2.1. Аналіз стану і проблем формування творчих здібностей підлітків

Для визначення реального стану музичного виховання підлітків, формування їх творчих здібностей засобами музики, ми проаналізували роботу гуртків музично-естетичного спрямування, провели бесіди, здійснили діагностику сформованості творчих здібностей, визначили типи учнів за виявами цих здібностей. Особливе значення мало визначення критеріїв оцінювання кожного рівня сформованості творчих здібностей.

Експериментальну роботу ми здійснювали протягом 2006-2007 н.р. на базі середньої загальноосвітньої школи №170. Було залучено 124 учнів до експериментального дослідження.

Вивчення планів роботи позакласних виховних заходів, програм гуртків, звітів про позаурочні заходи дозволило зробити висновок, що сфера позаурочного виховання потребує нових підходів до формування творчих здібностей учнів-підлітків. Слід зазначити, що музично-естетичне виховання у позаурочний час не забезпечене необхідними програмами з формування творчої особистості. Недостатньо програмно-методичних матеріалів для гуртків, які враховували б естетично-творчий розвиток учнів.

В процесі констатувального дослідження ми розглянули компоненти творчих здібностей, типологічні ознаки індивідуальності, особливості їх діагностики, можливість і засоби впливу на них.

У дослідженні індивідуальних виявів підлітків програмою констатувального експерименту передбачалось опитування їх для вивчення інтересів, нахилів, тобто спрямованості особистості, їх ставлення до творчої музичної діяльності в позаурочний час. Вивчалися й інші фактори, що суттєво впливають на підсумкові індивідуальні характеристики. Так, було визначено вид діяльності, якому учні віддають перевагу у вільний час, на основі їх відповідей на запитання: „Як ти проводиш свій вільний час?”. Результати відповідей були такі: віддають перевагу перегляду телепередач та електронним іграм, Інтернету - 42,0%; спілкуванню з друзями – 34,4%; музичним іграм 47,1%; читанню – 28,7%; заняттям співом, і грою на музичному інструменті - 23,6%; відвідуванню театру 11,5%; обрали варіант відповіді „мені байдуже чим займатись” 18,5% респондентів. Результати відповідей опитаних свідчать про широкий спектр їх інтересів.

На запитання: „Що допомогло тобі обрати улюблене заняття в позаурочний час?” – більшість відповіли, що їм допомогли визначитись: батьки – 30,6%; порадили вчителі – 21,7%; порадили друзі – 16,6%; „цікава програма” – 14,0%; „захоплююча передача” – 9,6% респондентів. Без сторонньої допомоги обрали улюблену справу 7,6% опитаних. Результати відповідей засвідчили, що найбільший вплив на учнів у виборі улюбленого заняття в позаурочний час мають батьки, вчителі і друзі.

Наступне запитання – ”В якому музичному гуртку ти бажаєш брати участь?”. Відповіді респондентів розділилися, а саме: учні молодшого підліткового віку більше зорієнтовані на творчо-виконавські гуртки: вокальний, хоровий, танцювальний, театральний (54,8%). Старші підлітки віддають перевагу гурткам художньо-пізнавального характеру (61,2%). На наш погляд, така ситуація зумовлена віковими особливостями вихованців, перш за все, розширенням пізнавальних інтересів учнів старшого підліткового віку.

Оскільки програмою констатувального експерименту було передбачено ґрунтовне вивчення музичних інтересів підлітків, то проводилось опитування, вибіркові бесіди. Серед запитань було й таке: „Які твої музичні уподобання?”. У відповідях підлітків віявився широкий спектр музичних інтересів, зокрема, більшість опитаних обрали всі запропоновані варіанти відповідей, а саме: співати; танцювати; слухати музику, музичні розважальні передачі; відвідувати з батьками концерти; читати все про музичне мистецтво (88,5%). У відповідях учнів визначилися й уподобання до накопичення музичної інформації: колекціювання домашньої фонотеки, ілюстрованої інформації з друкованих джерел про улюблених виконавців (36,3%). Аналіз даних дозволяє говорити про переважання музичного мистецтва в інтересах підлітків, а звідси – й можливість її використання для формуванні творчих здібностей. Проте формувальний вплив мистецтва може бути як позитивним, так і негативним. Йдеться про рівень музики, яку слухають учні. У цьому зв’язку необхідно було з’ясувати характер уподобань. На запитання: „Яку музику ти любиш?” – учні відповіли: сучасну естраду – 70,1%, класичну музику – 22,9% і лише 7,0% опитаних виявили схильність до народної музики. Такі результати дозволили констатувати, що вибір учнями зразків естрадної музики не відповідав рівню естетичного.

