5.1. Елементи історії розвитку системи дошкільного виховання

У кожній країні був оригінальний шлях створення й удосконалення позасімейного виховання і навчання дітей віком 2-10 років. Вища централізація державного управління, як свідчить історія, сприяла формуванню розгалуженої й ефективної мережі закладів дошкільної підготовки, не кажучи про єдину й уніфіковану початкову школу.

Наприклад, хоч перші заклади для піклування про малих дітей були у Франції кінця XVIII ст. наслідком ініціативи окремих осіб, у середині XIX ст. ними зацікавилися державні влади, які пізніше прийняли закони, що регулювали діяльність "материнських шкіл (ecoles matemelles)".

Спершу ці школи намагалися копіювати класно-урочну систему, що встигла утвердитися в школах того часу, але новаторські ідеї Песталоцці і Фробеля та практичні досягнення Марії Монтесоррі й Пауліни Кергомард частково подолали стереотипи й ввели елементи навчання і виховання через гру. Лідером серед розвинених країн в організації роботи системи дошкільної підготовки була й лишається Франція, де всі діти віком 3-6 років відвідують чудово обладнані й добре пристосовані для цієї вікової групи материнські школи. Питання залучення в них дітей дворічного віку лишається дискусійним, та й не всі сімї погоджуються з таким варіантом. Не лише державні установи, а й усе населення Франції підтримує материнські школи, які виконують кілька завдань:

• успішно забезпечують дитину знаннями і навичками, необхідними для регулярних занять у чималому колективі шкільного класу (сучасна "мікроскопічна" сім'я цього зробити не може);

• дитина отримує змогу розширити і збагатити свої соціальні навички, увійти у групу, вчитися встановлювати контакти й оцінювати себе;

• застосування ігор різного типу розвиває діяльнісний потенціал дитини, розширює її досвід, знання і перші вміння;

• хоч материнські школи не ліквідували вплив соціально-сімейного оточення на розвиток дітей, вони все ж набагато зменшили його негативні аспекти й створюють прийнятну рівність стартових можливостей усіх майбутніх першокласників.

Система дошкільної підготовки Франції і більшості франкомовних регіонів інших країн є взірцем для наслідування. В частині країн закон визначає початок дошкільної підготовки з віку 4-5 років (Нідерланди, Великобританія та ін.). Загалом в Європі Північ і Центр відзначаються вищим охопленням дітей дошкільною підготовкою, ніж Південь чи Схід.

Кілька слів про наші терени. Колективістські погляди на виховання засновників і керівників Радянського Союзу зумовили підвищену увагу до створення мережі дитячих садків. їх бажання бачити на виробництві і молодих матерів спричинили поширеність ясел (чимало психологів і педагогів переконані, що шкода від них більша, ніж користь). Наслідком цього стало переважання жінок над чоловіками серед зайнятих у сільському господарстві і промисловості. В момент максимального розвитку системи дошкільної підготовки в найбільш розвинених республіках СРСР охоплення дітей вікової групи 3-6 років сягало 70%.