58. Психологічні особливості студентського колективу
Розвиток студентської групи
Студентська група як різновид соціальної організації може розвиватися від своїх до - колективу. В кожній студентській групі такий розвиток проходить свій неповторний шлях. Але, на жаль, не кожна з них досягає при цьому рівня згуртованого колективу.
Організаційна єдність групи полягає у її здатності до ділового об'єднання для розв'язання загальногрупових практичних завдань. Ознаками організаційної єдності є узгоджена взаємодія і взаємодопомога членів групи, їх прагнення до співробітництва як всередині групи так і з іншими об'єднаннями у вищому навчальному закладі або поза ним.
Моральна спрямованість групової діяльності є однією з найважливіших характеристик рівня соціальної зрілості групи. Студентська група може бути згуртованою, підготовленою до спільної діяльності, зосереджувати зусилля на доланні труднощів, але назвати її колективом можна буде лише тоді, коли її спрямованість буде співпадати з моральними нормами вищого навчального закладу і суспільства в цілому. Отже, для аналізу моральної спрямованості групи слід проаналізувати її моральні цінності та провідні мотиви діяльності.
Коли група незнайомих абітурієнтів утворює студентську групу, то спочатку вона є дифузною. В процесі спільної навчальної діяльності студентська група починає розвиватися. І в залежності від того, як і якою мірою представлені в студентській групі описані вище показники, можна зробити висновок про рівень, якого вона досягла у своєму розвитку.
Колектив - наступний рівень розвитку міжособистісних відносин у групі. Вона може стати колективом, якщо взаємодії і взаємовідносини студентів групи опосередковуватимуться загальними цілями, завданнями спільної діяльності, особистісно-значущим змістом цієї діяльності. Інтергрупова активність, що виникає у колективі, має значний вплив як на членів самої групи, так і на інші студентські групи вищого навчального закладу. Якщо студентська група у своєму розвитку досягає рівня колективу, то вона стає референтною для її членів, тобто такою, на думку якої вони зважають в першу чергу.
По мірі того, як студентська група проходить шлях свого розвитку, в ній з'являються формальні і неформальні лідери. Ролі формальних лідерів виконують обрані чи призначені старости, профорги та інші посадові особи групи, на яких покладене виконання обов'язків, встановлених у даному вищому навчальному закладі. Сьогодні, на жаль, немає єдності у визначенні рольових функцій формальних лідерів студентських груп. В ролі неформальних лідерів виступають студенти, що користуються в групі особливим авторитетом. Від них значною мірою залежить психологічний клімат у групі, самопочуття її членів, а також визнані в ній моральні норми. В академічній групі з високим рівнем розвитку підвищуються вимоги до кожного окремого її члена і особливо до лідерів.
Розвиток взаємовідносин студентського колективу і особистості проходить через декілька стадій. Перша стадія - адаптація суб'єкта як члена нової групи. Друга стадія - індивідуалізація. Вона полягає у загостренні протиріч між досягнутим результатом адаптації (тим, що студент став «таким, як усі») і потребою студента у максимальному прояві себе як неповторної особистості, Третя стадія - інтеграція особистості в групі: студент зберігає лише ті індивідуальні риси, що відповідають необхідності й потребам групового розвитку, а також власну потребу здійснити значимий внесок у життя групи. Група при цьому певною мірою змінює свої групові норми, вбираючи ті риси студента, що визнаються групою як ціннісно-значущі для її розвитку. Так відбуваються взаємні перетворення особистості і групи.
- Компоненти процесу навчання
- 7). Основні напрями діяльності викладача вищого навчального закладу.
- 9).(Основні класифікації педагогічних технологій та критерії їх відбору для навчання учнів початкової школи.)
- 21.Особливості впровадження технологiї розвивального навчання в.Давидова та д.Ельконіна в окремій галузі початкової освіти (на прикладі)
- 36.Особливості впровадження технології «школа життя та через життя» о.Декролі
- 37. Функції контролю знань студентів
- 38.Методика вивчення теми «виховання художньо-естетичної культури школярів»
- 41. Методика вивчення теми «Принципи та закономірності процесу вихання»
- 42 Технологія диференційованого навчання
- 44. Сутність проблемного викладу як спосіб активізації навчальної діяльності
- 45. Нові інформаційні технології навчання та їх використання в початковій школі
- 46.Види семінарів, вимоги до їх організації та проведення
- 49. Лекція як провідна форма організації навчально-виховного процесу внз
- 50. Характеристика історії педагогіки як науки та навчальної дисципліни
- 51. Засоби впровадження інформаційних технологій в окремій галузі початкової освіти
- 52.Характеристика студентського віку як особливого періоду життя людини.
- 53. Завдання та функції курсу «Історія педагогіки» як навчальної дисципліни в системі підготовки вчителя початкової школи.
- 54.Засоби впровадження інтерактивних технологій в окремій галузі початкової освіти (на прикладі окремого предмету початкової школ).
- 55. Адаптація студента-першокурсника до навчання у вищій школі.
- 56. Загальна характеристика змісту історії педагогіки як навчальної дисципліни
- 57. Технологія розвитку творчої особистості г. Альтшуллера та засоби її впровадження у систему початкової освіти
- 58. Психологічні особливості студентського колективу
- 59. Теоретико –методологічні основи історії педагогіки як навчальної дисципліни в педагогічному закладі освіти
- 60. Організація навчального процесу на основі диференційованого підходу на всіх етапах засвоєння математичного матеріалу (автор с. Логачевська)
- 61. Студентська група за час свого існування розвивається від офіційно створеної деканатом і наказом ректора групи до згуртованого коллективу.
- 62. Істрія педагогіки складається з двох розділів:
- 63. «Технологія перспективного навчання з використанням опорних схем при коментованому управлінні» с.Н.Лисенкової.
- 67. Стилі діяльності й поведінки студентів у процесі навчання.
- 68.Організація навчальної діяльності студентів з вивчення педагогічної спадщини видатних вчених минулого на вибір (а. Я. Коменського, к.Д. Ушинського, о.В. Сухомлинського та інших).
- 69. Педагогічні технології на основі укрупнених дидактичних одиниць при вивченні математики (автор п. Ерднієв).
- 70. Проблема керівництва і лідерства в студентській академічній групі.
- Значення самостійної роботи:
- 75. Особливості засвоєння змісту освітніх галузей початкової школи засобами інтегративних технологій