42. Розвиток науки та освіти в Україні хіх ст.
Розвиток капіталізму в Україні викликав зростаючу потребу в піднесенні освіти й підготовці кваліфікованих кадрів інженерів, механіків, конструкторів та ін. Сприяв формуванню української нації, пробудженню національної свідомості та більш уважному ставленню українського населення до своїх історичних коренів і традицій. Дав свободу економічному підприємництву (незважаючи на збереження феодальних пережитків), яке вимагало демократизації в політичній сфері, тому почали зростати національно-демократичний і революційно-демократичний напрямки в розвитку культури.Побачивши в національній свідомості і русі, що пробуджувалися, потенційну загрозу своїм імперським інтересам, Росія й Австро-Угорщина всіляко перешкоджали розвитку української мови й культури, провадячи політику русифікації та, відповідно, онімечення (а також не заважаючи активній полонізації, що відбувалася в Галичині). Освіта: Початкова освіта. За реформою 1864 р. всі початкові школи (церковнопарафіяльні, світські) перетворені на початкові народні училища, що стали загальностановими, і навчання в них велося за єдиними планами й програмами (читання, арифметика та Закон Божий). Якість підготовки була дуже низькою, особливо в селах.Частина училищ була перетворена на «зразкові»: з 5-річним навчанням; крім перерахованих вище предметів, викладалися ще й географія, історія, рукоділля, малювання і т. п. Частина училищ відкривалася земствами й називалася «земські школами», у яких викладали прогресивно налаштовані вчителі-різночинці. Повітові училища були перетворені на 6-річні міські училища, що готували випускників для роботи в промисловості, на транспорті, у канцелярії. У них додатково викладалися геометрія, креслення, фізика, ботаніка та ін. Недільні школи (1859–1862) — відкривалися громадами й були єдиними, де навчання велося не тільки російською, але й українською мовою за розширеними програмами викладання гуманітарних і природничих дисциплін. У 1862 р. були закриті царизмом як розсадники українського націоналізму.Середня освіта давалася в 7-річних гімназіях, що поділялися на класичні (з поглибленим вивчанням гуманітарних дисциплін; випускники без іспитів приймалися до університетів) і реальні, де вивчали точні й природничі науки, готували учнів до вищих технічних закладів. Вища освіта давалася в університетах Харкова, Києва, Одеси (Новоросійський університет). У Західній Україні — в університетах Львова й Чернівців. Вища освіта давалася в Харкові — у технологічному та ветеринарному інститутах; у Києві — у політехнічному; Ніжині — в історико-філологічному; Глухові — в учительському; Львові — в політехнічному та ін. У Західній Україні в цей період уряд іде на певні поступки українському руху — з’являються перші українські гімназії, а в 1894 р. при Львівському університеті було відкрито кафедру української історії, завідувачем котрої став М. С. Грушевський. Наука: Був викликаний розвитком капіталізму. Науковими центрами стали університети й наукові товариства Харкова, Києва, Одеси та інших міст, що проводили дослідження й видавали праці з різних галузей науки. Найбільш відомими вченими були: М. Бекетов — професор Харківського університету, який створив при фізико-математичному факультеті фізико-хімічне відділення та лабораторію фізичної хімії. Один із засновників нової науки — фізичної хімії, І. Мечников — викладач Новоросійського університету в Одесі. Заснував разом із мікробіологом М. Гамалією першу в країні й другу у світі бактеріологічну станцію. Творець учення про імунітет, О. Ляпунов — професор Харківського університету. Працював у галузі механіки, математичного аналізу, теорії диференціальних рівнянь, теорії ймовірності і т. п., О. Єфименко — історик, етнограф, перша жінка — доктор історичних наук, автор праць «Історія українського народу», «Нариси історії Правобережної України» та ін.
43. Харківський університет та його внесок у розвиток української філософії та науки.
У січні 1805 у Харкові утв.ун-тет за ініціативи козацької старшини. Велика заслуга за заснування належить Василю Каразіну. Відповідно до статуту Харківського університету право цензури всіх друкованих книг у харків.окрузі здобуває право на книгодрукування. І право на самостійне визначення напрямків наукових досліджень На перших етапах запрошуються нім.вчені і професори. Завдяки звязку з німеччиною Харк.ун-тет стає центром романтизму.
