4.1.2. Методика навчання на першому етапі
Розпочинаючи розучування вправи, дуже важливо, щоб учні усвідомили мету і завдання дій, прикладне і спортивне значення вправи, її місце в життєдіяльності та в спортивному вдосконаленні (дивись “Принцип свідомості й активності”). Сильним мотивом активізації діяльності учнів є інформація про найвищі досягнення з даного виду діяльності (стрибки у висоту, довжину, біг тощо) та про навчальні нормативи і найвищі результати ровесників, учнів даної школи, найближчі завдання навчання.
Пам’ятаймо, що лише зацікавлене ставлення учня до вивчення чергової вправи принесе позитивний результат.
Визначаючи руховий досвід учнів і поповнюючи його, вчитель одночасно визначає метод розучування запланованої вправи (“дивись методи розучування рухових дій”) і можливості учнів щодо її засвоєння шляхом пробного виконання.
З метою формування уявлення про особливості виконання вправи після одержання учнями відповідних знань її демонструють.
До демонстрації вправ на першому етапі висуваються такі вимоги:
демонстрація повинна бути природною і досконалою, непридатним є надмірний варіант демонстрації. Вправу потрібно продемонструвати у такому вигляді, як цього будуть вимагати в учнів;
акцент при першій демонстрації роблять на ці рухи, які важко пояснити;
створюючи уявлення про вправу демонструвати її будуть неодноразово. При цьому в кожній демонстрації слід акцентувати увагу учнів на інші деталі;
для того, щоб викликати у всіх учнів почуття впевненості в можливості досягнення успіху, добре, якщо вправу демонструє однокласник;
ефективними засобами демонстрації на цьому етапі є муляжі, макети, імітаційний показ, уповільнені кінокільцівки, які дозволяють учителю (як і в попередньому випадку) коментувати хід виконання вправи;
при повторних демонстраціях слід міняти не тільки об’єкти спостереження, але і місце учнів при цьому;
нарешті, на першому етапі застосовують демонстрацію помилок учнів. Демонструвати помилки вчитель має право лише тоді, коли впевнений, що точно відтворить їх. Необ’єктивна демонстрація помилки дезорієнтує учня. Демонструючи помилки, не можна ображати учнів, перекривляти їх. Найкращим способом демонстрації помилок є демонстрація на інших учнях, які допускають аналогічні огріхи у виконанні вправи, що вивчається.
Після демонстрації вчитель пояснює техніку вправи, що вивчається.
До пояснення, покликаного формувати уявлення, висуваються такі вимоги:
поясненнюючи говоріть не стільки про зовнішню структуру вправи, скільки про внутрішню суть рухової дії, причинно-наслідкові зв’язки окремих її рухів;
деталізувати техніку на першому етапі не слід, оскільки перевантаження учня одержаною інформацією може негативно позначитись на якості виконання вправи;
при поясненні техніки спирайтесь на руховий досвід учнів, викликайте асоціативні відчуття;
говоріть учневі не тільки як потрібно виконувати рухову дію, але і чому саме так, адже досвід може свідчити про інше;
чергуйте пояснення з демонстрацією і поєднуйте їх;
не говоріть учням про те, що вийде в них само по собі, або в окремих випадках говоріть навіть навпаки і, тоді вони виконають правильно. Наприклад, навчаючи опорного стрибка, акцентуйте, що наскок на місток слід робити на пальці прямих ніг, хоча при описанні техніки вказують, що наскок виконується на злегка зігнуті ноги.
Після розповіді про вправу, її демонстрації та пояснення техніки учні приступають до практичного оволодіння руховою дією освоюючи її загалом або по частинах. При цьому:
широко використовуйте фізичну допомогу (дивись відповідний методичний прийом);
пам’ятаймо, що засвоєнню вправи допомагають зорові орієнтири (особливо орієнтири-стимули) та різноманітні звукові сигнали, але їх слід припинити до того, як вони стануть часткою умовно-рефлекторних зв’язків;
в процесі практичного виконання вправ учні повинні спиратись на власний руховий досвід, а в перервах між спробами “виконувати” вправи в уяві – ідеомоторне тренування (дивись відповідний методичний прийом);
радьте учням використовувати самоприклади, самозвіти, самопроговорювання і таке інше, що може мобілізувати їх свідомість;
використовуйте тренажери, які допоможуть учням одержати правильні м’язові відчуття;
поділіться з учнями власним досвідом про м’язові відчуття при правильному виконанні вправи, яку вони вивчають;
допомагаючи учням успішно засвоювати вправу, використовуйте різноманітні форми їх інформування про допущені помилки та шляхи їх усунення.
