10. Міжпредметні зв’язки дисциплін природничо-математичного циклу у середній і вищій школі.
Міжпредметні зв'язки — узгодженість між навчальними предметами, що дає змогу розглядати факти і явища реальної дійсності з різних точок зору, з позицій різних навчальних предметів.
Сукупність знань з різних навчальних предметів розкриває зв'язки, що виявляються в дійсності. Нерідко одні й ті самі факти, явища різні науки вивчають з різних точок зору, в різних аспектах. Пізнання цих зв'язків важливе для формування наукового світогляду школярів.
Міжпредметні зв'язки мають на меті показати і такий їх аспект, коли можливості одного предмета сприяють розв'язанню завдань іншого. Так, математику застосовують під час вивчення фізики, хімії, а знання рідної мови допомагає грамотно висловлювати свої думки усно і на письмі з усіх навчальних предметів. Міжпредметні зв'язки реалізуються за умови, що всі шкільні предмети викладають рідною мовою, кожен предмет певною мірою спирається на математичний апарат, тому вчитель має врахувати те, що учні вже знають з рідної мови і математики. Не менш суттєву роль відіграє зв'язок викладання природничо-математичних дисциплін з природою і виробництвом, а гуманітарних — із суспільними явищами. Дбаючи про це, учитель мусить цікавитися викладанням інших дисциплін, передусім суміжних, враховувати їх особливості у своїй діяльності.
Реалізація принципу міжпредметних зв'язків — один з основних резервів подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу в школі, оскільки це сприяє систематизації знань учнів, забезпечує формування світогляду, «підвищує ефективність навчання і виховання, забезпечує наскрізне застосування й закріплення знань, умінь і навичок, що їх набули учні на уроках з різних предметів. Нарешті, реалізація міжпредметних зв'язків дає змогу підвищити ефективність (одночасно сприяє полегшенню) роботи самих школярів. Усім цим і зумовлена виняткова важливість і актуальність проблеми міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі».
Тепер у школі вивчають основи сучасної математики з її новими ідеями, математичним апаратом, сучасною термінологією та символікою. Тому вчитель фізики повинен докладно ознайомитися із змістом програми з математики, підручниками й навчальними посібниками з математики, обов'язково знати сучасну термінологію і символіку для того, щоб використовувати міжпредметні зв'язки для формування в учнів міцних і глибоких знань з фізики.
Зв’язок математики і фізики проявляється в трьох видах ситуацій:
1. фізика ставить завдання, розв’язок яких призводить до появи нових математичних ідей і методів, а вони, в свою чергу, стають базою для розвитку математичної теорії;
2. математична теорія з її ідеями і апаратом застосовується для вивчення і аналізу фізичних явищ, що призводить до створення нової фізичної теорії;
3. математичний апарат, на який спирається фізична теорія, розвивається по мірі його використання в фізиці; відбувається паралельний прогрес фізики і математики.
- Математичні методи наукових досліджень і сучасне природознавство. Сучасні тенденції розвитку математичної освіти у середній і вищій школі.
- Огляд педагогічних програмних засобів для вивчення математичних дисциплін у середній і вищій школі.
- Методика створення і використання нових засобів навчання на основі комп’ютерних технологій.
- 6. Засоби унаочнення при викладанні математики у середній і вищій школі
- 7. Математичні конкурси і олімпіади у середній і вищій школі.
- Організація Всеукраїнських олімпіад
- 8. Вимоги до математичної освіти майбутнього вчителя математики.
- 9. Математичні здібності і їх розвиток у середній і вищій школі.
- 10. Міжпредметні зв’язки дисциплін природничо-математичного циклу у середній і вищій школі.
- 11.Критерії якісної роботи викладача середньої і вищої школи. Форми і методи підвищення кваліфікації викладачів.
- Vі. Оцінка соціально-психологічного статусу викладача в колективі.
- 12.Види занять з математики у школі і внз. Система підготовки викладача до занять з математики. Типи занять, їх структура.
- Математичні методи в педагогічних дослідженнях.
- 14. Підвищення кваліфікації викладачів математики у середній і вищій школі. Система самоосвіти викладача математики середньої і вищої школи.
- 15. Організація гурткової і науково-дослідної роботи у середній і вищій школі.
- 16. Наукові і педагогічні семінари з математики у середній і вищій школі
- 17) Формування наукового світогляду при викладанні математики. Математика і антинаукові теорії.
- 18) Архітектура і зміст сучасної математики. Математичні структури і теорії.
- Математичні поняття. Методика формування математичних понять.
- Огляд програмного забезпечення навчального процесу у вищій школі.
- 21. Створення навчальних і контролюючих програм
- 22. Організація, зміст і перспективи дистанційної освіти.
- 23. Форми, способи, засоби контролю і оцінювання знань і вмінь учнів.
- 24. Засоби контролю при вивченні математики. Тестування у середній і вищій школі, його переваги і недоліки.
- 25. Задачі у навчанні математики (функції задач, види задач, методи і способи розв’язування задач). Методика навчання учнів розв’язуванню задач.
- 26. Нестандартні типи уроків з математики.
- Цілі навчання математики (освітні, виховні розвиваючі) в загальноосвітній і вищій школі. Аналіз програм з математики. Рівнева та профільна диференціація навчання математики.
- Перевірка знань, умінь і навичок з математики. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.
- Оцінювання письмових робіт із математики