1.2. Теоретична модель творчих здібностей учнів

Для реалізації формування творчих здібностей учнів необхідно окреслити їх складові. При визначенні компонентів творчих здібностей підлітків враховувалися їх вікові особливості, оскільки процес творчої діяльності значною мірою залежить саме від них.

У психолого-педагогічній науці підлітковим вважається вік 10–15 років. Учнів цієї вікової категорії характеризує бурхливий інтелектуальний розвиток, вони потребують розумових навантажень, виконують їх із задоволеннямж.

Сприймання підлітка характеризується вибірковістю, цілеспрямованістю, органічним поєднанням з усіма пізнавальними функціями. Підлітковий вік є сприятливим до музичного сприймання, що забезпечує художньо-образне осмислення творів музичного мистецтва, а це, у свою чергу, динамічно впливає на творче мислення.

Завдяки своєрідності логічного і художньо-образного мислення, підлітки здатні виявити основну ідею композитора, власну думку щодо культурних і мистецьких явищ. Оцінна діяльність стає для них засобом творчого самовираження.

Наближення уяви підлітка до теоретичного мислення надає імпульсу творчості: учні цієї вікової категорії із задоволенням вдаються до різних видів художньої творчості, отримуючи задоволення як від творчого результату, так і від здійснення самого процесу творчості.

Маючи певний досвід діяльності, підліток активно використовує його у розв’язанні практичних завдань, легко переключається з одного виду діяльності на інший, більш критично оцінює її, висловлює власну думку. Для нього характерним є бажання розширювати сферу своїх знань, вмінь, навичок, розширювати досвід.

Саме інтереси підлітка спонукають його до поглиблення знань, зростання освітнього рівня, духовності; вони є мотиваційним орієнтиром для подальшого розвитку, збуджують активність, самостійність підлітка.

Розвиненість мотиваційних орієнтацій до діяльності у позаурочний час має важливе значення для вирішення питань творчого розвитку учнів підліткового віку. Саме мотивація джерелом творчої активності учня-підлітка і умовою його творчого зростання, що пов’язано із здібністю долати певні труднощі на цьому шляху.

Завдяки мотивації формуються стійкі інтереси підлітка, зацікавленість, що становить спонукальну силу до поглиблення знань, підвищення освітнього рівня, духовного збагачення й забезпечує результативність творчості у найважливіших сферах життєдіяльності.

Дослідники Ю.Афанасьєв, Г.Падалка, О.Ростовський зазначають, що мотиваційна складова включає інтерес до різних жанрів, стилів, напрямів музичного мистецтва та його особливостей і закономірностей в соціокультурному просторі. Особливого значення набуває прояв основних мотивів до розширення діапазону не тільки музичних знань, практичних вмінь і навичок, а й до спілкування з мистецтвом музики загалом. Автори доводять, що усвідомлено-активне ставлення до музичного мистецтва адекватно впливає на досягнення результативності в художньо-творчій діяльності, в якій і виявляється сформованість творчих здібностей учнів Позаурочна музично-творча діяльність є саме тією ланкою освітнього процесу, де можливе зростання як пізнавальної, так і творчої активності особистості учня за умов реалізації самостійного творчого пошуку, інтелектуальної ініціативи з опорою на естетичну потребу, зацікавленість, стійкий інтерес.

Когнітивна сфера також виступає компонентом творчих здібностей учнів-підлітків. У „Психологічному словнику” (М., 1996) зазначається: „Когнітивна система є взаємопов’язаним комплексом окремих знань про об’єкти та людей. Когнітивні системи відрізняються за ознаками складності, спільності й взаємозв’язку. Складність когнітивної системи залежить від кількості й різновиду включених до неї знань.... Взаємозв’язок когнітивної системи характеризує її відношення з іншими системами знань” [32, 153].

Когнтивність означає відображення у свідомості підлітків структури знань про конкретну предметну галузь, тобто постає певною поняттєвою системою, що усвідомлюється особистістю.

Специфічні музичні знання зумовлюють художньо-творчої діяльності учнів 5-9 класів у позаурочний час: історія і теорія музики, стилі, жанри музичного мистецтва.

