2.2 Зміст навчального матеріалу з графічними техніками у підручниках з образотворчого мистецтва для середньої школи

Підручник з образотворчого мистецтва, що створений для користування учнями та вчителями, частіше за все мається в дуже обмеженій кількості тільки в шкільній бібліотеці. Тому на уроці підручником має можливість користуватися лише вчитель. Діти не можуть розглянути ілюстрації, ознайомитися з додатковою корисною цікавою інформацією. Через відсутність підручника в кожної дитини, не можливе користування методичними підказками - замальовками поетапного виконання певного завдання. Швидкість процесів мислення у кожного індивідуальна і тому в деяких випадках для групових занять недостатньо пояснення вчителя - на допомогу відстаючим учням повинна прийти наочність або з підручника, або власноруч виготовлена вчителем. Тому бажана присутність підручника з образотворчого мистецтва для середніх шкіл на кожній парті.

Найчастіше в бібліотеках зустрічаються підручники для 5-их, 6-их та 7-их класів авторів Т.Є. Рублі, С.І. Федуна[17]. Мають сучасний дизайн, яскраві цікаві сучасні ілюстрації.

В підручнику за 5-ий клас авторів Рублі та Федуна є поверхнева інформація про види образотворчого мистецтва та основні поняття, такі як ритм, статика - динаміка, ахроматичні та хроматичні кольори, теплі та холодні кольори, колірні сполучення, звязок декору і форми, образність природніх форм, орнамент. Разом із формуванням загальної картини структури образотворчого мистецтва, тут діти знайомляться з графікою як з одним з видів, одним із складових. Закладається розуміння розділення графіки на друковану та безпосередньо намальовану. В тексті не згадуються різні техніки малюнку, хоча розбираються способи отримання зображення в малюнку за допомогою тону, плями, різнохарактерної лінії та крапок, наводяться приклади різних фактур. Друковану графіку поділяють на книжкову, плакат, художньо-виробничу. Таке розділення є досить умовним. Графіку можна класифікувати, розібрати більш детально, але для даного віку (п`ятикласники) таке більш просте пояснення є більш зрозумілим, і його використання більш доцільніше, ніж введення більш повного складнішого розяснення. Стосовно методики викладання практичних вправ на засвоєння графічних технік привертають увагу кілька завдань. Просто, зрозуміло та з відповідним віку ступенем складності проілюстроване поетапне малювання рослини в техніці лінійного малюнка. Зустрічаються вправи на відпрацювання навичок витинання, аплікації, штампування, техніки акварельної акватипії, що можна умовно віднести до нетрадиційних графічних технік. З прикладної графіки описаний процес виконання гратографії. Згадується малювання пейзажів в техніці акварелі, але поверхнево. Можна зробити такий висновок: підручник Рублі для 5-ого класу містить декілька вдалих інструкцій виконання малюнків в певних графічних техніках (гратографії, лінійному малюнку, акварельній акватипії, штампуванні). В своїй діяльності викладач постійно шукає найбільш зрозумілі вдалі шляхи пояснення нової теми, занотовує власні роздуми та неодмінно порівнює їх з досвідом інших. І вищезазначені інструкції виконання композицій в певних графічних техніках можна вважати досить вдалими і рекомендувати до перегляду педагогами та дітьми.

В підручнику за 6-ий клас авторів Рублі та Федуна розкриваються основні принципи лінійної перспективи, паперопластики та виявлення обєму засобами живопису, зміст термінів “контраст”, “нюанс”, “колірний тон”, “світлота”, “локальний колір”. Розглядається такий жанр образотворчого мистецтва як портрет, його основні види, пропорції обличчя людини. Важливе для вивчення графічних технік ознайомлення з поняттям шрифта, вивченням основ шрифтової графіки. Різноманітні шрифти можуть використовуватися в графічних композиціях як різні фактури та тонові градації. Є така тема як, побудова обєму предметів в техніці тонового малюнка, розгляд графічних засобів виявлення обєму - поняття світло-тіньових градацій, приклади різних способів штрихування для створення достатнього діапазону градацій. В цьому підручнику тема “градацій” вдало теоретично обґрунтована, але інструктаж практичного виконання викладений не чітко, розмивчасто. Досвід, набутий при виготовлення гіпсового рельєфу може бути використаний для створення друкувальних штампів (нетрадиційна техніка графіки). В шостому класі учні знайомляться з важливою сферою діяльності фахівців образотворчого мистецтва - з дизайном, а саме з проектуванням предметів побуту з елементами біодизайну, з моделюванням одягу. Ці теми безпосередньо не повязані з засвоєнням навичок графічних технів, але ж графічні техніки використовуються для виконання дизайнерських проектів.

