logo
Копия Shpori_na_gos

Значення самостійної роботи:

  1. під час вивчення історії педагогіки немає можливості викласти і засвоїти весь зміст дисципліни в межах аудиторних занять, тому велике значення надається самостійній роботі;

  2. самостійна робота забезпечує більш високий рівень засвоєння знань;

  3. самостійна робота забезпечує основу майбутньої самоосвіти спеціаліста, формує відповідну мотивацію та навички самоосвіти.

Важливе значення під час вивчення історії педагогіки відводиться самостійній роботі з книгою

. До джерел історії педагогіки відносять:

  1. прямі: а) праці класиків педагогічної науки;

б) архівні матеріали;в) педагогічна преса;

г) пам’ятки стародавньої писемності.

2) Непрямі: а) праці з історії, історії філософії;

б) дані соціології, етнографії, етики, літератури;

. Результати її виконання студенти оформлюють в різних видах записів: анотація, резюме, цитати, тези, план, конспекти, реферати.

Найбільш складним є конспектування першоджерел. Даний вид роботи не можна зводити до механічного переписування цитат.

Конспектування – це короткий письмовий виклад (своїми словами) змісту книги або статті, який включає основні положення автора та їх обгрунтування фактами, прикладами. Перед конспектуванням необхідно читати текст за частинами (розділами, параграфами тощо), сформулювати в кожній із них головні думки (тези). Тези доповнюються фактичними даними, прикладами, використовуючи при цьому цитати.

Таким чином, конспект – це систематичний, логічно побудований скорочений запис прочитаного тексту, який поєднує план, виписки, тези, цитати.

Під час вивчення історії педагогіки студенти можуть складати такі види конспектів:

  1. текстуальні і тематичні;

  2. прості і та складні;

  3. короткі і розгорнуті.

  4. План – це пов’язаний між собою перелік основних питань у логічній послідовності. При його складанні необхідно уважно перечитати весь текст, розбити його на частини, надати заголовок кожній, з’ясувати в ньому основну думку.

  5. Для складання розгорнутого плану після перечитування кожної змістовної частини необхідно намітити підпункти, які розкривають його зміст.

Тези – стислий виклад основних думок прочитаного твору, коротке формулювання принципових положень твору, яке не включає фактичного матеріалу, цитат. Тези поділяються на прості, які включають лише утвердженням конкретного положення, та складні – подать його коротке доведення.

Анотація – стислий, короткий виклад головного змісту книги, брошури, статті. Анотація включає загальну характеристику книги або статті. В ній вказується загальна спрямованість твору, його призначення і наукова цінність, основні проблеми. Під час читання твору спочатку необхідно відзначити основні питання, проблеми, а потім коротко сформулювати їх. В кінці потрібно надати загальну оцінку твору.

Резюме – оцінка друкованого тексту або окремих його частин. Резюме містить коротку за об’ємом інформацію про те, що найбільш важливе, оригінальне і нове в прочитаному.

Цитати – повний запис частини тексту, що містить істотні думки автора, характерні факти.

72 . Навчальна технологія «Росток» у початковій школі. Особливості програм та технологічного супроводу їх впровадження.

Науковий керівник проекту "Росток”- Пушкарьова Тамара Олексіївна, кандидат педагогічних наук, доцент,

Мета. Формування здібностей до саморозвитку та самореалізації особистості на засадах інтеграції, діяльнісного підходу до навчання і виховання.

Актуальність. Створення розвивальних освітніх програм, зорієнтованих на формування здібностей до:

• самоорганізації;

• самонавчання;

• саморозвитку.

Основні завдання проекту:

- підвищення рівня фізичного, психічного, морального,інтелектуального, духовного і творчого розвитку учнів у процесі організації активної діяльності на основі інтеграції;

- гуманізація й екологізація змісту, педагогічних технологій і методів навчання, реалізованих в науковому та навчально-методичному забезпеченні педагогічного процесу школи.

Основою даного проекту є інтегративно-діяльнісний підхід до формування інноваційного мислення учня і вчителя.

Концепція науково-педагогічного проекту "Росток” базується на таких принципах:

- особистісного підходу до учня, вчителя, батьків - системності освіти забезпечує цілісність освіти

- екологізації освіти полягає у необхідності

- єдності національного та загальнолюдського в освіті

- пріоритету розвиваючого навчання та виховання - пріоритету творчої діяльності

- інтеграції поєднує всі попередні принципи з метою створення цілісної навчально-виховної системи,

У молодшому шкільному віці, на який розрахована Програма "Росток", розвивальний характер навчальної діяльності пов’язаний з тим, що її зміст базується на теоретичних знаннях, відповідних віковим особливостям учнів. Навчальна діяльність дитини будується від абстрактного до конкретного, від загального до часткового. В основу Програми покладено діяльнісний підхід, який дає змогу організувати навчально-виховний процес через різноманітну творчу діяльність учнів в межах кожного навчального предмета, які інтегруються в цілісну систему, де використані напрями розвивальної роботи. Учні отримують необхідні знання через різноманітні способи активізації сприйняття об’єктів і явищ навколишнього світу: спостереження, досліди, самостійний пошук інформації та інші види розумової діяльності.