- 8. Контрольні запитання
- 1. Визначення поняття
- 1. Визначення поняття
- 1. Визначення поняття
- 5. Організація навчальної діяльності
- 1. Предмет теорії фізичного виховання і її місце в системі наукових знань
- 2. Джерела виникнення і розвитку теорії фізичного виховання
- 3. Вихідні поняття теорії фізичного виховання
- 3.1. Фізична культура
- 3.2. Фізичний розвиток
- 3.3. Фізичне виховання
- 3.4. Спорт
- 4. Заключення
- 1. Визначення понять.
- 2. Основи української національної системи фізичного виховання
- 2.1. Телеологічні основи
- 2.2. Науково-методичні основи
- 2.3. Правові, програмні та нормативні основи
- 6. «Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України».
- 2.4. Організаційні основи
- 3. Умови функціонування системи фізичного виховання
- 4. Мета системи фізичного виховання в Україні
- 5. Основні завдання фізичного виховання
- 5.1. Освітні завдання
- 5.2. Оздоровчі завдання
- 5.3.Виховні завдання
- 5.3.1. Інтелектуальний розвиток учнів у процесі фізичного виховання
- 5.3.2. Моральне виховання учнів у процесі фізичного виховання
- 5.3.3. Виховання волі в процесі занять фізичними вправами
- 5.3.4. Фізичне і господарсько-трудове виховання учнів
- 5.3.5.Вплив занять фізичними вправами на естетичне виховання учнів
- 5.4. Основні напрямки конкретизації завдань у фізичному вихованні
- 6. Система фізичного виховання у народній педагогіці та її розвиток у спадщині видатних українських педагогів минулого
- 7. Передумови і перспективи реформування національної ситеми фізичного виховання колярів
- 16. Моральне виховання учнів у процесі фізичного виховання
- 18. Фізичне і господарсько-трудове виховання учнів.
- 19. Вплив занять фізичними вправами на естетичне виховання учнів.
- Література
- 1 . Визначення поняття
- 2. Фізичні вправи як основний засіб фізичного виховання
- 1. Визначення поняття
- 2. Фізичні вправи як основний засіб фізичного виховання
- 3. Фактори, які визначають вплив фізичних вправ на організм учнів
- 2.2. Зміст і форма фізичних вправ
- 3. Техніка фізичних вправ
- 3.1. Загальні поняття про техніку рухових дій
- 3.2. Компоненти техніки фізичних вправ
- 3.3. Фази виконання фізичних вправ
- 4. Характеристики рухів
- 4.1. Просторові характеристики
- 4.2. Часові характеристики рухів
- 4.3. Просторово-часові характеристики
- 4.4. Динамічні характеристики
- 4.5. Ритмічні характеристики
- 5. Основні умови раціональної спортивної техніки
- 6. Класифікація фізичних вправ.
- 7. Природні сили як засіб фізичного виховання.
- 8. Гігієнічні фактори як засіб фізичного виховання.
