Психологічні механізми.
Одне з найважливіших завдань психології виховання полягає у вивченні психологічних механізмів формування особистості, які є необхідною умовою успіху перетворення виховних вимог суспільства у внутрішні регулятори поведінки і діяльності підростаючої особистості.
Психологічні механізми розділяють на:
Психодинамічний механізм, що включає три ланки: потребу - зусилля - задоволення. У процесі здійснення зусилля людина здобуває новий досвід. Це вольова поведінка, що спрямована на подолання внутрішніх перешкод на шляху досягнення мети.
Міжособистісний груповий механізм, який включає такі взаємозв'язані механізми: психічне зараження, наслідування, механізм ідентифікації, переконання, навіювання, груповий тиск, змагання, суперництво. Дія механізму обумовлена наявністю людей, групи.
Психічне зараження. В ході зараження від індивіда до індивіда переходять різні емоційні стани – захоплення, тривога, радість, ентузіазм, сміливість тощо, які безконтрольно, поза власним осмисленням сприймаються й відтворюються людьми в ситуації їх безпосереднього спілкування.
Наслідування – переймання і відтворення індивідом певних форм поведінки, способів діяльності оточуючих його людей, особливостей їх характеру, звичок, вчинків тощо. Наслідування може відбуватися як мимоволі, так і довільно. Мимоволі діти дошкільного і молодшого шкільного віку копіюють вербальні та поведінкові реакції дорослих – батьків, родичів, учителів. Емоційна прив’язаність дитини до близької людини викликає прагнення бути в усьому схожою на неї. Зважаючи на це, однією із суттєвих вимог до організації виховної роботи є створення умов, за яких діти мали б можливості наслідувати позитивні взірці. Водночас у них необхідно формувати критичне ставлення до негативного, сприяти подоланню їх схильності до простого копіювання лише зовнішньо привабливих форм поведінки.
Механізм ідентифікації полягає в постановці суб'єктом себе на місце іншої людини (уподібнення до неї) через заглиблення у її внутрішній світ. Це процес, у результаті якого людина завдяки емоційним зв'язкам свідомо або несвідомо поводиться так (або це собі уявляє), ніби вона сама є тією особистістю.
Переконування - механізм і метод впливу, теоретично обґрунтовані (логічні) прийоми, за допомогою яких певна інформація, що повідомляється, органічно вплітається у сферу інтересів школярів. При цьому доводиться істинність чи хибність певних інформаційних повідомлень, їх значущість. Мета переконування полягає в тому, щоб підвести дітей не тільки до розуміння певних положень, а й до внутрішнього їх прийняття.
Навіювання (сугестія) – відбувається вплив передусім на почуття, а через них – на розум і волю особистості, внаслідок чого сприймання інформації з певного джерела досить некритичне й малоусвідомлене. Навіювання ґрунтується на властивості слова оживляти, активізувати наявні й формувати нові асоціації між подразниками першої та другої сигнальних систем. А це означає, що через слово учень зможе засвоїти не тільки відповідні поняття, а й образ поведінки. Навіюваність притаманна школярам будь-якого віку, але чим молодша дитина, тим легше вона піддається їй.
-
Фізіологічні механізми – мозкова система кодування і управління психічними явищами: тимчасові нервові зв'язки, динамічні стереотипи, умовні та безумовні рефлекси, перша і друга сигнальні системи. Якщо людина буде мати фізіологічні порушення у роботі мозку, нервової системи та ін., то здатність до засвоєння виховних впливів буде обмежена.
Отже, врахування психологічних механізмів формування особистості є необхідною умовою ефективності виховання.
- Поняття і завдання психології виховання. Теорії виховання.
- Теорії виховання:
- 2. Психологічні механізми формування особистості.
- 1. Соціальний механізм.
- Психологічні механізми.
- 3. Вікові аспекти виховання
- 1). Виховання в дошкільному віці
- 2). Особливості виховання молодших школярів
- 3). Виховання підлітків
- 4). Можливості виховання в ранній юності
- 4. Показники і критерії вихованості школярів
- 6. Психологія самовиховання та перевиховання.
- Основні методи самоволодіння: