Теоретичні засади застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів

З метою вдосконалення навчального процесу було розроблено дані методичні рекомендації щодо застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи.

Використовувати комп’ютерну графіку в навчанні учнів, для забезпечення його ефективності, потрібно за таких дидактичних умов:

• дотримання технології застосування комп’ютерної графіки в навчальному процесі;

• проектування або адаптація навчальних програм з належним рівнем якості та їх методичне забезпечення;

• кваліфіковане педагогічне керівництво процесом навчання за допомогою комп’ютерної графіки;

• активність учнів та розвиток пізнавальних мотивів.

Вчителю-предметнику для ефективного проведення уроку із використанням комп’ютерної графіки обов’язково потрібно знати технологію її застосування. Саме педагогічна технологія відповідає на питання “як вчити результативно”.

Розглянемо педагогічну технологію застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи. Мета цієї технології – підвищення ефективності навчального процесу за допомогою використання комп’ютерної графіки.

Спосіб досягнення мети – застосування комп’ютерної графіки під час викладання різних шкільних предметів завдяки спеціальним комп’ютерним навчальним програмам, в яких змістом об’єкта засвоєння є довідкова інформація, демонстрація, моделювання, імітація тощо.

Програмним забезпеченням виступають демонстраційно-моделюючі програмні засоби, що дозволяють моделювати об’єкт, процес або явище, що вивчається, для використання на етапах пояснення нового навчального матеріалу, фронтальної демонстрації моделі об’єкта вивчення; мультимедійні програмні засоби для ілюстрації (унаочнення) викладу матеріалу вчителем, що використовуються перед вивченням навчального матеріалу, як вступ до теми та під час вивчення теми; тестові програмні засоби, призначені для автоматизації процесу контролю знань учнів.

Сферою застосування є навчальний процес з різних предметів в середній загальноосвітній школі.

Ключові слова: інформатизація освіти, комп’ютеризація освіти, нові інформаційні технології, засоби нових інформаційних технологій, програмно-педагогічні засоби, мультимедіа, графічний редактор, імітаційно-моделювальна програма, комп’ютерна графіка, растрова графіка, векторна графіка, трьохвимірна графіка.

Інформатизація освіти – це сукупність взаємно пов’язаних процесів, які забезпечують освіту теорією і практикою розробки та використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій і спрямована на задоволення освітніх інформаційних і комунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу.

Комп’ютеризація освіти – це комп’ютерно-технологічна інформаційно-комунікативна базисна складова процесу її інформатизації, яка пов’язана із створенням інформаційно-комунікативного навчального середовища, формуванням його загальносистемних програмно-технічних комп’ютерних елементів – комп’ютерних і комп’ютерно орієнтованих засобів навчання, комп’ютерних мереж і засобів телекомунікації, у тому числі в межах глобальних комп’ютерних мереж, забезпечення можливості їх експлуатації, обслуговування, оновлення і розвитку.

Нові інформаційні технології – це сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації, що розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо керування технічними і соціальними проблемами.

Програмно-педагогічні засоби – це сукупність комп’ютерних програм навчального призначення.

Мультимедіа (від англійських слів multi – багато, media – середовище) – це поєднання спеціальних апаратних засобів і програмного забезпечення, що дозволяє на якісно новому рівні сприймати, переробляти і надавати різноманітну інформацію: текстову, графічну, звукову, анімаційну, телевізійну тощо.

Графічний редактор – прикладна програма, призначена для створення і редагування графічних зображень на комп’ютері.

Імітаційно-моделювальна програма – навчальна комп’ютерна програма, що дозволяє спостерігати і моделювати на екрані комп’ютера деяке явище або процес.

Комп’ютерна графіка – це створення і маніпуляція на екрані дисплея графічними зображеннями об’єктів, процесів або явищ, що представлені у вигляді певних комп’ютерних геометричних моделей.

Растрова графіка – це створення на екрані дисплея зображень, що складаються з точок.

Векторна графіка – це створення на екрані дисплея зображень, що складаються з ліній-векторів.

Трьохвимірна графіка – це зображення, в яких є ширина, висота й глибина.

Основу технології застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи складають наступні концептуальні положення:

• Основна функція школи – підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах сучасного суспільства.

