1 Основи наукознавства
Наука — це процес творчої діяльності по отриманню нового знання, і результат цієї діяльності у вигляді цілісної системи знань, сформульованих на основі певних принципів.
Змістом науки є – система знань, пізнавальна діяльність, вид духовного виробництва, суспільство, мислення.
За предметом і методом пізнання розрізняють науки про природу — природничі; науки про суспільство — суспільні; технічні науки.
Наукознавство — вчення про науку, способи її визначення й побудови у вигляді системи знання. Галузь досліджень, що вивчає соціальні, економічні й матеріально-технічні умови та закономірності розвитку науки, структуру і динаміку наукової діяльності. [1]
Вищою формою науки є метатеорія — теорія, що аналізує методи й властивості якої–небудь іншої теорії — так званої предметної (або об'єктної) теорії.
Наука є соціокультурна діяльність, своєрідне суспільне явище. Основне завдання науки – виявлення об'єктивних законів дійсності, а її головна мета – істинне знання.
Критеріями науковості, які відрізняють науку від інших форм пізнання є: об'єктивність, системність, практична націленість, орієнтація на передбачення, сувора доказовість, обґрунтованість і достовірність результатів.
Основне завдання науки – виявлення об'єктивних законів дійсності, а її головна мета – істинне знання.
Функції науки виділяють в залежності від загального призначення її галузей та їх ролі в освоєнні навколишнього світу з конструктивною метою.
Функції науки — це зовнішні прояви будь–яких її істотних властивостей. По них можна судити її про можливості брати участь у вирішенні проблем, поставлених перед суспільством, і здібностях створювати більш сприятливі умови для життя людей і розвитку культури
Основні функції науки :
пізнавальна
соціальна
світоглядна
культурна
виробнича
Пізнавальна функція є основоположною, заданої самою суттю науки, призначення якої полягає в пізнанні природи, людини і суспільства в цілому, а також в раціонально-теоретичному осягненні світу, поясненні процесів та явищ, відкриття закономірностей і законів, здійсненні прогнозування і т.д.
Світоглядна функція багато в чому переплітається з пізнавальною. Вони взаємопов’язані, оскільки її метою є розробка наукової картини світу та відповідного їй світогляду. [2]
Виробнича функція, яку також можна назвати техніко-технологічної функцією, необхідна для впровадження інновацій, нових форм організацій процесів, технологій та наукових нововведень у виробничі галузі.
Соціальна функція почала виділятися особливо істотно в останній час. Це пов’язано з досягненнями науково-технічної революції. У зв’язку з цим наука перетворюється в соціальну силу. Це проявляється в ситуаціях, коли дані науки використовуються в розробках програм соціального та економічного розвитку.
Культурні функції науки (або освітні) зводиться до того, що наука є свого роду феноменом культури, важливим фактором розвитку людей, їх освіти та виховання [3]
Матеріальне виробництво – це продуктивні сили й виробничі відносини в дії. Люди, що здійснюють цей процес, є суб'єктом праці.
Основним завданням діяльності підприємства є забезпечення потреб суспільства товарами (послугами) відповідного асортименту та належної якості.
Виконання основного завдання підприємства вимагає вирішення таких окремих завдань:
– постійне підвищення ефективності виробництва;
– своєчасне і термінове впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво;
– постійне зростання культурно-технічного та професійно-кваліфікаційного рівня працівників підприємства і залучення їх до творчої діяльності (винахідництво, раціоналізаторство, новаторство).
Виробничо-технічна єдність підприємства визначається спільністю призначення продукції (послуг) або спільністю процесів її виробництва.
Економічна єдність підприємства проявляється в єдності плану, обліку, спільності матеріальних, технічних і фінансових ресурсів, економічних результатів роботи та єдиної системи стимулювання. [2]
Організаційна єдність підприємства передбачає наявність єдиного колективу, єдиної адміністрації і управління виробництвом, загальної системи їх обслуговування, що визначає спільну відповідальність за здійснювану діяльність.
- 1 Основи наукознавства
- 2 Методологія та організація наукових досліджень
- 3 Інформаційне забезпечення наукових досліджень. Систематизація та впровадження результатів наукового дослідження
- 4 Сутність процесу навчання, види та форми навчальної діяльності у вищому навчальному закладі
- 5 Методичне забезпечення навчального процесу
- 6 Застосування інноваційних технологій у процесі навчання
- 7 Організація та методичне забезпечення самостійної роботи студентів
- 8 Діагностика знань
- 9 Психолого – педагогічні основи навчання та здійснення виховної роботи у вищому навчальному закладі
- 10 Охорона праці
- Висновки
- Список використаних джерел