4 Сутність процесу навчання, види та форми навчальної діяльності у вищому навчальному закладі

Методика викладання у вищій школі постійно вдосконалюється і трансформується під впливом об’єктивних і суб’єктивних чинників.

Базуючись на класичних та інноваційних технологіях інтерактивних організаційних форм навчання та навчально-пізнавальної діяльності студентів, викладання у вищій школі інтенсифікується, здійснюється процес його оптимізації із урахуванням процесів глобалізації світової економіки та соціально-економічних змін в Україні. [15]

Нині методика викладання у вищій школі дає змогу не тільки поглибити та інтенсифікувати процес пізнання студентами реальних явищ, але й гуманістично спрямувати його за змістом, технологічними компонентами та структурними елементами.

Процес навчання у вищій школі реалізується в межах багатоманітної цілісної системи організаційних форм і методів навчання.

Форма організації навчального процесу – спосіб організації, побудови й проведення навчальних занять, у яких реалізуються зміст навчальної роботи, дидактичні завдання і методи навчання.

Залежно від мети форми організації навчального процесу класифікують на форми навчального процесу (лекції, практичні, семінарські, лабораторні, лабораторно-практичні заняття, самостійна робота студентів, експедиції, екскурсії, навчальні конференції, консультації, індивідуальні заняття, навчальна виробнича практика, курсові, дипломні, магістерські роботи), форми контролю, оцінювання та обліку знань, умінь і навичок студентів (колоквіуми, заліки, іспити, захист курсових, дипломних і магістерських робіт), форми організації науково-дослідної роботи студентів (науково-дослідні гуртки, проблемні групи, об'єднання, школи, студентські наукові товариства). [7]

Лекція — основна форма проведення навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.

Семінарське заняття — форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Практичні заняття — форма навчального заняття, при якій викладач організовує розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Виробнича практика — одна із форм навчання, невід’ємна складова процесу підготовки фахівців, основним завданням якої є якість практичної підготовки випускників за освітньо-кваліфікаційним рівнем: бакалавр, спеціаліст, магістр, і проводиться на оснащених відповідним чином сучасних підприємствах, в організаціях різних галузей господарства.

Навчальна практика – частина навчального процесу відповідної дисципліни, під час якої студенти набувають реальної обізнаності щодо втілення тих знань, які вони одержали протягом вивчення дисципліни.

Курсова робота — вид самостійної навчально-наукової роботи з елементами дослідження, що виконується студентами вищих або середніх-спеціальних навчальних закладів протягом семестру з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Дипломна робота — кваліфікаційна робота, призначена для об'єктивного контролю ступеня сформованості умінь та знань розв'язувати типові завдання діяльності, які, в основному, віднесені в освітньо-кваліфікаційних характеристиках до організаційної, управлінської і виконавської (технологічної, операторської) робочих функцій.

Реферат – доповідь з певної теми, у якому зібрано інформацію з одного або декількох джерел.

Семестровий залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни та на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях, що проводиться як контрольний захід під час залікового тижня.

Іспити — найбільш поширена оцінка знань людини. Відмінною рисою іспитів є те, що вони проводяться рідко, між екзаменаційними сесіями не буває менше двох місяців.

 Заочна форма навчання є однією із форм здобуття особою певного рівня вищої освіти без відриву від виробництва.

Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за заочною формою, мають статус студента і на них поширюється правила та обов'язки, що визначені чинним законодавством та правилами внутрішнього розпорядку університету.

Лабораторно–екзаменаційна сесія для заочної форми навчання – це частина навчального року, протягом якої здійснюються всі форми навчального процесу, передбачені навчальним планом (лекції, лабораторні, практичні та семінарські заняття, консультації, заліки та іспити).  [13]

Розподіл балів за видами завдань під час контролю знань із дисципліни визначається кафедрою, затверджується в робочій програмі та доводиться до відома студентів викладачем на першому навчальному занятті з дисципліни.      Загальна сума балів, яку студент набрав за результатами підсумкового оцінювання знань з дисципліни, виставляється викладачем у відомість підсумкового контролю знань студентів.

Професійна педагогічна спрямованість – суттєва ознака та передумова справжнього авторитету викладача, один із найважливіших суб'єктивних факторів досягнення успіхів у професійно–педагогічній діяльності.

Проблемне навчання є системою прийомів, які забезпечують цілеспрямовані дії викладча з організації включення механізмів мислення та поведінки студентів з допомогою проблемних ситуацій.

Отже можна зробити висновок, що проблемне навчання дозволяє особистості з урахуванням наявної різній інформації виробити свої власні позиції, виробити своє ставлення до неприйнятним точок зору. [9]