В підручниках авторів Рублі та Федуна вже є поняття образотворчого мистецтва, що стали вживатися порівняно нещодавно. Наприклад, в підручнику Рубля за 7-ий клас діти дізнаються про зміст таких термінів, як оп-арт (оптичне мистецтво), композиція Ешера та дизайн середовища, надається додаткова інформація про віртуальні мандрівки та екскурсії. Увага зупиняється на таких завданнях, як розробка фірмового стилю, товарного знаку, нове бачення розвязання теми рівноваги фону та елементу. Розглядаються такі важливі теми як архітектурні стилі, екстерєр, інтерєр, перспектива, золотий перетин, монументальне мистецтво, дизайн-графіка. В сьомому класі увага не акцентується на набутті дітьми навичок певних графічних технік. В продовж року діти виконують ескізи екстерєру, інтерєру, вітражу, декорацій, проекту дитячого майданчику, куточка саду, логотипу фірми, плакату. Для виконання цих завдань діти обирають собі графічну техніку відповідно до творчого задуму. Це означає, що до сьомого класу вони повинні вже оволодіти практичними навичками роботи в основних графічних техніках.

Підручник з образотворчого мистецтва для 6-их класів середніх шкіл авторів Е.В.Бєлкіної та Ж.С.Марчука [13] пропонує вдалий поетапний інструктаж малювання тварин (слона, тигра, жирафа, кенгуру, коня, кішки). Це ледве не єдина перевага цього підручника. Тут побудова навчального матеріалу йде не від різних видів діяльності фахівців образотворчого мистецтва, а від жанрів образотворчого мистецтва. По мірі ознайомлення з різними жанрами вводяться загальні основні терміни і поняття образотворчого мистецтва. Підхід цікавий, але виклад матеріалу несе більш теоретичний невпорядкований характер, ніж практичний. Всі інші завдання, окрім малювання тварин, не мають поетапного інструктажу ні візуально, ні в текстовому вигляді, лише короткі поради. У всіх завданнях техніка виконання - на вибір. Це означає, що на момент постановки таких задач, дитина вже оволоділа певним обсягом графічних технік. Вільний вибір техніки виконання робить процес більш творчим, але з практичного боку може не вистачати навичок і часу на вибір техніки паралельно з моделюванням зображення.

В користування викладачів також надійшов підручник “Мистецтво” для шостих класів середньої школи авторів Л.М.Масол та інших. В цьому підручнику інтегровані курс з образотворчого мистецтва та музики заснований на принципі розгляду понять, спільних для обох видів мистецтва. Новітній підхід, але він потребує одночасної присутності на уроці двох викладачів - викладача з образотворчого мистецтва та викладача з музики, або підготовки спеціаліста з обох галузей. Також слід підкреслити, що такий підручник дає набагато менший обсяг знань з образотворчого мистецтва, ніж підручник неінтегрованих занять. Про техніки графіки в цьому підручнику зовсім нічого не сказано, і взагалі технікам не приділяється ніякої уваги.

У підручнику авторів С.Желєзняк та О.Ламонової для 6-их класів [18] продумано послідовність викладу навчального матеріалу, досить зрозуміло і впорядковано класифіковані види та жанри образотворчого мистецтва, в темах малювання обємних предметів виразно показані тонові градації на кулі, непогана наочність та поетапне виконання натюрморту олівцем. Подані в підручнику біографії багатьох видатних митців надихають юних художників. Вдале пояснення терміну «гризайль», що можна умовно вважати однією з акварельних технік. Непогано намальовані етапи роботи над живописним натюрмортом, що розширює кругозір учнів і може стати у пригоді при малюванні графічного стилізованого натюрморту. Є також тема малювання квітів, що рідко зустрічається в інших підручниках. Тут описані акварельні, гуашеві, олійні фарби та технічні прийоми роботи з ними. Необхідною для правильної побудови графічної композиції є тема « Прийоми композиції. Етапи роботи над композицією та над ілюстрацією». Освітлена тема історичного вивчення пропорцій людини. Подані етапи роботи над графічним та скульптурним портретами, начерками фігури людини - полегшені в порівнянні з тією ж самою методикою в випускних класах художньої школи. Тема уроку №22: «Графіка. Види графіки. Графічні техніки.» Тут подані тільки теоретичні відомості про техніки друкованої графіки, монотипію, трафарет, прошкрябування. Розглядаються виражальні можливості лінії у малюнку - лінійний та силуетний малюнки. Описані матеріали, що застосовуються у графіці: пастель, вугілля, соус, сучасні графічні матеріали (фломастери, компютерна графіка, кольорові олівці тощо). Подані такі необхідні теми як «Ужиткова графіка, листівки, шрифти.», « Настрій в пейзажі», «ДВМ, дизайн».