• Комп’ютерна графіка має стати засобом, що полегшує процес формування в учнів компетентності як загальної здатності та базується на знаннях, досвіді, здібностях, набутих завдяки навчанню. Особливу увагу звертаємо на формування таких груп компетентностей: комунікативної, інформаційної, саморозвитку та самоосвіти. В процесі навчання має формуватися інформаційна культура учнів. Навчання повинно бути сферою самоствердження дитини.

• Навчально-виховний процес здійснюється на основі можливостей технології “мультимедіа”.

• Здобуття знань має спиратися на комп’ютерну візуалізацію навчальної інформації, імітацію та моделювання об’єктів, процесів.

• Гармонійний розвиток інтелекту дитини – психологічна засада застосування у навчально-виховному процесі комп’ютерної графіки.

• Перевага індивідуальних форм навчання перед фронтальними (хоча інколи доцільним використання групових форм навчання).

• Зміна ролі вчителя у навчально-виховному процесі: від людини, яка викладає матеріал, до координатора, консультанта.

• Посилення пізнавального потенціалу навчально-виховного процесу.

• Під час навчання має розвиватися образне сприйняття світу, наочно-образне, наочно-репродуктивне, абстрактне, творче мислення тощо.

• Формування в учнів умінь працювати в графічному редакторі, моделювати графічні зображення.

Сутність технології застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи розглядається виходячи із положення, що головною метою інформатизації загальноосвітніх навчально-виховних закладів є забезпечення подальшого удосконалення навчального процесу, підвищення якості та ефективності освіти, підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в інформаційному суспільстві.

Розглянемо модель навчання із застосуванням комп’ютерної графіки. В ній можна виділити два яруси. Верхній ярус – методи і форми – відноситься до дидактики, нижній ярус складає педагогічну техніку (засоби і прийоми).

На уроках із застосуванням комп’ютерної графіки в умовах звичайної класно-урочної системи вчителями мають успішно використовуватися такі методи і форми навчання, які дозволяють ефективно будувати навчальний процес з урахуванням особливостей особистості школяра: 1) за ступенем самостійності мислення: репродуктивні, частково-пошукові, дослідницькі; 2) за джерелом подання і сприйняття навчальної діяльності: наочні, практичні; 3) методи формування пізнавальних інтересів: метод забезпечення успіху в навчанні, метод пізнавальних ігор, метод створення ситуації інтересу в процесі викладання навчального матеріалу; 4) метод тестового контролю.

Репродуктивний метод – неодноразове відтворення повідомлень вчителя й показаних способів діяльності для набуття учнями навичок і умінь. Репродуктивний характер мислення запропоновує активне сприйняття й запам’ятовування інформації.

На уроках із застосуванням комп’ютера цей метод реалізується неодноразовим виконанням команд для комп’ютера з метою розв’язання поставленого завдання й формування навичок володіння комп’ютером.

При репродуктивному методі наочність використовується з метою набагато кращого й активного засвоєння інформації.

Наочні методи важливі для навчання учнів. Сучасна дидактика вимагає найбільш раціональних варіантів застосування засобів наочності, що дозволяють досягти високого освітнього та виховного, а також розвиваючого ефекту.

Під наочністю ми розуміємо ілюстрацію та демонстрацію виучуваного об’єкта, явища, процесу. Завдяки комп’ютерній графіці та анімації наочність дозволяє побачити те, що не завжди вдається в реальному житті. Більше того, з пред’явленими в комп’ютерній формі об’єктами можна здійснювати різні дії, вивчати їх не тільки статичне зображення, але й динаміку розвитку в різних умовах. При цьому комп’ютер дозволяє як виокремити головні закономірності виучуваного предмета чи явища, так і розгледіти його в деталях. Різні форми представлення об’єкта можуть змінювати один одного й за бажанням учня, й за командою програми, чергуючи чи використовуючи одночасно образне, аналітичне, мовне представлення. Це дозволяє згідно із завданнями навчання як стиснути інформацію про об’єкт, що вивчається, так і розширити його.

В програмі має бути представлена тільки та модель, яка сприяє реалізації дидактичної мети даної навчальної програми. Цю модель слід пред’являти у формі, що дозволяє найбільш повно розкрити суттєві зв’язки та відношення об’єкта. Бажано, щоб суттєві ознаки, зв’язки, відношення моделі були в програмі адекватно зафіксовані кольором, звуком, мигтінням тощо.

