Б) Специфіка юнацького віку, яка характеризується певними стійкими тенденціями у особистісному розвиткові і поведінці студентів.
Студентський період життя у більшості осіб, що навчаються у вищій школі, підпадає під завершення ранньої юності (14-18 років) і пізній юнацький вік (18-25 років). Безумовно, сьогодні, внаслідок розвитку систем дистанційного навчання і післядипломної освіти студентами вищих начальних закладів стають особи різного віку. Разом з тим основну частину студентського контингенту складають особи юнацького віку, ранній і пізній періоди якого достатньо помітно відрізняються одне від одного
Основні психологічні особливості раннього юнацького віку:
- Відбувається інтенсивне формування самосвідомості – системи уявлень юнака про себе, йде постійне самооцінювання (за критеріями зовнішності, розумових, моральних, вольових якостей, здібностей).
- Формується система нормативів, яким буде підпорядковане життя (моральних настанов, зразків поведінки, ідеалів), виникає потреба у самовихованні.
- Посилюється ступінь усвідомленості власних вчинків, здатність до вольової саморегуляції.
- Зростають пізнавальні здібності: концентрація уваги, обсяг пам’яті, абстрактно-логічне мислення.
- Формується світогляд – цілісна система знань, поглядів, переконань, власної життєвої філософії.
- Відбувається легке захоплення псевдонауковими теоріями, створення власних теорій життя, любові, політики, прагнення до ствердження своєї оригінальності.
- Зростає максималізм суджень, поляризація оцінок подій, вчинків, якостей інших людей.
- Збільшення уміння самому розбиратись у складних питаннях поєднується з нехтуванням порадами старших, критиканством, проявами недовіри.
- Прагнення до ствердження своєї незалежності блокується відсутністю справжньої самостійності, надмірним впливом однолітків, підвищеною навіюваністю і конформізмом відносно останніх.
- Сухий раціоналізм, практицизм поєднується з прагненням до романтичних стосунків, пригод, екстремальних переживань.
- Посилюється прагнення до самоуправління, бажання наново переосмислити своє життя, підвищується ступінь психологічної зрілості, але зберігається недостатнє усвідомлення наслідків своїх вчинків.
- Завершується статеве визрівання. Формується певне особистісне ставлення до сексуальних бажань, що зароджуються.
- Виникають гострі потреби у дружбі, першому коханні.
- Відбувається суттєва перебудова системи життєвих цінностей, емоційної сфери.
- Основним мотивом пізнавальної діяльності стає прагнення зробити професійний вибір.
Основні ознаки пізнього юнацького віку:
- Оптимум розвитку інтелектуальних і пізнавальних можливостей, здатності до творчості.
- Розумова, моральна зрілість.
- Перетворення всієї системи ціннісних орієнтацій, стабілізація системи переконань, світогляду.
- Оволодіння повним комплексом соціальних ролей дорослої людини.
- Ненасичене почуття нового і прагнення до новизни у всіх сферах життя.
- Підвищена сміливість, рішучість, наполегливість, ініціатива..
- Схильність до захоплень, переважання емоційності над логікою і раціональністю.
- Оптимізм, часто надмірний, впевненість, що розквіт зовнішньої привабливості і зростання пізнавальних можливостей будуть продовжуватись вічно, що найкраще життя ще попереду, а всього, що задумане, легко досягти..
- Самостійність.
- Відвертість, прямолінійність.
- Критичність і самокритичність, постійний самоаналіз, порівняння ідеального «я» (яке може бути ще не вивіреним, поверховим) з реальним (часто за обмеженими критеріями).
- Підвищений інтерес до моральних проблем (мети і сенсу життя, способу життя, обов’язку, любові, вірності т т.ін.).
- Нестійкість самооцінки. її суперечливість, що викликає внутрішню невпевненість, яка зовнішньо маскується різкістю, агресивністю, розв’язністю.
- Демонстрація надмірно критичного, скептичного, іронічного ставлення до викладачів і режиму навчального закладу.
- Максималізм і критичність, негативне ставлення до думок старших.
- Неприйняття лицемірства, ханжества, грубощів, авторитарного тиску.
- Прийняття відповідальних рішень: вибір і оволодіння професією, визначення стилю і свого місця у житті.
- Активність у сексуальній сфері, вибір супутника життя, створення власної сім’ї.
- Інтенсивний розвиток спеціальних (професійних) здібностей.
- Ще недостатня здатність до свідомої регуляції власної поведінки, внаслідок чого можливі немотивовані дії, невміння передбачати наслідки власних вчинків.
- Здатність до безкорисливих жертв, повної самовіддачі може поєднуватись з певними негативними проявами.
- Схильність до життєвого експериментування, здатність заради доведення певних (інколи другорядних) принципів пожертвувати навіть особистісно значущими стосунками і життєвими перспективами.
- Завдання 3. Тест «Передекзаменаційне самопочуття»
- Завдання 4. Спрямованість педагогічної діяльності.
- Завдання 5. Методика на виявлення мотиваційної структури навчальної діяльності студентів
- 4. Психологічні проблеми власне студентського періоду життя.
- Б) Специфіка юнацького віку, яка характеризується певними стійкими тенденціями у особистісному розвиткові і поведінці студентів.
- В) Суперечність між різноманіттям особистісних потреб студента – і необхідністю підпорядковувати життя протягом навчання вимогам навчального процесу як головної детермінанти..
- Д) Розвиток позитивної особистісно-професійної я-концепції.
- Ж) Трансформація цінностей і мотиваційної сфери студента під час навчання, зміна пріоритетів.
- З) Адаптація студентів до навчального процесу у внз.
- И) Поєднання нормативних вимог навчального процесу з індивідуальною неповторністю кожної особистості, складнощі типологізації студентів.
- Типології за однією певною ознакою:
- За критерієм ставлення до навчання:
- Типологія студентів за їх власними оцінками:
- 5. Готовність студентів до майбутньої професійної діяльності.
- 7. Психологія викладацької діяльності.
- А) Обмеженість уявлень про сутність педагогічної діяльності, як у суспільстві в цілому, так і у самих викладачів.
- Б) Диспропорції у формуванні педагогічних здібностей викладачів вищої школи.
- В) Відчуженість викладача від функцій і смислу професійної підготовки майбутніх фахівців у цілому
- Г) вибір стилю педагогічної діяльності
- Д) Адаптація молодих педагогів.
- Д) Професійні деформації і деструкції педагогів вищої школи.