36.Особливості впровадження технології «школа життя та через життя» о.Декролі

Основою педагогічної технології Ж.-О. Декролі є принцип антропоцентризму - виховання розглядалось як процес розвитку дитини, що враховує її індивідуальні потреби, можливості, мотиви та інтереси. Декролі проголосив дитину центром своєї системи навчання і виховання. Ж.-О. Декролі ліквідував дроблення і відокремленість окремих галузей знань, запровадивши натомість принцип концентрації освітньої програми навколо центрів інтересів, згідно з яким уся педагогічна робота повинна концентруватися навколо дитини та її потреб. Основними потребами він вважав потребу в їжі, самозбереженні, самозахисті, спілкуванні, спільній діяльності, відпочинку, самовдосконаленні. Аналогічно формується комплекс інтересів на основі кожної потреби.

Організація освітньої роботи в школі Ж.-О. Декролі вибудовувалася на принципі самонавчання, згідно з яким кожна дитина має змогу працювати у своєму темпі, привчаючись самостійно мислити і діяти. Самонавчання, як відомо, потребує різноманітних дидактичних матеріалів, які б утворювали цілісну систему. У педагогічній технології Ж.-О. Декролі такий матеріал використовують у формі освітніх ігор і системи карткових завдань. Зважаючи на смислове наповнення та навчальний ефект ігор, Ж.-О. Декролі виокремлював такі їх види:

- сенсорні ігри (спрямовані на розвиток сприйняття кольору, форми, напряму, уваги, рухових здібностей);

- математичні ігри (зорієнтовані на формування елементарних арифметичних дій, геометричних уявлень, орієнтування в часі);

- ігри з грамоти (спрямовані на підготовку дитини до читання і письма);

- граматичні ігри (сприяють розвитку граматичної правильності мовлення);

- географічні ігри (ефективні під час закріплення знань із географії). Виконання карткових завдань спонукає дітей до самостійного спостереження за змінами в природі, стимулює їх дослідницьку роботу, сприяє повторенню вивченого матеріалу, закріпленню різноманітних навичок ручної праці (моделювання, садівництво, приготування їжі тощо). Карткові завдання мають бути посильними для дітей, а також структурованими на основні логічні етапи (операції), що полегшує їх виконання.

Система карткових завдань сприяє фіксації уваги дітей на переживаннях людей, з якими вони спілкуються. Особливим видом самостійних колективних занять у школі Ж.-О. Декролі були щотижневі конференції, на яких діти виступали з доповідями на вільно обрані теми Планування освітньої роботи, система конференцій та інші нововведення «Школи для життя, через життя» отримали назву «бельгійський метод проектів».

40. Методи контролю знань

За місцем, яке посідає контроль у навчальному процесі, розрізняють попередній (вхідний), поточний, рубіжний і підсумковий контроль. Попередній контроль застосовується як передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом. Він дає змогу визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у складності матеріалу. Фор¬мою попереднього контролю є вхідний контроль знань. Поточний контроль знань слугує засобом виявлення ступеня сприйняття навчального матеріалу. Завдання - виявити обсяг, глибину і якість сприйняття матеріалу, визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення;

Рубіжний (тематичний, модульний, блоковий) контроль знань є по¬казником якості вивчення окремих розділів, тем і пов'язаних з цим пізна¬вальних, методичних, психологічних і організаційних якостей студентів. Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання. Рубіжний контроль дає можливість перевірити засвоєння отриманих знань через більш довгочасний період .Рубіжний контроль може проводитись усно й письмово, у вигляді контрольної роботи, індивідуально або у групі.Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків До підсумкового контролю належать семестрові, курсові і державні іспити, а також заліки перед іспитом. Основна мета іспитів - встановлення дійсного змісту знань студентів за обсягом, якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у практичній діяльності.

Основні методи контролю знань, умiнь i навичок студентів: усна перевiрка, письмо¬ва перевiрка, графiчна перевiрка, практична перев,тестова, перев. спостереження.

Техніка усної перевiрки полягає в тому, що учитель пропонує певнi запитання, студ ма-ють дати на них вiдповiдi, використовуючи усне мовлення. Цей метод сприяє розвитку в умiння мислити, грамотно ви¬словлювати думки в логiчнiй послiдовностi, розвивати культуру усного мовлення.Цей метод призводить до неефективного використання часу на уроцi.

Письмова перевірка бiльш ефективна, ос¬кiльки вci отримують завдання для пiдготовки пись-мових вiдповiдей на них. Це сприяє пiдвищенню самостiйної пiзнавальної діяльності , формуванню культури писемно¬го мовлення, ефективностi використання навчального часу.

Графiчна nepeвіркa спрямована, на виявлення вмiнь i нави¬чок у процесi виконання рiзних видiв графiчних робiт з рiзних дисциплiн навчального плану. Це робота з контурними картами, побудова таблиць, схем, графiкiв, дiаграм та ін. Все це сприяє пiдви¬щенню самостiйностi , оволодiння мето¬дами навчальної дiяльностi.

Практична перевірка тісно пов'язана iз залученням до конкретної практичної дiяльностi, пiд час якої перевiряють¬ся вмiння застосовувати знання на практицi, а також рiвень сформованостi вмiнь i навичок.