Була розглянута також додаткова література. На полицях книжкових магазинів багато книжок, журналів та іншої друкованої продукції, що стосується образотворчого мистецтва. Але в більшості випадків, це література присвячена окремим простеньким вправам з декоративно-вжиткового мистецтва, несе ознайомлюючий характер, не містить достатньої методологічної бази. А якщо мова йдеться про графіку, то скоріш за все - про матеріали, а не про технічні особливості їх застосування в процесі малювання. В бібліотеках зустрічаються підручники старого зразка російських авторів. Поширеним був свого часу посібник для вчителів « Основи навчання образотворчому мистецтву в школі» автора В.С. Кузіна. У посібнику для викладачів « Методика викладання малювання у восьмилітній школі» під редакцією А.П. Фомічєва увага приділяється оволодінню азами малювання з натури, в різноманітних вправах малювання з натури використовують класичні матеріали та техніки - акварель і графітні олівці. В даних посібниках зовсім не стоїть задача оволодіння навичками різних графічних технік. В навчальному посібнику «Основи образотворчого мистецтва і методика художнього виховання дітей» В.П.Котляра поданий простий опис таких графічних матеріалів, як олівець, сангіна, перо, акварель, ручки, гуаш, кольорові олівці, пастель, але не зазначені особливості їх використання. Такий посібник може бути використаний в домашньому вихованні мамами, але для шкільної програми він поверхневий. Для прискорення підготовки конспектів уроків можна використовувати плани - конспекти уроків з образотворчого мистецтва для 6-их класів СЗОШ (12-річна)«Образотворче мистецтво» авторів Л.В. Клімова та І.В. Ланіна[19]. Плани порівняно сучасні - 2006 року. Багато цікавих тем: моделювання одягу, проектування предметів побуту («Світильник»), ознайомлення з портретом, прикрашання скляного посуду. Урок №10 розглядає графічні засоби виявлення обємної форми, фактури, матеріалу предметів. Але це тільки початок, ввідна тема з графіки - діти виконують нескладні вправи на виявлення світло - тіньових градацій в предметах з різним характером поверхні. По суті цей урок можна вважати уроком тренування навичок володіння тільки однією з графічних технік - найбільш поширеною, основною - техніка малювання графітним олівцем. На уроці №33 можна поєднати декілька графічних технік при виконанні екологічного плакату. Але тут увага зосереджена навколо теми плаката, і особливості використання графічних матеріалів не мають значення в даній темі, хоча є прямий звязок між творчим задумом і вибором потрібної техніки виконання. Має відношення до графіки урок№32 « Взаємозвязок шрифту і змісту. Буквиця». Учні краще починають розуміти особливості передачі творчої ідеї художніми засобами виразності. Але цей урок - один з ознайомлюючи зі шрифтовою графікою і, знову ж таки, особливостям техніки виконання буквиці не приділяється багато уваги. Хоча вдалість виконання шрифту залежить від точності технічних навичок. Теорія краще засвоюється тоді, коли вона закріплюється практикою. Тому виконання завдань на уроках образотворчого мистецтва потребує детального поетапного інструктажу. Це в свою чергу повязане з потребою чіткого планування використання технік.