Наочність, що досягається завдяки застосуванню комп’ютерної графіки, допомагає подати знання у вигляді образів-картинок, а також візуалізувати ті знання людини, для яких ще не знайдено текстовий опис, які потребують абстракції на високому рівні.

Наочні методи в тій чи іншій мірі найчастіше поєднуються зі словесними. Цей взаємозв’язок випливає з того, що діалектичний шлях пізнання об’єктивної реальності передбачає застосування в єдності живого візуального сприйняття, абстрактного мислення та практики.

За допомогою комп’ютерної графіки можуть бути проілюстровані рослини, тварини, техніка, картини, моделі; схематичні зображення предметів вивчення (карти, графіки, схеми). А за допомогою анімації учні можуть побачити, наприклад, проростання рослин, рух тварин тощо. Такі ілюстрації допомагають учням ефективніше сприймати навчальний матеріал, формувати конкретні уявлення, точні поняття.

Використовуючи цей метод, вчитель повинен забезпечити всебічний огляд об’єкта, чітко визначити головне, детально продумати пояснення, залучати учнів до пошуку потрібної інформації.

Частково-пошуковий метод слугує для послідовного наближення учнів до самостійного розв’язання проблем. Тобто це може бути розчленування складного завдання на серію доступних підзавдань, вирішення яких полегшить наближення до розв’язання основного завдання.

Дослідницький метод вчить самостійному здійсненню процесу пізнання, забезпечує творче застосування знань, формує риси творчої діяльності, є умовою інтересу. Так, працюючи з комп’ютером, учню приходиться самостійно знаходити вихід із становища, що склалося, приймати рішення про необхідні дії чи команди комп’ютера. Цей метод можна використовувати на уроках хімії, фізики, математики. Наприклад, на уроці фізики учні можуть самостійно дослідити броунівський рух завдяки спеціальній програмі “Фізика 7 клас”, змінюючи параметри (температура, маса частинок, щільність середовища, інтервал).

Практичний метод потрібно використовувати для закріплення знань з теми чи розділу курсу. Практичні роботи мають важливе навчально-пізнавальне значення, сприяють формуванню вмінь і навичок, необхідних для майбутнього життя.

Так, наприклад, на уроках образотворчого мистецтва учні після вивчення нового матеріалу з теми «Танок метеликів» виконують в графічному редакторі композицію «Танок метеликів»; на уроці математики це може бути побудова в координатній площині різних зображень тощо.

Метод пізнавальних ігор – спеціально створена захоплююча розважальна діяльність, яка має неабиякий вплив на засвоєння учнями знань, набуття умінь і навичок. Гра полегшує засвоєння навчального матеріалу, створює сприятливий для засвоєння знань настрій, заохочує до навчальної роботи, знімає втому. Наприклад, на уроці з географії під час вивчення теми «Держави на політичній карті світу» з розділу «Людство на землі» за допомогою навчальної гри за комп’ютером учні швидко засвоюють розміщення країн на карті та запам’ятовують їх столиці.

Метод створення ситуації інтересу в процесі вивчення навчального матеріалу передбачає використання цікавих моментів з метою привернення уваги учнів. Яскраве та рухливе зображення предметів, що вивчаються, на екрані комп’ютера завжди зацікавлює учнів та привертає їхню увагу. Приміром, на уроці з історії, вивчаючи військове мистецтво давніх римлян учні мають можливість побачити в дії бойові машини за допомогою анімації. Тим самим зацікавлюються навчальним матеріалом.

Метод забезпечення успіху в навчанні – це метод, який передбачає допомогу вчителя невстигаючому учневі, розвиток у нього інтересу до знань. Вчитель завдяки використанню на уроці комп’ютера може забезпечити індивідуальну роботу учня: надати йому можливість виконати спеціальні додаткові графічні зображення, які б допомогли кращому засвоєнню навчального матеріалу і тим самим запобігти появі прогалин у знаннях.

Метод тестового контролю передбачає відповідь учня на тестові завдання, які завдяки комп’ютерній графіці можуть бути представлені в графічній формі. Це дає можливість за короткий час перевірити знання певного навчального матеріалу всіх учнів класу.

На уроках із застосуванням комп’ютерної графіки доцільними є такі форми навчання: індивідуальна (найчастіше), групова і фронтальна (інколи). Індивідуальна добре проявляється під час роботи учнів за комп’ютером. Групова можлива під час виконання певних завдань вчителя за комп’ютером, наприклад, створення анімаційних сюжетів. Фронтальна форма – це тестування на комп’ютері.