На запитання „Якби ти був музикантом, то обов’язково зробив...”, варіанти відповідей розподілились так: створив би нову естрадну пісню – 18,5%; зіграв би на музичному інструменті в оркестрі – 15,9%; виступив би як соліст – 13,4%; заспівав би у хорі – 12,7%; написав би новий музичний твір – 8,9% респондентів. Серед додаткової інформації були зафіксовані варіанти: „створив би рок-групу” – 12,7%; „записав би кліп на улюблену пісню” – 10,2%; „створив би шоу–програму” – 7,6%. Результати дослідження засвідчують готовність учнів до самореалізації в музично-творчій діяльності.

Щоб визначити найважливіші творчі якості та здібності особистості було сформульовано таке запитання: „Які якості та здібності ти хотів би мати?”. При визначенні творчих якостей учні відчули певні труднощі, плутаючи творчі якості з рисами характеру. Так, більшість респондентів назвали такі: працелюбність – 29,9%; наполегливість – 15,3%; сміливість – 19,1%; рішучість – 16, 6%; дисциплінованість – 14,0%, терпіння – 5,1%.

Проблема формування творчих здібностей учнів 5-9 класів може мати позитивне вирішення лише за умови активного включення підлітків у позакласну діяльність. Тому для виявлення мотивів залучення до неї ми поставити таке запитання: „Що тобі подобається у позакласній виховній роботі?”. Відповіді узагальнювалися: „Що б ти змінив на краще у позаурочній діяльності?”. Відповіді були такими: на запитання “Щоб ти змінив на краще у позаурочній діяльності?”. Відповіді були такими „Зробити заходи цікавішими і різноманітнішими” (19,1%); “Розширити можливості для неформального спілкування” (25,5%); надати можливість „кожному виявити себе” (33,1%); створити умови для „впевненості і підтримки у колективній діяльності” (22,3%). Аналіз відповідей на запитання дозволяє визначити шляхи удосконалення позаурочної виховної діяльності з учнями 5-9 класів, а саме: спрямувати педагогів, керівників гуртків позаурочної виховної діяльності на вивчення індивідуальних особливостей учнів; виявити ефективні засоби подолання труднощів проведення у позакласній роботі; розробити методику виховної роботи з підлітками із застосуванням музичного мистецтва. В ході констатувального експерименту встановлено, що основною умовою для підвищення ефективності формування творчих здібностей підлітків є відповідна методика, 5-9 класів є педагогічна виховна технологія, що реалізується у практичній сфері позакласної діяльності шляхом засвоєння учнями музичного мистецтва. Проведене дослідження дозволило отримати інформацію про здібності, інтереси, нахили, уподобання підлітків. Це дозволяє стверджувати, що кожен учень є неповторною індивідуальністю, яку характеризує певний рівень розвитку, а особливо творчих здібностей.

Визначити рівень сформованості творчих здібностей учнів дозволяє критеріальний підхід до їх діагностування. Специфіка художньо-естетичного виховання учнів у позаурочний час засобами музичного мистецтва вимагає уточнення критеріїв сформованості творчих здібностей відповідно до їх компонентної структури.

Визначені нами критерії високого рівня сформованості творчих здібностей, зокрема, критерій мотиваційно-орієнтаційної спрямованості учнів, що передбачає такі показники: яскраво виявлені стійкі мотиви до творчої діяльності взагалі і до музичного мистецтва зокрема; потреба поповнювати і розвивати художні знання, уміння організації й здійснення музичної діяльності ( індивідуальної і колективної).

