28. Загальна характеристика культури українського бароко.

Бароко — це мистецький напрямок в зх-європ. Культурі кінця 16-поч.18ст., які виникають на хвилі контррефрмації і поєднують у собі мист.форму Відродження із релігійним змістом середньовічної культури. Бароко набуває особливог розповсюдження в Україні, так як відображало специфічні риси культури Відродження , а також потреби козацтва. Основні риси: домінування форми над змістом, яскраввовиражена емоційність, декоративність.символічність. На думку Чижевського бароко відображає укр.менталітет. Бароковим архітектурним спорудам притаманні нагромадження розкішних оздоб, підкреслена грандіозність.Найвідомішими архітекторами бароко були Іван-Григорович -Ьарський, Йоган Шедель, Стефан Ковнір. Під впливом бароко змінюються образи укр.міст — Києва, Львова, Одеси, Глухова. У літературі до бароко належать, наприклад,фігурні віші. Навіть на підписи гетьманів впливало бароко.

29. Ренесансна сутність та барокова форма літератури в Україні XVIІ ст.

30. Значення творчості Г.С.Сковороди для розвитку української культури.

Григорій Савич Сковорода (1722—1794 pp.) — видатний філософ, поет, просвітитель-гуманіст, який здобув освіту в Києво-Могилянській академії.Вивчення праць Сковороди дає розуміння того, що в центрі його світогляду перебуває людина, її духовний світ, її щастя. Багато наук вивчає природу

і приносить користь людям для задоволення їхніх тілесних потреб, але не тілесне, не матеріальне є головним у світі і в людині. Відомою є його ідея “сродної праці”. Шляхом міркувань філософ шукає відповідь на питання, ким є людина, який зміст її життя, які основні грані людської діяльності, в чому щастя. Через свою збірку «Сал божественних пісень» філософ намагається донести читачам ідею того, що «щасливий той,хто поєднав любе собі заняття із загальним».Важливе значення в літературі відіграли і байки Сковороди ( «Щука і рак», «Собака і вовк», «Бджола і шершень»)

Григорій Сковорода мав величезний вплив на своїх сучасників і на дальше українське громадянство, і то не тільки своєю етичною наукою, а головним чином своїм життям, в якому слово ніколи не розходилося з ділом: його вчення було в повній згоді з його життям.Філософія Г.С.Сковороди є прекрасним прикладом існування філософії українського духу як динамічної, здатної до розвитку і постійного вдосконалення оригінальної системи поглядів, ідеалів, вірувань, надій, любові, честі, совісті, гідності і порядності; вона є своєрідним пошуком і визначенням українським народом свого місця в суспільно-історичному процесі, закликом до гуманізму і "сродної" людській природі дії.