Методика проведення дискусії

Дискусія – це метод, за допомогою якого здійснюється групове обговорення проблеми з метою досягнення істини шляхом зіставлення різних думок.

Часто дискусією називають сперечання, суперечку осіб. Для неї характерні чіткість мети, компетентність, науковий підхід до проблеми, повага до аргументів опонента, послідовна критика міркувань учасників обговорення.

Поряд з іншими методами дискусія має ряд переваг. Вона координує думки окремих осіб, стимулює учасників чітко й точно формувати свої думки, в процесі дискусії більш помітними стають помилки мислення, удосконалюються вдалі прийоми дискутування.

Дискусії властивий комплекс функцій, які вона може виконувати, це – школа спілкування-діалогу і засіб колективного розв’язання проблем. Дискусія метод критичного засвоєння знань. Вона допомагає вияснити власну позицію, виявити багатогранність підходів, точок зору з приводу питань і в результаті обміну досягти всебічного просторового бачення предмета обговорення.

Дискусія може бути як частиною виховного заходу, методом, що дозволяє залучити більшість учасників до активного обговорення морально-етичних або наукових проблем. Однак у виховній роботі дискусія може виступати й формою організації, виховним заходом, що спеціально готується і проводиться з колективом учнів.

Організовуючи дискусію, слід виходити з того, що найоптимальніша чисельність її учасників має не перевищувати 15 осіб, які, розподілившись на групи, розташовуються у приміщенні у формі кола, підкови.

Організаційно дискусії поділяють на етапи: визначення цілей і теми, збір інформації (знань, суджень, думок, нових ідей, пропозицій учасників) з обговорюваної проблеми; упорядкування, інтерпретація і спільне оцінювання обговорюваної інформації і можливе вироблення колективного рішення; підбиття підсумків дискусії, зіставлення мети з отриманими результатами.

Під час дискусії можливе використання різних прийомів: аргументації, (сукупності аргументів на користь будь-якого твердження), дебатів (обміну думками з певних питань), демонстрації (логічного розміркування, в процесі якого на підставі аргументів роблять висновок про істинність чи хибність гіпотези), логоманії (вид суперечки, за якої учасники, не знаючи предмета суперечки, заперечують аргументи один одного чи не погоджуються один з одним), неточних висловлювань, полеміки (суперечка з метою захистити свою точку зору і заперечити думку опонента), софістики (умисне використання в дискусії помилкових доказів – софізмів, які зовні виглядають істинними), евристики (мистецтво сперечатися, користуючись засобами, розрахованими на перемогу).

Коли дискусія проводиться в класі, учнів доцільно розподіляти на 2-3 підгрупи. Бажано завчасно встановити (вибрати) час закінчення дискусії.

Тематика дискусій зазвичай різноманітна: «Поет чи громадянин?», «Краса, мода й хороший смак», «Посієш звичку – пожнеш характер», «Книги чи кінофільми?», «Усі професії важливі», «Кохання чи пристрасть», «Можу, хочу, мушу» тощо.

Наведемо сценарний план проведення дискусії.

Дискусія «Добро чи зло ...Чого у світі більше?»

Вступне слово ведучого:

Поки молоді, бадьорі, не втомлюйтеся робити добро... Якщо в житті є зміст і мета, то ці зміст і мета є цілком зовсім не у нашому щасті, а в чомусь, більш розумному й великому. Робіть добро.

Тема добра і зла хвилювала багатьох людей у всі часи. Але дуже часто люди перестають бачити межу між хорошим і поганим. Добро і зло – поняття вічні й не роздільні. І, поки будуть живі дух і свідомість людини, вони будуть боротися між собою. Добро буде відкриватися людині, освітлюючи їй шлях до істини.

Сьогодні ми обговоримо і намагаємося надати відповіді на такі питання про проблеми добра і зла:

1. Що таке добро? Що таке зло?

2. Якщо зло всесильне і вічне, чи варто з ним боротися?

3. Чи робить добро людину і весь світ прекраснішим?

4. Яких людей більше у світі – добрих чи злих?

5. Чи завжди будуть існувати добро і зло, як прототип один одному?

6. Якщо зникне зло, то чи зникне добро?

Учасники дискусії наводять приклади добрих і злих вчинків людей з історії, літератури, своїх власних життєвих ситуацій та з життя інших знайомих і незнайомих їм людей.

Підведення підсумків дискусії. Ведучий разом з учасниками приходить до висновку, що добро і зло народжуються і помирають разом. 3ло виникло не просто як антонім до слова добро, а як його негативний прототип. Коріння зла – у небажані робити добро.

Лінощі, заздрість, жорстокість, бездумність, омана та лицемірство, пияцтво та розпуста, з’являються на ґрунті бездіяльності.

Для здійснення злого наміру не потрібно ні фізичних, ні душевних зусиль.

Добро робить і людину, і весь світ прекрасним.

Світ не просто не без добрих людей, його наповняють добротою люди. І якщо ми хоч на крихту прикладемося до творення добра, воно помножиться сторицею.

Почни з найменшого і добра у світі побільшає.

І яким би не було всесильним і вічним зло, з ним потрібно боротися.

1

 Питання дляобговорення:

2. Чи потрібні ведучому особливі моральні якості, щоб дискусія пройшла вдало? Які?

3. Усвідомте ступень розвиненості у Вас логічних прийомів, які потрібно використовувати під час доведення власної точки зору у дискусії.