44. Київський Університет св. Володимира та його внесок у розвиток науки та освіти в Україні.
1834 р. – у Києві відкривається Імператорський університет Св. Володимира. Київ також стає центром романтизму. Київський університет набуває відмінностей. Окрім літературно-мистецької форми у Києві починають розглядати філософсько-історичну, культурологічні проблеми та розвиток української культури.Своє функціонування Університет Св. Володимира розпочав у складі одного філософського факультету. Наступного року було відкрито юридичний факультет, а в 1840 р. на базі Віленської медико-хірургічної академії — медичний. До 40-х років XIX ст. філософський факультет мав два відділення — історико-філологічне і фізико-математичне. Їх очолювали два декани. Перше відділення мало у своєму складі кафедру філософії, грецької словесності і стародавності, римської словесності і стародавності, російської словесності і загальної історії, статистики; друге — чистої і прикладної математики, астрономії, фізики і фізичної географії, хімії, мінералогії і геогнозії, ботаніки, зоології, технології, сільського господарства, лісоводства та архітектури.
45. Загальна характеристика розвитку філософської думки в Київському університеті св. Володимира.
Своє функціонування Університет Св. Володимира розпочав у складі одного філософського факультету. Наступного року було відкрито юридичний факультет, а в 1840 р. на базі Віленської медико-хірургічної академії — медичний. До 40-х років XIX ст. філософський факультет мав два відділення — історико-філологічне і фізико-математичне. Їх очолювали два декани. Перше відділення мало у своєму складі кафедру філософії, грецької словесності і стародавності, римської словесності і стародавності, російської словесності і загальної історії, статистики; друге — чистої і прикладної математики, астрономії, фізики і фізичної географії, хімії, мінералогії і геогнозії, ботаніки, зоології, технології, сільського господарства, лісоводства та архітектури.
- 2.Поняття національної культури.
- 3.Народна культура та фольклор.
- 6. Пантеон слов’янських богів як світоглядна модель.
- 7.Київська Русь як соціокультурна система.
- 8. “Слово про Закон, Благодать та Істину” Іларіона Київського: зміст, значення та основні проблеми твору.
- 9. Запровадження християнства в Київській Русі та його значення для української культури.
- 10. Візантійський канон та його інтерпретація у мистецтві Київської Русі.
- 11. Література доби Київської Русі.
- 12. Загальна характеристика філософської думки Київської Русі.
- 13. Архітектура Київської Русі.
- 14. Галицько-Волинська земля як політичний і культурний правонаступник Києва.
- 15. Західні культурні впливи на розвиток Галицько-Волинської культури.
- 16. Розвиток гуманістичних та реформаційних ідей в українській культурі XV – XVI ст.
- 17. Зміст та основні проблеми праці Ст. Оріховського “Напучення польському королеві Сигізмунду Августу”.
- 18. Творчість і.Вишенського.
- 19. Скульптура і живопис України XVI ст.
- 20. Розвиток книгодрукування в Україні XVI ст.
- 21. Специфічні риси Відродження в Україні.
- 22. Українці в освітніх центрах Західної та центральної Європи (ю.Дрогобич, Павло Русин та ін.).
- 23. Діяльність Острозького культурно-освітнього осередку.
- 24. Братський рух в Україні.
- 25. Розвиток полемічної літератури в Україні.
- 26. Києво-Могилянська академія як центр освіти і науки в Україні.
- 27. Діяльність ф.Прокоповича.
- 28. Загальна характеристика культури українського бароко.
- 31. Вияви класицизму в Україні.
- Живопис в Україні xviіі ст.
- 33. Музична культура в Україні xviіі ст.
- 34. Творчість і.Котляревського.
- 42. Розвиток науки та освіти в Україні хіх ст.
- 46. Архітектура в Україні хіх ст.
- 47. Просвітництво в Україні першої половини хіх ст.
- 48. Роль Кирило-Мефодіївського братства в духовному відродженні Наддніпрянської України.
- 49. Культурні товариства “Громада”, “Просвіта”.
- 50. Розвиток музичного й театрального мистецтва в Україні хіх ст.
- 51. Українська література хіх ст.
- 54. Стиль “модерн” в українському мистецтві.
- 59. Українська культура у 80-90-х рр. Хх ст.
- 60. Специфіка розвитку української культури в сучасних умовах.