- 7 Організація та методичне забезпечення самостійної роботи студентів
- 8 Діагностика знань
- 9 Психолого – педагогічні основи навчання та здійснення виховної роботи у вищому навчальному закладі
- 10 Охорона праці
- Висновки
- Список використаних джерел