logo
БОГДАН ШИЯН

Література

1. Валик Б.В. Ребенок й физические нагрузки // Физическая культура в школе. — 1990. —- № 3. — С.54.

2. Вишнева Л.В. Обучение должно бьіть развивающим // Физическая культура в школе. — 1981.— № 1. — С.15.

3. Губа В.П., Дорохов Р.Н. Дифферешщированньш подход // Физическая культура в школе. — 1986. — № 6. — С.4.

4. Должиков Й.Й. Личная карта ученика // Физическая культура в школе. — 1985. — № 2. — С.32.

5. Матвеев А.П. С учетом полового созревания // Физическая культура в школе. — 1986. — № 12. — С.5.

6. Николаев В.Р. На занятиях школьницн // Физическая культура в школе. — 1990. — № 3. — С.2.

7. Новосельський В.Ф. Методика урока физической культуры в старших классах. — К.: «Радянська школа», 1989. — 127с.

8. Семеренский В.И. Сотрудничество в обучении // Физическая культура в школе. — 1994. — № 1. — С.15.

9. Шаулин В.Н. Приучать к самостоятельности с 1 -го класса // Физическая культура в школе. — 1987. — № 1. — С.30.

10. Шаулин В.Н. От обучения к учению // Физическая культура в школе. — 1992. — № 1. — С. 18.

11. Шаулин В.Н. Развивающее обучение: истоки, понятия, содержание // Физическая культура в школе. — 1994. — № 5. — С. 19; № 6. —

Основи методики розвитку сили

2 .1. Загальна характеристика сили як фізичної якості людини

2.2. Фактори, що зумовлюють силові можливості людини

2.3. Засоби вдосконалення сили

2.4. Методика розвитку максимальної сили

2.4.1. Методика розвитку максимальної сили шляхом збільшення м’язової маси  

2.4.2. Методика розвитку максимальної сили шляхом удосконалення міжм’язової координації

2.4.3. Методика розвитку максимальної сили шляхом удосконалення внутрішньом’язової координації

2.4.4. Методика розвитку максимальної сили шляхом використання ізометричних вправ та вправ із самоопором  

2.5. Методика розвитку швидкої сили  

2.6. Методика розвитку вибухової сили  

2.6.1. Методика застосування вправ з обтяженням масою предметів, включаючи і предмети для метання

2.6.2.  Методика застосування ізометричних вправ і  вправ в   самоопорі  

2.6.3. Методика застосування стрибкових вправ для вдосконалення вибухової сили

2.7. Поради щодо профілактики травм в процесі  силової підготовки  

2.8.  Вікова динаміка природного розвитку сили  

2.9. Контроль силових можливостей та деякі особливості   методики їх вдосконалення у школярів  

       Контрольні питання

Загальна характеристика фізичних якостей людини  та методики  їх удосконалення

Як уже відомо з попередніх розділів фізичне виховання складається з фізкультурної освіти і фізичної підготовки.

Фізична підготовка – це організований процес рухової діяльності людини з метою оптимізації розвитку її фізичних якостей.

1.1. Визначення понять

Термін “фізична якість” віддзеркалює рухові можливості людини в основі яких лежать її природні задатки.

Отже, фізичні якості – це розвинуті в процесі виховання і цілеспрямованої підготовки рухові задатки людини, які визначають її можливості успішно виконувати певну рухову діяльність. Наприклад, для подолання великого зовнішнього опору потрібна, перш за все, відповідна м’язова сила; для подолання  короткої відстані за якомога менший час потрібна прудкість; для тривалого й ефективного виконання фізичної роботи потрібна витривалість; для виконання рухів з великою амплітудою необхідна гнучкість; а для раціональної перебудови рухової діяльності відповідно до зміни умов  необхідна спритність.

У спеціальній літературі можна зустріти терміни “фізичні якості”, “рухові якості” або “фізичні можливості”. Ними позначаються окремі сторони рухових можливостей людини. Не вдаючись у деталі теоретичних дискусій з приводу того чи іншого терміну, розглядаємо їх як рівнозначні.

Для подальшого розгляду фізичних якостей є потреба з’ясувати ще два терміни: “розвиток фізичних якостей” та “виховання фізичних якостей”. Різні автори відстоюють той чи інший варіант, маючи на увазі одні і ті ж процеси. Певно ми не відійдемо далеко від істини, якщо під терміном “розвиток” будемо мати на увазі зміни в показниках фізичної якості, що викликані запрограмованим природою шляхом. Термін “виховання фізичних якостей” свідчить про зміни, причиною яких є спеціальне втручання, цілеспрямована робота з прогнозом результатів. Тобто, виховання є процесом управління розвитком тієї чи іншої фізичної якості, її вдосконалення.

Більшість фізичних якостей людини в процесі особистого розвитку змінюються нерівномірно. В деякі роки та чи інша якість має дуже високі темпи приросту. Ці вікові періоди можуть чергуватися  з роками дуже малого приросту якості або навіть спаду її показників. Термін “сенситивний” увійшов у спеціальну літературу і тому повинен бути знайомим майбутнім фахівцям оскільки  означає  особливо чутливі або “сенситивні” періоди стосовно розвитку фізичних якостей.

Навчання вправ та виховання фізичних якостей – дві, тісно взаємопов’язані складові фізичного виховання. Неможливо навчитись, не повторюючи вправ, а повторне виконання неодмінно впливає на розвиток певних фізичних якостей. І якщо ми їх розглянемо окремо, то це продиктовано бажанням глибше проаналізувати кожну із названих сторін процесу фізичного виховання.

Між фізичними якостями існує тісний взаємозв’язок, який в спортивній літературі прийнято називати “переносом”. Перенос може бути позитивним, якщо розвиток однієї якості позитивно впливає на прояв іншої), або негативним (якщо розвиток однієї якості негативно впливає на прояв іншої). Наприклад, на початкових етапах тренування зростання максимальної сили позитивно позначається на прояві швидкості в циклічних рухах; при розвитку гнучкості збільшується не тільки амплітуда рухів, але і сила м’язів, які піддаються розтягуванню. Розвиток загальної витривалості (в певних межах) веде до підвищення спеціальної витривалості, що, в свою чергу, сприяє зростанню сили м’язів. Водночас у висококваліфікованих спринтерів може спостерігатись навіть зворотний зв’язок, тобто зростання сили (внаслідок тренування з обтяженнями) може негативно вплинути  на швидкість бігу. Ще яскравіше  зворотній зв’язок проявляється між максимальною силою і загальною витривалістю.

Важливо зауважити, що найбільш тісний позитивний взаємозв’язок між фізичними якостями спостерігається в дітей  до настання статевої зрілості. При цьому чим нижчий рівень розвитку фізичних якостей,  тим тісніший позитивний взаємозв’язок між ними, і навпаки.

Може також спостерігатись позитивний перенос з однієї вправи на інші, або на виробничі і побутові рухові дії. Наприклад, сила, розвинута за допомогою вправ з обтяженнями (штанга), може сприяти покращенню результатів у штовханні ядра, чи в роботі вантажника, а витривалість, розвинута в бігу, сприяє покращенню результатів в лижних гонках, і навпаки.

Нарешті позитивний перенос спостерігається з однієї групи м’язів на іншу. Так, встановлено, що витривалість з тренованої ноги майже на 45% переноситься на нетреновану, а при тривалому силовому тренуванні правого чи лівого боку тіла спостерігається збільшення сили м’язів симетричного нетренованого боку.



Рис. 9  Схема переносу фізичних якостей