Пропонуємо наступні етапи підготовки вчителя до уроку із застосуванням комп’ютерної графіки:

Аби ефективно використовувати комп’ютерну графіку в навчальному процесі у власній практиці, вчитель повинен дотримуватися всіх зазначених вище етапів технології застосування комп’ютерної графіки в навчально-виховному процесі.

Завдання вчителя – вміти правильно підбирати методи навчання з використанням комп’ютерної графіки та його форми, педагогічні засоби.

Педагогу треба пам’ятати, що під час застосування комп’ютерних технологій змінюється його роль – з домінуючого джерела інформації, контролюючого практично всю інформацію в процесі навчання, на аналітика комп’ютерної інформації та консультанта учнів. Починають переважати завдання на критичний аналіз, систематизацію, постановку завдань дослідницького характеру.

В якості критеріїв діяльності вчителя на технологічному рівні вчені виділяють такі: наявність чітко та діагностично заданої мети; представлення виучуваного змісту у вигляді системи пізнавальних та практичних завдань, орієнтувальної основи й способів їх розв’язання; наявність достатньо чіткої послідовності, логіки етапів засвоєння матеріалу; зазначення способів взаємодії учасників навчального процесу (вчитель – комп’ютер – учень) на кожному етапі; використання вчителем найбільш оптимальних засобів навчання тощо.

Завдяки комп’ютеру вчитель може легко реалізувати індивідуальний підхід до кожного учня. Завдання треба підбирати так, щоб стимулювати нестандартний підхід та прояв творчих здібностей учнів під час розв’язання завдань.

Для застосування комп’ютерної графіки в навчальному процесі на належному рівні в школі обов'язково має бути один або два комп’ютерних чи комп’ютерно-мультимедійних класи. Влаштування та обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах має проходити згідно з державними правилами та нормами ДСаНПіН 5.5.6.009-98. Комп’ютерний клас повинен бути обладнаний таким чином, щоб у ньому були індивідуальні робочі місця для учнів класу біля комп’ютерів та за центральним столом – без комп’ютера. Всі комп’ютери мають бути об’єднані в локальну мережу.

Працюючи в комп’ютерному класі, обов’язково потрібно дотримуватися вимог до організації режиму праці учнів на персональних комп’ютерах, що зазначені в Державних санітарних правилах та нормах ДСаНПіН 5.5.6.009-98.

Так, безперервна робота з екраном персонального комп’ютера повинна бути не більше:

• для учнів 4-х класів – 10-15 хвилин;

• для учнів 5-х класів – 15 хвилин;

• для учнів 6-х класів – 20 хвилин;

• для учнів 7-х класів – 20-25 хвилин.

Після безперервної роботи за екраном відеомонітора з учнями потрібно проводити протягом двох хвилин вправи для профілактики зорової втоми.

Сидіти бажано не ближче 70 см від монітора.

Вчитель на уроці з застосуванням комп'ютера працює з навчальною програмою.

Мета застосування навчальних програм має бути такою: для унаочнення навчального матеріалу під час його пояснення та для організації індивідуальної роботи учнів на уроках.

Навчальна інформація, що міститься в программах, має створювати необхідну зорово-слухову опору для формування певних уявлень, понять про процеси, явища, конкретні об’єкти, що вивчаються з того чи іншого предмета, які учні не можуть безпосередньо спостерігати.

Доцільно використовувати програмні засоби на уроці тільки в тому випадку, коли в цьому виникає нагальна потреба, тобто, коли без них не можлива повноцінна реалізація мети та завдань уроку; коли завдяки застосуванню педагогічних програмних засобів значно підвищується ефективність навчання порівняно з використанням традиційних.

Унаочненню навчального матеріалу сприяють й мультимедійні програми. Ефективність застосування цих програм залежить від їх якості та правильної методики використання.