- 1. Визначення поняття
- 1. Визначення поняття
- 2. Принцип свідомості й активності учнів
- 2.1. Формування стійкого інтересу до мети і завдань занять
- 2.2. Самоаналіз дій учнів
- 2.3. Виховання в учнів творчого ставлення до занять
- 3. Принцип наочності
- 4. Принцип доступності й індивідуалізації
- 5. Принцип систематичності
- 6. Принцип міцності і прогресування
- Контрольні питання до розділу 4
- 1. Визначення поняття
- 1. Визначення поняття
- 2. Практичні методи
- 2.1. Методи навчання рухових дій
- 2.2.Методи вдосконалення та закріплення рухових дій
- 2.3.Методи вдосконалення фізичних якостей
- Iмiтацiя рухiв дає можливiсть:
- Література
- 1.2. Фізичні навантаження та відпочинок як фактори впливу на фізичний розвиток
- 1.3. Адаптація – як основа вдосконалення фізичних якостей
- 2. Основи методики розвитку сили
- 2.1.Загальна характеристика сили як фізичної якості людини
- 2.2. Фактори, що зумовлюють силові можливості людини
- 2.3. Засоби вдосконалення сили
- 2.4. Методика розвитку максимальної сили
- 2.4.1. Методика розвитку максимальної сили шляхом збільшення м’язової маси
- 2.4.2. Методика розвитку максимальної сили шляхом удосконалення міжм’язової координації
- 2.4.3. Методика розвитку максимальної сили шляхом
- 2.4.4. Методика розвитку максимальної сили шляхом
- 2.5. Методика розвитку швидкої сили
- 2.6. Методика розвитку вибухової сили
- 2.6.1. Методика застосування вправ з обтяженням массою предметів, включаючи і предмети для метання
- 2.6.2. Методика застосування ізометричних вправ і вправ
- 2.6.3. Методика застосування стрибкових вправ для
- 2.7. Поради щодо профілактики травм в процесі силової підготовки
- 2.8. Вікова динаміка природного розвитку сили
- 2. 9. Контроль силових можливостей та деякі особливості
- Основи методики розвитку прудкості
- 3.4. Методика вдосконалення прудкості
- 3.4.1. Методика вдосконалення швидкості рухових реакцій
- 3.4.2. Методика вдосконалення швидкості циклічних рухів
- 3.4.3. Методика вдосконалення швидкості ациклічних рухових дій
- 3.4.4. “Швидкісний бар’єр”, його профілактика та усунення
- 3.5. Вікова динаміка природного розвитку прудкості
- 3.6. Контроль розвитку прудкості та деякі особливості методики їх удосконалення у школярів
- Контрольні питання
- Основи методики розвитку витривалості
- 4.2. Фактори, що зумовлюють витривалість людини
- 4.3. Засоби виховання витривалості
- 4.4. Методика вдосконалення загальної витривалості
- 4.5. Методика розвитку швидкісної витривалості
- 4.6. Методика розвитку силової витривалості
- 4.6. 1. При застосуванні вправ з обтяженням масою предметів, з еластичними предметами тощо
- 4.6.2. При локальному розвиткові силової витривалості окремих груп м’язів:
- 4.6.3. При застосуванні ізометричних вправ параметри навантажень будуть такими:
- 4.6.4. При розвитку силової витривалості ніг за допомогою стрибкових вправ
- 4.7. Особливості вдосконалення витривалості в спортивних іграх та поєдинках
- 4.8. Вікова динаміка природного розвитку витривалості
- Контрольні питання
- Основи методики розвитку Гнучкості
- 5.1. Загальна характеристика гнучкості
- 5.2. Фактори, від яких залежить прояв гнучкості
- 5.3. Засоби вдосконалення гнучкості
- 5.4. Методика розвитку гнучкості
- 5.5. Вікова динаміка природного розвитку гнучкості та контроль за її розвитком
- Контрольні питання
- Основи методики вдосконалення спритності
- 6.2. Фактори, що визначають спритність
- 6.3. Координаційні здібності
- 6.3.1. Здатність до оцінки і регулювання динамічних і
- 6.3.2. Здатність до збереження рівноваги
- 6.3.3. Здатність відчувати ритм
- 6.3.4. Здатність до довільного розслаблення м’язів
- 6.3.5. Здатність до узгодженості рухів
- 7. Загальні основи методики вдосконалення спритності
- 8. Вікова динаміка розвитку та контроль спритності
- Загальні основи навчання рухових дій
- 5. Організація навчальної діяльності
- 1. Особливості навчання у фізичному вихованні
- 2. Рухові уміння і навички
- 3. Механізми формування рухових дій
- 4. Структура процесу навчання рухових дій
- 4.1. Етап розучування рухової дії
- 4.1.1. Мета, завдання та особливості першого етапу
- 4.1.2. Методика навчання на першому етапі
- 4.1.3. Роль зворотного зв’язку в навчанні
- 4.2. Етап засвоєння рухової дії
- 4.2.1. Мета, завдання та особливості другого етапу
- 4.2.2. Методика навчання на другому етапі
- 4.3. Етап закріплення рухової дії
- 4.3.1. Мета, завдання та особливості третього етапу
- 4.3.2. Методика навчання на третьому етапі
- 5. Організація навчальної діяльності
- 5.1. Особистісно-діяльнісний підхід до організації навчального процесу
- 5.2. Зовнішня структура навчальної діяльності
- 5.2.1. Мотивація як компонент структури навчальної діяльності
- 5.2.2. Навчальне завдання в структурі навчальної діяльності
- 5.2.3. Контроль (самоконтроль), оцінка (самооцінка) в структурі навчальної діяльності
- Контрольні питання до розділу 7