Розвиненість пізнавальних здібностей характеризується рівнем знань в галузі мистецтва та успішною творчою діяльністю, спрямованою на формування стійкої системи знань і прийомів інтелектуальної діяльності.

Високий рівень комунікативно-творчих здібностей виявляється у продуктивній співтворчості на основі колективного вирішення творчих завдань, створення атмосфери, взаємодопомоги для досягнення позитивних результатів

Критерії середнього рівня сформованості творчих здібностей характеризуються наявністю в учнів стійкої мотивації до музичного мистецтва, якому вони надають перевагу у творчій гуртковій діяльності в позаурочний час; усвідомлення ними потреби розширювати музично-теоретичні знання; вибірковий інтерес до інших видів мистецтв – літератури, живопису; недостатність активного самовияву в художньо-естетичній діяльності.

Учні здатні розкривати образно-емоційний зміст твору в цілому, хоча недостатньо орієнтуються у засобах художньої виразності, специфічних саме для музичного мистецтва. Порівняння, узагальнення, співставлення виконуються ними фрагментарно, на простих або недостатньо складних музичних зразках. Підлітки орієнтуються лише в окремих музичних жанрах. В цілому для учнів характерне володіння комунікативними вміннями і навичками для досягнення результатів діяльності. Недостатньо сформовані здібності до співтворчості.

Опанування учнями багатожанрового музичного мистецтва ґрунтується на певній логіці засвоєння: від народно-пісенних, танцювальних, інструментальних зразків – до академічної музики; від „буденного” музикування – до сценічно-артистичного втілення музичних творів в умовах позаурочної виховної діяльності.

Низький рівень сформованості творчих здібностей визначається такими критеріями: підлітки виявляють нестійкі мотиви до музичного мистецтва, але беруть участь у роботі гуртка в позаурочний час, прагнучи самовираження. Вони часто неусвідомлено застосовують набуті знання у практичній діяльності. Фрагментарність музично-теоретичних знань впливає й на певні розходження в діях для досягнення результативності у творчій діяльності.

У колективній діяльності під керівництвом учителя чи керівника гуртка ці вихованці віддають перевагу популярним стандартам міжособистісного спілкування. У цьому простежується невпевненість, невміння встановлювати необхідний контакт.

Отже, для розвитку творчих здібностей необхідне їх вивчення і діагностування.

На констатувальму етапі дослідження за результатами педагогічного спостереження, опитування респондентів бесід, інтерв’ювання, аналізу досвіду роботи в системі позаурочної діяльності, було визначено чотири найяскравіше виражених загальних типи учнів за виявом їх творчих здібностей, визначено їх інтегральні характеристики. Ми користувались класифікацією типів учнів, розробленої Л.Руденко. Запропоновану типологію учнів не можна вважати універсальною, оскільки підлітки кожного типу мають не тільки спільні особливості, а й свої відмінності.

Перший тип – “пасивні”(53,5%), що об’єднує учнів з недостатнім рівнем пізнавальних можливостей, творчої активності. Представники даного типу нерегулярно беруть участь у роботі гуртків позакласної діяльності, не відрізняються цілеспрямованістю, допитливістю, мало цікавляться проблемами мистецтва, інтереси їх обмежені. Відсутність інтересу негативно впливає на розвиток міжособистісного спілкування. Почуття, колективізму виявляють недостатньо. Риси творчої особистості учнів даного типу виражені слабко. Їх роботи не відрізняються оригінальністю, без допомоги вчителя не здатні до самостійних висновків. В музичних уподобаннях переважають естрадно-розважальні жанри, музичні шоу.

Відсутність достатнього рівня знань, вмінь, навичок, досвіду творчої діяльності не дозволяє самореалізуватись в художньо-творчій діяльності.

Дослідженням виявлено, що кількість представників “пасивного” типу досить значна – 53,5%, що спонукає до пошуків педагогічних впливів, спрямованих на поглиблення їх інтересів та розвитку здібностей.