  1. Конфлікти у взаєминах «студент-викладач», «викладач-студентська академічна група», їх причини та шляхи конструктивного розв’язання.

Слово "конфлікт" (від лат. - соnfliktus)означає зіткнення (сторін, думок, сил).

Причинами зіткнення можуть бути різні проблеми нашого життя.

Конфлікт - це взаємодія двох або більше суб'єктів, що мають взаємовиключні цілі, які реалізуються ними на шкоду один одному

Специфіка конфліктів типа «викладач-студент» і «студент-викладач» полягає в тому, що студент в значно більшій мірі є самостійним суб'єктом педагогічного процесу.

У взаємодіях студентів і викладачів найбільш характерними є наступні причини конфліктів:

* відмінності в ціннісних орієнтаціях;

* нетактовність в спілкуванні;

* відмінності у взаємних чеканнях;

* рівень професіоналізму викладача і успішність студентів.

Найбільш поширена причина конфліктів між студентами і викладачами - неадекватність оцінки знань студентів.

Розв’язання конфлікту — це спільна діяльність його учасників, спрямована на припинення протидії й на вирішення проблеми, що призвела до зіткнення.

Розв’язання конфлікту передбачає активність обох сторін щодо перетворення умов, у яких вони взаємодіють, щодо усунення причин конфлікту.

На практиці розв’язання конфлікту можливе шляхом силового придушення однієї зі сторін чи шляхом переговорів (компроміс, співробітництво, а іноді й поступки).

74.Прийоми активізації пізнавальної активності студентів на лекційних та семінарських заняттях з історії педагогіки.

Активізації навчальної діяльності - застосування різних форм, методів, прийомів, засобів і напрямів навчання, що спонукають особистість до виявлення активності"

Активізація пізнавальної діяльності потребує використання різних методів, прийомів, форм навчання, які стимулюють студентів до виявлення активності і самостійності.

2. Інші студенти через 15-20 хвилин беруть участь в обговоренні.

3. Після закінчення дискусії викладач підбиває підсумки, дає оцінку учасникам дискусії.

3.Серед педагогічних засобів активізації навчального процесу у ВНЗ особливе місце належить навчальній дидактичній грі, яка являє собою цілеспрямовану організацію навчально-професійної діяльності майбутнього спеціаліста.

У процесі навчання застосовуються різні модифікації ділових ігор: імітаційні, операційні, рольові, діловий театр та інші.

Рольові ігри можуть дати багатий матеріал для обговорення.

Методика проведення:

   сформулювати проблему, яку буде ілюструвати рольова гра;

   визначити відповідно до сценічних ситуацій дійових осіб, їх кількість;

   вибрати спостерігачів рольової гри;

Рольові ігри імітують реальні життєві події, тому вони повинні стосуватися проблем, на які немає однозначної відповіді. Викладач, не нав’язуючи своє бачення, може підкреслити ті моменти, в яких вдалося досягти згоди, і залишити відкритими ті, які потребують подальшого обговорення.

Прийоми активізації пізнавальної діяльності студентів з навчального курсу “Історія педагогіки”:

  1. Використання порівняльно-зіставного методу викладу історико-педагогічних знань:

Приклад 1: принцип природовідповідності в західноєвропейській педагогіці

(Я.А.Коменський, Ж.Ж.Руссо, І.Г.Песталоцці);

Приклад 2: історичний розвиток дидактичного принципу наочності

(Я.А.Коменський,Ж.Ж. Руссо, І,Г.Песталоцці, А.Дістервег,

К.Д.Ушинський).

  1. Постановка проблемних запитань (логічних завдань):

Завдання 1: Добре відомо, що освіта - великий здобуток, вона сприяє

духовному і матеріальному прогресу суспільства, розвитку

моральності особистості. В зв’язку із цим поясніть, розкрийте

значення твердження Я.А.Коменського про те, що “ освічена

людина без моралі гірша неосвіченої безморальної людини”.

Завдання 2: Відомо, що І.Г.Песталоцці серед засобів досягнення дисципліни

вважав чорну дошку. Чи правомірний такий засіб виховання ? Якщо ні, чому?