Радимо застосовувати в навчанні учнів 5-7 класів загальноосвітніх шкіл такі мультимедійні програми: «Дитяча енциклопедія», «Кращі музеї Європи», «Три столетия русской живописи», «Велика енциклопедія живопису країн світу /Лувр», «Ермітаж. Мистецтво Західної Європи. Художня енциклопедія», “Передвижники” та ін. (з образотворчого мистецтва); «Династія Романових», «Давній Рим», «Трипільський світ», «Історія України» (з історії); «Фізика 7 клас» з фізики; «Атлас України», «Атлас світу» (з географії); програмний засіб Gran-2D (з математики); програма «Engl 3000» (з англійської мови), «Музичний клас», «Велика енциклопедія музичних інструментів» (з музики).

Для вдосконалення навчального процесу було розроблено за допомогою програмного засобу Microsoft Power Point презентації до уроків з образотворчого мистецтва («Пташине подвір’я», «Світ метеликів», «Декоративний розпис», «Шевченко-художник», «Герби Кіровоградщини», «Візуальне мистецтво Кіровоградської області»), історії (Герби Кіровоградщини).

Ми вважаємо, що педагогічний програмний засіб буде якісним і ефективним, коли буде створюватися об’єднаними зусиллями педагогів, психологів, дидактів, програмістів. Він повинен містити рекомендації щодо свого застосування в процесі навчання учнів; відповідати програмним вимогам з даного предмета; писатися доступною мовою для розуміння учня відповідної вікової категорії; мати поступовий перехід від простого до складного; відповідати всім вимогам санітарно-гігієнічних та ергономічних норм роботи педагогічного програмного забезпечення для певної вікової категорії учнів; будуватися таким чином, щоб не перевтомлювати учня в процесі роботи з ним; містити в достатній кількості дидактичний матеріал, в який входять: кольорові ілюстрації, анімація, моделювання процесів і явищ тощо; забезпечувати умови для здійснення різних видів навчальної діяльності. Це дуже важливо, бо від якості навчальних програм в значній мірі залежить ефективність навчання.

На уроках, де застосовуються мультимедійні навчальні програми, важлива роль належить вчителеві. Саме він має визначити, яку програму краще використати на даному уроці, на якому його етапі, має чітко продумати методичні особливості поєднання власного слова з наочно-словесним змістом програми, варіанти оптимального використання мультимедійних засобів у певних навчальних ситуаціях під час розв’язання різноманітних пізнавальних завдань; заздалегідь визначити, скільки часу буде використано учнем для ознайомлення з новим матеріалом за комп’ютером чи для виконання певних завдань індивідуально за комп’ютером, які знання та вміння отримають учні в процесі роботи з даним педагогічним програмним засобом. Вчителю також треба буде визначити в процесі підготовки до уроку, чи весь матеріал мультимедійної програми він використає на уроці, чи тільки якусь його частину. При цьому слід враховувати, що мультинаочність має відповідати темі й змісту уроку; демонструватися – не раніше за виникнення потреби; кількість екранних об’єктів, які знаходяться одночасно у полі зору, не повинна перевищувати 5-7; об’єкти мають бути візуально об’єднаними за місцезнаходженням, кольором, формою; під час показу наочності слід враховувати вікові особливості учнів; наочність повинна сприяти розвитку абстрактного та творчого мислення; слова вчителя мають відповідати змісту наочності.

Тобто, вчителю-предметнику треба заздалегідь побачити весь урок у цілому, продумавши алгоритм його побудови. Тільки тоді навчальний процес із застосуванням комп’ютерної графіки буде ефективним.

Йому обов’язково потрібно самому вміти працювати з педагогічними програмними засобами, а також бути обізнаним з навчальними інструментально-педагогічними середовищами, які дають змогу створювати комп’ютерні програми, презентації до уроків. Це дає можливість мультиунаочнити навчальний матеріал.

Під час застосування в навчанні учнів комп’ютерної графіки важливе значення має технологічний досвід вчителя, бо за такої умови педагогічний процес в загальноосвітній школі може здобути нові можливості для впливу на традиційне навчання, підвищити його ефективність та спрямувати на всебічний і гармонійний розвиток особистості учня.

Застосовувати властивості комп’ютерної графіки в навчальному процесі вчитель може для:

1. наочної демонстрації навчального матеріалу під час розповіді чи бесіди;

2. індивідуальної роботи учнів за комп’ютером під час виконання ними певних завдань з вивчення нового матеріалу чи виконання практичних завдань для закріплення набутих знань чи під час їх перевірки (тестування).

