Адаптація студентів першокурсників до умов внз
Навчання у вищому закладі освіти для сучасної молодої людини один з найважливіших періодів її життєдіяльності, особистісного зростання та становлення як фахівця з вищою освітою. Пошук шляхів успішної адаптації до змінених соціальних умов та нової діяльності є нагальною проблемою для кожного, хто переступив поріг ВНЗ.[2]
Особливу вагомість адаптаційні процеси набувають за умов зміни середовища життєдіяльності, щонайперше на початкових етапах навчання юнаків і дівчат у ВНЗ. Вони вимагають від молодої людини активації механізмів адаптації і часто призводять до стану психологічного перенапруження. Так, доведено, що формування нового стереотипу поведінки упродовж першого року навчання призводить до дезадаптаційного синдрому в 35-40% першокурсників.
Дослідження дають змогу констатувати, що психодіагностика адаптаційних можливостей студентів першого року навчання дуже важлива, тому що дезадаптації може позначитися погіршенням роботи пізнавальної сфери, зміни в емоційно-почуттєвій сфері.[3]
Труднощі адаптації студентів на початкових етапах навчання у ВНЗ обумовленні низкою особливостей. У ВНЗ система навчання характеризується великим обсягом матеріалу, самостійністю і відповідальністю студентів. Особливості переходу із середньої школи до ВНЗ пов'язані не тільки з перебудовою провідного типу діяльності, але і з входженням особистості в новий колектив. Вступ до ВНЗ є переломною подією вжитті молодих людей.
Протягом навчання у ВНЗ, молода людина проходить через кілька етапів соціалізації. Визначальним серед них є етап адаптації до нової соціальної ситуації розвитку, тобто - перший курс (семестр). Від того, які механізми
пристосування та життєдіяльності в нових умовах будуть обрані і закріплені особистістю, залежить стиль і результативність майбутньої професійної
самореалізації людини. Тому зазначені вище завдання і напрямки роботи куратора доцільне конкретизувати розглядом основних психологічних проблем адаптації, що їх переживають першокурсники.[1]
Найбільші труднощі полягають у зміні соціальної позиції при переході зі шкільного соціуму, зміні способів навчальної діяльності, зміні звичних для школяра зв'язків, відносин і стереотипів поведінки.
На початку навчання студент повинен перестати бути школярем, а до закінчення навчання - перестати бути студентом.
Навчання у ВНЗ потребує уміння самостійно організувати навчальну діяльність. [1]
Необхідною умовою успішності студента є засвоєння нових для нього особливостей навчального процесу. На першому курсі складається колектив, формуються навички, вміння.[4]
Для діагностування труднощів і з'ясування причин дезадаптації першокурсників проводять пілотажне соціально-психологічне дослідження.
При усій різноманітності уточнюючих деталей загальним є те, що адаптація розглядається як пристосування особистості до існування в соціумі відповідно вимог і норм.
Проведене теоретико-практичне дослідження проблеми адаптації студентів першокурсників до умов навчання у ВНЗ дає підстави для висновків про її невирішеність і навіть загостреність в сучасних умовах розвитку суспільства. Не дивлячись на достатньо уважне ставлення до цієї проблеми з боку науковців, існують невирішені до кінця питання надійності критеріїв адаптації до умов навчання в конкретному навчальному закладі. Залишається недостатньо розробленою система рівнів адаптації студентів до нових умов навчання із врахуванням всіх основних її компонентів.[5]
Протягом навчання у ВНЗ, молода людина проходить через кілька етапів соціалізації. Визначальним серед них є етап адаптації до нової соціальної ситуації розвитку, тобто - перший курс (семестр). Від того, які механізми
пристосування та життєдіяльності в нових умовах будуть обрані і закріплені особистістю, залежить стиль і результативність майбутньої професійної самореалізації людини. Тому зазначені вище завдання і напрямки роботи куратора доцільне конкретизувати розглядом основних психологічних проблем адаптації, що їх переживають першокурсники.[3]
Література:
1. Алексеєвна Т.В. « Психологічні фактори та прояви процесу адаптації студентів до навчання у ВНЗ». Київ нац. Університет ім. Т. Шевченка- К., 2004.-20с.
2. Войтович Н. П. Відмінності шкільного та студентського колективів як аспект проблеми адаптації першокурсників доумов ВНЗ: - Луцьк: держ. Ун-т Лесі Українки, 1999р
3. Гапонова С.А. Особенности адаптации студентов вузов в процессе обучения / С.А. Га понова // Психологический журнал. - 1994. - №3. - С.9-12.
4. Казміренко В.П. Програма дослідження психолого-соціальних чинників адаптації молодої людини до навчання у ВНЗ та майбутньої професії / В.П. Казміренко // Практична психологія та соціальна робота. - 2004. - №6. - С.76-78.
5. Сиомичев А.В. Психологические особенности адаптации студентов в сфере познания и общения в вузе. - Л., 1987.
http://intkonf.org/sinitsya-yav-adaptatsiya-studentiv-pershokursnikiv-do-umov-vnz/
Гайкова Т.В., Пашивкіна К.В. УПРАВЛІННЯ САМОСТІЙНОЮ ПРОФЕСІЙНО СПРЯМОВАНОЮ НАВЧАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ СТУДЕНТІВ
Рубрика: Соціум. Наука. Культурa, Педагогіка
Гайкова Т.В., Пашивкіна К.В.
Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
- Семінар 3, практичне завдання 2 Історія розвитку дидактики вищої школи
- Чеповецька м.Д. Шляхи формування толерантної свідомості серед молоді
- 1. Грищенко т. М. Толерантність - здатність і прагнення до діалогу.
- 2. Грохольська а. В. Про толеранстність та її місце в навчальному процесі.
- Питання організації соціально-педагогічної діяльності в закладах освіти україни
- Адаптація студентів першокурсників до умов внз
- Управління самостійною професійно спрямованою навчальною діяльністю студентів
- Ориентация высшего образования на студента
- Болонский процесс и украина
- Простір і час сучасної науки (19-21 квітня 2011 р.) Восьма Міжнародна науково-практична інтернет-конференція “Актуальні проблеми сучасної науки” (24-26 жовтня 2011 р.
- Використання дистанційного навчання в системі вищої освіти