1.2 Фасилітуюча позиція вчителя та її ознаки
У наукових працях термін «позиція» використовується у двох основних значеннях:
1. як складна, відносно усталена система ставлень, установок, мотивів, цінностей людини, якими вона керується у процесі своєї життєдіяльності;
2. як положення індивідуума у статусно-рольовій внутрішньо груповій структурі.[6; c. 236]
Виявлення вчителем гуманістичної, фасиліткючої позиції стосовно дітей є необхідною передумовою успішного здійснення навчально-виховної діяльності.
Коломийченко С.Ю. визначає суть фасилітучої позиції, основуючись на працях сучасних педагогів гуманістичної школи: в умовах фасилітуючої взаємодії дитину не «формують», а лише допомагають їй стати собою : таку взаємодію забезпечують внутрішні умови (установки, потреби, здібності) для розвитку «самості», для саморозвитку дитини і дорослого; відносини, що допомагають, звернені не тільки до розуму і памяті дитини, але й до цілісності особистості; вони допомагають їй виробити власний спосіб буття в культурі, зокрема в освіті. У процесі фасилітуючих відносин здійснюється спільне особистісне зростання вчителя і учнів, їхній спільний особистісний розвиток. [5; c.18-26]
Для нашого дослідження цінними є ідеї А. Чернявської про необхідність формування у вчителя такої позиції, яка дає йому можливість перейти на емпатійний рівень взаємодії з учнями. Авторка назвала цю позицію партнерською, професійно-педагогічною. Основними характеристиками цієї позиції були визначені такі:
· особистісна взаємодія та взаємодія вчителя та учнів; взаємозалежність педагога та школярів, яка формується на підґрунті визначених цілей освіти, які поділяють всі учасники педагогічного процесу;
· формування взаємостосунків з учнями та колегами на принципах взаємоповаги, взаємної відповідальності, свободи вибору, формування сумісних інтересів;
· визнання інтересів усіх учасників педагогічної взаємодії й їхнього права впливати на перебіг освітнього процесу;
· визначення видів активності, які реалізуються у спільній діяльності педагога та учнів, у самостійній роботі учнів та в індивідуальній роботі вчителя;
· розподіл відповідальності за результати педагогічного процесу школярами, які виступають повноправними субєктами цього процесу;
· забезпечення різноманіття партнерських взаємостосунків у педагогічній взаємодії. [22].
Учитель-фасилітатор - учитель, який працює у парадигмі особистісно зорієнтованої педагогіки і керується такими настановами в роботі з дітьми: відкритість власним думкам, почуттям, переживанням; заохочення, довіра як вираження внутрішньої особистісної впевненості вчителя у можливостях і здібностях учнів; «емпатичне розуміння» (бачення поведінки учня, його реакції, дій, навичок).
Особливими рисами діяльності вчителя, який стоїть на фасилітуючій позиції, є: особистісні риси (істинність, довіра, емпатія); спрямованість методів і форм навчання на самоактуалізацію учня; впевненість у можливостях своїх учнів, у тому, що кожна дитина прагне до самопізнання і самореалізації; глибока переконаність учителя в тому, що вільне, осмислене навчання розвиває допитливість дитини, яка і дає їй задоволення від процесу пізнання, впливає на учня та дає змогу зрозуміти його поведінку. Взаєморозуміння між учителем і учнем є необхідною умовою розвитку особистості дитини, яка може досягатися тільки в результаті конструктивного спілкування. Головна мета особистісно зорієнтованого спілкування полягає в тому, щоб учень розвивався як особистість. Завдання вчителя-фасилітатора - допомогти учневі виробити власну позицію в житті, стати субєктом взаємодії. Учень виробляє власну точку зору, своє розуміння і сприйняття навколишньої дійсності. Самовдосконалення і вчителя, і учня відбувається на основі їх взаємодії.
Учитель - особистість, яка має певний досвід науково-практичні надбання, власний світогляд може формувати в собі навички фасилітації.
Ці навички формуються, якщо:
реагувати позитивно на будь-яку ситуацію, що склалася в класі;
заохочувати учнів до висловлювання власних думок, позицій, підтримувати їх у цьому;
створювати атмосферу сприйняття кожного учня, показувати цінність кожного.
Таким чином, особливостями позиції вчителя, налаштованого на фасилітуючу діяльність, є: відкритість до спілкування і взаємодії з учнями, щирість, довіра до дітей, визнання їх неповторності, гідності зацікавленість їхнім життям, уважність до їхніх проблем, наявність емпатійного розуміння (бачення внутрішнього світу учня його ж очима, відчування його внутрішнього світу), готовність завжди прийти на допомогу учням.
Фасилітуюча позиція - характеристика вчителя, від якої залежить загальна атмосфера в класі, внутрішній стан кожного учня, творчий розвиток кожної особистості, стимулювання та ініціювання різноманітних форм активності учнів, надання педагогічної підтримки.
- Вступ
- Розділ І Теоретичні питання «фасилітації» у педагогічній літературі
- 1.1 Суть фасилітації реалізація її ідей у діяльності вчителя
- 1.2 Фасилітуюча позиція вчителя та її ознаки
- Розділ ІІ. Вивчення рівня сформованості особистісних якостей студентів, які сприяють формуванню їхньої фасилітуючої позиції
- 2.1 Організація дослідження та аналіз його результатів
- 2.2 Умови формування у майбутніх вчителів особистісних якостей, які забезпечують фасилітуючу позицію
- Висновки
- Формування знань майбутніх вчителів іноземної мови про ігрову діяльність як основний засіб формування іншомовних умінь молодших школярів
- Урахування національних стереотипів у рамках кроскультурної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови
- 2.2. Методичні рекомендації щодо реалізації педагогічних умов використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи
- 2. Вимоги щодо формування культури мовлення майбутніх вчителів англійської мови .
- 9.2. Педевтологи про підготовку вчителів
- 1.1. Підготовка майбутніх вчителів початкової школи до формування загальнонавчальних умінь молодших школярів як психолого-педагогічна проблема.
- 3.3. Концепція методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики
- Педагогічні умови формування професійної майстерності майбутніх учителів фізичного виховання
- 1.3. Підготовка вчителів початкових класів до інноваційної діяльності як психолого-педагогічна проблема