Проводячи урок з комп’ютерною підтримкою, вчитель має можливість використовувати диференційований підхід до кожного учня. Так, наприклад, під час пояснення нового матеріалу група учнів з високим рівнем підготовки може його вивчати самостійно за комп’ютером, а інша –працювати в цей час з вчителем, слухаючи його пояснення та виконуючи завдання за підручником.

Під час проведення уроків із застосуванням комп’ютерної графіки клас має ділитися на дві групи, щоб кожен учень мав можливість індивідуально попрацювати за комп’ютером. Досвід показує, що є два варіанти такого поділу: 1) вчителю-предметнику надаються додаткові години з варіативної частини програми, і він проводить уроки з групами в різний час; 2) на уроці вчитель надає можливість обом групам попрацювати за комп’ютером, але по черзі. Наприклад, під час узагальнення та систематизації знань перша група учнів працює за комп’ютерами, виконуючи певні завдання, а друга група в цей час виконує завдання за картками. Після виконання поставлених завдань учні міняються місцями; під час пояснення нового матеріалу група учнів з вищим рівнем знань самостійно вивчає новий матеріал за комп’ютерами, інша в цей час слухає пояснення вчителя та працює з підручником, потім групи міняються місцями: перша група працює над закріпленням нового матеріалу за картками, друга – за завданнями вчителя (записаними на картках) опрацьовує новий матеріал за комп’ютером.

Комп’ютерну графіку доцільно застосовувати на уроках таких типів: урок засвоєння нових знань; комбінований урок, урок узагальнення й систематизації знань.

Наведемо приклад методики проведення комбінованого уроку. На ньому комп’ютерна графіка може застосовуватися на будь-якому його етапі.

1. Учням повідомляється, що для вивчення теми уроку необхідно перевірити засвоєння раніше вивченого матеріалу. Перша група учнів працює над виконанням завдань за комп’ютерами, друга – з учителем у формі бесіди чи роботи за картками.

2. Вчитель повідомляє тему уроку і переходить до пояснення нового матеріалу. Група учнів з кращим рівнем знань вивчає новий матеріал самостійно за комп’ютерами, а решта учнів працює з вчителем.

3. Під час закріплення вивченого матеріалу одна група учнів виконує завдання за картками біля комп’ютерів, інша – працює з вчителем.

Але комп’ютер може використовуватися не на всіх етапах даного уроку, а тільки для пояснення нового навчального матеріалу. При цьому демонстрація матеріалу може відбуватися лише з центрального комп’ютера за допомогою відеопроектора.

Тільки активність учнів та наявність пізнавальних мотивів сприяють підвищенню ефективності навчального процесу.

Мотивами, що спонукають учнів до навчальної діяльності при застосуванні комп’ютерної графіки є новизна роботи з комп’ютером, мультимедійною програмою; розширення можливості представлення навчальної інформації за допомогою графічних малюнків, анімації, можливості продемонструвати, змоделювати процес чи явище; можливість розкрити практичну значимість матеріалу, що вивчається; можливість рефлексії своєї діяльності; можливість проявити свою творчість, оригінальність. Все це в сукупності формує позитивне ставлення до навчання. Звідси і підвищення рівня пізнавальної активності учнів.

Експеримент із застосування комп’ютерної графіки в навчанні учнів 5-7 класі, який проводився нами, показав, що уроки, де використовуються властивості комп’ютерної графіки, мають певні переваги в роботі учнів порівняно з традиційними. А саме: індивідуалізується процес навчання; учень виступає як суб’єкт навчання; створюються умови для самостійного набуття учнями знань; унаочнюється навчальний матеріал (використовуються не тільки ілюстрації, а й мультфільми, демонстрація протікання процесів і явищ, які не можна побачити у звичайних умовах); підвищується мотивація навчальної діяльності; на уроці можуть бути використані матеріали з малодоступних джерел; підвищується інтерес до навчання; покращується якість знань, бо матеріал, що подається через зорове сприйняття, краще засвоюється, ніж через слухове.

Для вчителя-предметника застосування комп’ютерної графіки в навчальному процесі дає можливість вирішити ряд проблем: унаочнення навчального матеріалу; підвищення ефективності навчального процесу; урізноманітнення форм роботи; диференціація навчання; розвиток пізнавальної активності учнів; розвиток у них наочно-образного, наочно-дійового, абстрактного, творчого мислення та його самостійності; розвиток в учнів уваги, уяви, фантазії; контроль знань, умінь і навичок.