7. Загальні основи методики вдосконалення спритності

У повсякденній руховій діяльності різні координаційні здібності проявляються у тісній взаємодії між собою та з іншими фізичними якостями. Тому, якщо для розвитку фізичних якостей та вдосконалення техніки використовуються складнокоординаційні вправи, то одночасно вдосконалюється і спритність. В свою чергу, вибіркове вдосконалення будь-якої координаційної здібності сприяє вдосконаленню фізичних якостей та інших здібностей.

Комплексно вдосконалюючи спритність школярів,  використовують різні методичні прийоми, серед яких відзначимо:

     виконання вправи з різних незвичайних вихідних положень і закінчення такими ж кінцевими положеннями;

     виконання вправи в обидва боки, обома руками і ногами в різних умовах;

     зміну темпу, швидкості і амплітуди рухових дій;

     варіювання просторових меж виконання вправи;

     виконання додаткових рухів;

     щойно засвоєну вправу виконують у різних комбінаціях з раніше вивченими.

Названі прийоми допоможуть забезпечити основну умову вдосконалення спритності  - новизну вправ.

При цьому  застосовують такі параметри навантаження:

       складність рухових дій учнів коливається в межах від 40% до 70% від максимального рівня (тобто того, перевищення якого не дозволяє виконувати завдання: зберегти рівновагу, оцінити просторові чи часові параметри тощо). Така складність ставить перед функціональними системами організму учнів вимоги, які стимулюють адаптаційні реакції, але не викликають втоми аналізаторів, забезпечуючи можливість виконати достатній для тренування обсяг роботи;

  інтенсивність роботи у початківців відносно невисока і може бути забезпечена виконанням різноманітних нескладних естафет з м’ячами і без м’ячів, киданням на точність, з включеннями нескладних акробатичних вправ, стрибків тощо;

   тривалість окремої вправи (підходу, завдання) становить від 10 до 120с, або до появи втоми;

       кількість повторень окремої вправи (підходу, завдання) при нетривалій роботі (до 5с) може бути від 6 до 10-12, при триваліших завданнях – 2-3;

       тривалість активного або пасивного відпочинку між вправами - 1-2хв. Під час активного відпочинку  паузи заповнюють вправами на розслаблення і розтягування, ідеомоторні дії, самомасаж.