Другий тип – „критики”(24,2%) – учні з виразною орієнтацією на оцінку, хоч їх мало цікавить застосування знань у нестандартних ситуаціях. Багато з них не можуть знайти виду діяльності, що відповідав би їх інтересам, що призводить до частої зміни видів діяльності. Учні цього типу відвідують театри, цікавляться музичним мистецтвом. Спілкування з друзями, участь у шкільних гуртках, не завжди задовольняє їх, бо внутрішнє невдоволення, скептицизм схиляють до „критиканства”. В їх музичних інтересах переважає естрадна музика. Цим учням властиві такі якості, як допитливість, активність, самостійність. Вони здатні завершити розпочату справу, але результати не завжди відрізняються оригінальністю, новизною, оскільки в них не сформована мотивація до творчості. Вони добре навчаються, виявляють зацікавленість мистецтвом, але внутрішньо невдоволені і критично сприймають школу і навколишнє середовище. Їх не задовольняє шкільне життя, набуті знання, уміння, навички, ініціатива, творчі задатки не знаходять належного застосування і позитивної оцінки.

Третій тип – “інтелектуали”,(12,7%). Вони виявляють інтерес до дисциплін гуманітарного циклу, цікавляться мистецтвом, із задоволенням відвідують школу, вимогам якої охоче підкоряються. Переважає інтерес до розумової праці. Такі учні багато читають, дозвілля проводять активно, прагнуть розширювати свій музичний кругозір, брати участь у різних шкільних гуртках, студіях. “Інтелектуали” прагнуть творчих досягнень, вони допитливі, виявляють інтерес до незвичайних речей, ідей, знаходять для них нестандартне застосування. Однак їм не завжди вистачає впевненості у собі, сміливості, наполегливості у доведенні справи до кінця, самокритичності.

Четвертий тип – “реформатори”(9,6%), діяльність яких є позитивною для школи. Їх розумова активність значна, успіхи у навчанні достатньо високі. Вони багато читають, виявляють особливий інтерес до дисциплін гуманітарного циклу, мистецтва, культури. У планах на майбутнє – інтелектуальна, творча праця. “Реформатори” дуже відповідальні у навчанні, праці. Стосунки з педагогами, батьками, товаришами добрі. “Реформатори”, найактивніші учасники позаурочних виховних заходів, ініціативні, творчі, з розвиненим почуттям гумору, здатністю до генерування ідей та шляхів розв’язання проблем. Їх спрямованість зорієнтована на спілкування, підтримку стосунків з ровесниками, має ознаки лідерства. “Реформатори” відрізняються розвиненою уявою, фантазією, спостережливістю, емоційністю, що дозволяє вважати їх здатними до творчої музичної діяльності.

Отже, розвиток спрямованості особистості значною мірою залежить від школи, вільного спілкування, в класі, а особливо, – від організації процесу навчання й виховання в умовах як класно-урочної, так і позаурочної освіти.

Аналіз отриманих результатів потребує застосування комплексу заходів для формування творчої особистості учня.

Аналіз здобутих експериментальних даних дозволив визначити основні напрями творчого виховання учнів у позаурочний час, а саме: систематичне виконання учнями різноманітних творчих завдань з орієнтацією на оригінальність результатів діяльності; вміння творчо ставитись до будь-якої діяльності; сприяння засвоєнню учнями національних художніх надбань, творів народної творчості, світової культури; доцільна участь учнів у колективній діяльності, виконання суспільно значущих справ у позаурочній діяльності і в школі; насичення освітнього середовища різними видами діяльності. Особлива роль у цьому процесі позаурочної творчості учнів, що повинна мати продуктивну реалізацію у: спільній художній діяльності і спілкуванні; у вільному виборі певного виду діяльності відповідно до інтересів кожного, їх потенціальних індивідуально-творчих можливостей.

Таким чином, результати констатувалього експерименту дозволили дійти висновку, що формування творчих здібностей підлітків у позакласній діяльності є процесом багатогранним, що потребує врахування індивідуальних особливостей кожного. Позитивна результативність цього процесу можлива за умови збагачення змісту творчої діяльності та застосування педагогічних умов, адекватних меті і завданням, дієвість яких у процесі багатоаспектної виховної роботи забезпечить її ефективність.