logo search
PYeRYeLIK_PITAN_NA_ISPIT_Z_ISTORIYi_UKRAYiNS_KO

3.Народна культура та фольклор.

Народна культура та фольклор українців справедливо вважаються одними з найбагатших надбань культурної спадщини європейських націй.

Народна культура і фольклор — попередники укр.нац.культури. До ХІХ ст. ці 2 поняття не розрізнялися. А з ХХст. з розвитком НТП і ЗМІ . виникають відмінності . На сьогоднішній день фольклор визначають як реалізовану ментальність народу, особливу сферу суспільної свідомості,яка повязана з повсякденними потребами.Обличчя українського фольклору визначають багатогранність жанрів і досконалість форм, поетичність і вишуканий ліризм, глибока філософічність і невтримний запал.

4. Джерела формування української культури.

Джерела укр.культури — це історичне явище, яке мало вплив на її становлення і розвиток. 2 групи джерел: 1. доіндоєвропейські,індоєвропейські,прасловянські,балканські,іранські,алтайські, 2. античні,германські,візантіські,західноєвропейські. На перших історичних етапах розвитку нац.культури вплив мали прасловянські,візантійські,античні,іранські та індоєвропейські джерела.

Етнічну основу формування укр.культури визначали словяни. Так, вивчаючи джерела визачають такі етапа: 1.мізинська культура 2.трипільська 3.культури кочових племен 4.черняхів. 5.зарубинецька

5. Поняття міфу та специфічні риси слов’янської міфології.

Міф — це оповідь про створення та занепад світу, про виникнення людини та суспільства, яка має такі ознаки: дифузність( нечітке розрізнення субєктивного та обєктивного,реального та ідеального,свідомого та несвідомого,просторових та часових відношень), образність(перевага чуттєвих образів та символів), сакралізований час( час,який уявл.як доісторичний,первинний), синкретичність(переплетені елементи релігії,мистецтва,філософії). Це не просто оповідь, а й категорія мислення первісної людини, розуміння нею світу. Міфологія — це історичноперша форма суспільної свідомості,тип світогляду. Особливості формув.словян.міфології:особлив апросторов ата часова структура,виокремлення 4 сторін світу( сх-верх,ранок,весна,синій; зх — низ, вечір,осінь,білий, пн — зліва, ніч,зима,чорний, пд — справа, день,літо,червоний) і 3 рівнів структурування світу(верх,середина,ни) . Специф. Риси міфологічного простору словян : функціонування цілісно-норматичного значення міфологічних координат,взаємоповязаність статичної структури простору із динамічною, образ «світового дерева».