Сучасна педагогіка надає великого значення змісту засвоюваних знань і водночас підкреслює, що визначальний вплив на ефективність виховання та інтелектуальний розвиток учнів має зміст знань у поєднанні із засобами виховного впливу. Цим підкреслюється значення операційності виховання, що становить основу цієї діяльності.

Саме творча діяльність включає певний пошук як таке ставлення учнів до виховних завдань, коли потрібно їх вирішувати на якісно новому рівні. Іншою гранню цього процесу є формування культури самостійної музично-творчої діяльності, яку розглядають як засіб реалізації творчих можливостей підлітків, особливо їх творчих здібностей.

Самостійна пізнавальна діяльність підлітків здійснюється шляхом виконання різнопланових варіативних завдань, серед яких – аналіз, синтез, порівняння та узагальнення, визначення послідовності операцій при виконанні учнями конкретних дій; планування практичного їх використання. Все це проектує формування творчих здібностей, необхідних для практичної реалізації у різних видах діяльності, таких як: здібності до набуття знань, до винайдення оригінальних ідей, здібності вибору оптимальних шляхів і засобів у вирішенні художньо-творчих завдань, здатності перенесення набутих знань та умінь у нові умови. На цій основі можна виокремити когнітивний компонент в структурі творчих здібностей та включити до його складу названих здібностей.

Важливою складовою творчих здібностей, на нашу думку, є емоційно-вольовий компонент, адже роль емоцій у музично-виховному процесі набуває особливого значення, оскільки у пізнанні картини світу учні не тільки включають мисленнєві процеси, а й почуття, емоції, завдяки яким розкривається їх суб’єктивне ставлення до музики і до себе.

Емоційні вияви можливі лише за умови сформованості здібностей до емоційно-естетичного сприймання, усвідомлення та переробки музичної інформації, образно-асоціативних уявлень, до визначення художньої цінності творів мистецтва.

Воля як важливий чинник регулювання учнями своїх дій, вчинків, що потребують долання внутрішніх і зовнішніх труднощів виявляється в різних аспектах функціонування пізнавальної, емоційної, практичної й художньо-творчої діяльності. Розвиток волі як складової частини виховання учня пов’язаний з формуванням її ставлення до реальної дійсності. Особливого значення тут набуває практичне формування волі, оскільки необхідні вольові якості формуються тільки в ситуації, що потребують їх виявлення.

Вольовий компонент є складовою емоційного, а їх поєднання забезпечує емоційно-вольову регуляцію творчого пошуку, бачення художнього образу, збереження художньо-образної інформації, вияв творчої активності в реалізації виховних завдань у художньо-творчій діяльності з учнями.

У комунікативному компоненті творчих здібностей актуальною є діалогічна взаємодія в оточенні, де здійснюється творчий розвиток підлітка. Йдеться про здібність до творчого діалогу і міжособистісної взаємодії, що є важливим і необхідним для колективної музично-творчої діяльності.

Ми розглядаємо виховання як творчий розвиток особистості, в якому особливого значення набуває сформованість саме творчих здібностей, забезпечуючи успішність її соціальної адаптації та самореалізації у сфері

Музика виконує важливі соціальні функції і стає невід’ємною складовою життєдіяльності сучасного підлітка. Спостерігається зростання інтересу до неї, інтенсивності спілкування з музичними творами, позитивного впливу на свідомість учнів, що виходить за межі власне музики. Першочерговим постає вироблення здатності до об’єктивного світосприймання, поглиблення і спрямування пізнання, споживання і переживання музики; розвиток уяви, фантазії, зміцнення волі, збагачення морально-естетичних принципів у взаємодії з музикою, що в цілому зміцнюють гуманістичні засади особистісної орієнтації, поведінки підлітків.

Таким чином, ми розглядаємо творчі здібності як інтегральне психологічне утворення, як комплекс мотиваційного, когнітивного, емоційно-вольового, комунікативного компонентів, у їх взаємозв’язку, взаємозалежності і є гарантом успішності художньо-творчої діяльності. Зазначені компоненти складають основу творчих здібностей учнів. Методично важливим є те, що визначені компоненти дозволяють комплексно формувати творчі здібності підлітків у позаурочній виховній діяльності.