logo search
MUM

23(Теоритичне)Назвати основні напрями у історичному становленні методики викладання граматики.

У методиці вивчення граматики, починаючи з середини XIX ст., визначилися такі основні напрями: логіко-граматичний, психологічний, елементарно-практичний, формально-граматичний, семантико-граматичний і структурно-семантичний.

Основоположником логіко-граматичного напряму був Ф. І. Буслаєв. Свою працю «О преподавании отечественного языка» (1844) він протиставив схематизму й догматизму у вивченні мови, зосередивши всю увагу на розвитку духовних здібностей учня, його мислення, його особи.

Процес вивчення граматики Ф.І. Буслаєв поділяв на два ступені — нижчий і вищий. Роботу над граматикою в молодших класах він пропонував організовувати практично: «Найпершим у вивченні рідної мови є те, щоб учень практичним шляхом дізнався про всі форми мови, але щоб вони постали перед ним не самі по собі, а в постійних органічних зв'язках з думкою ними вираженою, так, щоб учневі разом з формою невпинно давався безособовими називаються речення з таким присудком, при якому немає і бути не може підмета.

Методика роботи над формуванням граматичних понять. Основним у цій роботі є усвідомлення учнями суті граматичних понять, виділення і розрізнення їхніх основних ознак. Це досягається за допомогою таких прийомів, як розчленування, конкретизація й узагальнення. Найчастіше шлях пізнання пролягає від аналізу фактів до узагальнення.

Граматичні напрями в мовознавстві спричинили виділення таких основних напрямів у методиці

граматики: логіко-граматичного, психологічного, елементарно-практичного, формально-граматичного,

семантико-граматичного, структурно-семантичного. Майбутні вчителі-словесники засвоюють інформацію про

представників кожного напряму, основні положення, аналізують позитивне й недоліки в упровадженні окремих

напрямів. Логіко-граматичний напрям: Представники: Ф.Буслаєв, І.Срезневський, К.Ушинський. Основні

положення: розвиток логічного мислення духовності, самосвідомості учнів, дару слова; зв’язок теорії з

практикою; свідоме, а не формальне засвоєння граматичного матеріалу. Недоліки: недостатня увага до

конкретних граматичних форм, структурних особливостей мови; змішування логічних і граматичних категорій.

Психологічний напрям: Представники: О.Потебня, Д.Овсянико-Куликовський. Основні положення: заперечення

ототожнення логіки й граматики; визнання мови основним способом мислення й пізнання; основне завдання

граматики – вивчення граматичного значення слова й речення. Недоліки: перебільшення залежності

психологічного змісту від характеру словесного знака, суб’єктивно-психологічне тлумачення категорій

граматики. Елементарно-практичний напрям: Представники: М. Кульман. Основні положення: використання

граматичного матеріалу з практичною метою; ознайомлення учнів з ним під час роботи з художніми творами,

народною творчістю; перевага методу спостереження. Недоліки: заперечення вивчення граматичної теорії,

основ наукових знань. Формально-граматичний напрям: Представники: П.Фортунатов, Д.Ушаков,

О.Пєшковський та ін. Основні положення: зосередження уваги на формальних ознаках під час вивчення

граматичного матеріалу; перевага граматичної форми над змістом. Недоліки: відрив форми від змісту;

відсутність зв’язку навчання граматики з розвитком мовлення учнів, з удосконаленням орфографічних і

пунктуаційних навичок. Семантико-граматичний напрям: Представники: В. Ващенко, Б. Кулик, В.

Масальський, А. Медушевський, С. Чавдаров та ін. Основні положення: єдність змісту й форми; перевага

семантичних ознак над формальними; граматика – основа формування орфографічних і пунктуаційних навичок.

Недоліки: недостатня увага до комунікативного спрямування навчання граматики. Структурно-семантичний

напрям: Представники: О. Бєляєв, К. Плиско та ін. Основні положення: вивчення структури граматичних

одиниць у єдності з їхнім значенням; визначення взаємозалежності між складовими частинами цілого. Недоліки:

двозначність у визначенні граматичних одиниць, зокрема синтаксичних (наприклад, додаток чи обставина

залежно від запитання чим? або як?; у чому? або де?).