В практиці школи майже всю роботу по малюванио можна віднести до розділу графіки, оскільки в основі шкільного малювання з натури, декоративного і тематичного малювання лежить малюнок 5. Вчитель повинен навчити учнів розуміти значення малюнка в практичній діяльності людей. Навички і уміння, отримані учнями на уроках малювання, використовуються ними на заняттях по інших предметах і в суспільно корисній роботі. Саме по собі використання прийомів графіки необхідно співвідносити із ціллю, що бажаємо досягнути, оцінювати його доречність та необхідність 2. Також вже в індивідуальних випадках необхідно враховувати вимогу відповідності графічного виразу змісту. Як графічне оформлення, наприклад, газети, так і графічна ілюстрація певного учбового матеріалу повиині давати зорові враження, підтверджуючі словесний виклад матеріалу і іноді доповнюючи, заглиблюючи його. Сама техніка має бути відповідною творчому задуму, і навпаки. Деякі різновиди графіки не завжди можна використати на уроках образотворчого мистецтва через їх складність. Отримані на уроках малювання технічні уміння і навички можуть в позакласній роботі заглиблюватися і розвиватися на заняттях графікою. Виконання учбових таблиць, діаграм, схем шрифтових композицій, оформлення стінного друку і рукописних журналів вимагає знання деяких загальних графічних вимог. Один і той же зміст може бути виражений різними графічними прийомами. Різновиди графіки можуть використовуватися як основне завдання чи допоміжний засіб. Основним питанням, яке може виникнути, буде відповідність наявної матеріальної бази завданням графіки. Але воно швидко вирішуеться, так як технік багато, вони різноманітні і можна обрати ту, яка буде найбільше відповідати завданню, поставленим цілям та наявності матеріалів і інструментів, більшість з яких, до речі, діти можуть виготовити самостійно, під керівництвом вчителя.

Методики викладання образотворчого мистецтва та дизайну для середніх шкіл, як правило, розробляють студенти та викладачі університетів педагогічного образотворчого та дизайнерського спрямування. Їх рекомендації відрізняються чітким формуванням теоретичної частини. Але студенти через брак досвіду роботи з дітьми в середній школі за умов ліміту часу уроку в 45 хвилин , недостатньо чітко сплановують практичну частину занять. З проблемою розробки методик стикаються вчителі середніх загальноосвітніх шкіл, художніх шкіл, шкіл естетичного виховання, керівники учбово-виробничої практики старшокласників. Деякі методичні розробки вчителів середніх загальноосвітніх шкіл характеризуються недостатнім рівнем теоретичної бази та загальної педагогічної концепції. Програми художніх шкіл більш спеціалізовані, направлені на поглиблення знань з образотворчого мистецтва, висувають більш жорсткіші вимоги при оцінюванні робіт учнів. Кращій художній підготовці учнів в художній школі сприяє більша розтягнутість тем в часі. Тому програми художніх шкіл майже не можливо застосовувати в середніх загальноосвітніх школах.

Загальною рисою всіх методичних розробок є їх вузька спеціалізація, що залежить від нахилу освіти розробників методик, від часу, відведеного на заняття, від умов в яких проводиться урок, від матеріального забеспечення. І ті стандарти побудови конспектів уроків, що приймаються в одних установах, можуть не задовольнити вимоги інших установ.

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти визначає лише загальні концептуальні педогогічні принципи та напрямки провідної педагогічної діяльності. Не дивлячись на існування декількох основних програм з образотворчого мистецтва для СЗОШ, затверджених Міністерством освіти і науки, єдиного стандарту в Україні не має. З одного боку цей факт полегшує адаптацію планування навчального процесу до життєвих реалій за рахунок свободи вибору зпоміж багатьох програм. З іншого боку відсутність єдиного стандарту ускладнює можливість взаємопорозуміння викладачів різних областей, а також вибір студентом принципу побудови власних педагогічних досліджень та розробок.

В другому розділі даної кваліфікаційної роботи було досліджене питання практичного застосування технік графіки в педагогіці та дизайні. Проаналізований ступінь акцентування уваги учнів на вивченні графічних технік на уроках в різних навчальних програмах образотворчого мистецтва. Має місце в цій роботі ознайомлення з педагогічним досвідом провідних викладачів саме середньо-освітніх учбових закладів України. Спільним для всіх програм образотворчого мистецтва в середній школі є відношення до вивчення графічних технік як до другорядних не першочергових задач занять з малювання. Звісно формування загальної художньої грамотності та естетичної обізнаності є першочерговим завданням курсу образотворчого мистецтва в середній школі, але навчання повинно еволюціонувати разом з умовами життєдіяльності, висуваючі нові вимоги до навчальних програм. Взяті до уваги статистичні данні по періодичному оновленню підручників з образотворчого мистецтва в Миколаївській області, що частково дає поняття про кількість проведення нових методичних розробок з образотворчих грамот в середніх загальноосвітніх школах. Існують цікаво побудовані методологічні розробки, в яких певні рубрики привертають увагу учнів. Але виникають нові техніки, стилі, поняття в образотворчому мистецтві, синтетичні види мистецтва викликають захоплення в молоді, і розроблені в 2005-2006 роках підручники вже потребують грамотного введення нових тем з урахуванням загальних тенденцій.