Програми розвитку, виховання та навчання дітей дошкільного віку.

«ДИТИНА» – програма наступності дошкільної та початкової освіти

Оновлення програми виховання і навчання

дітей від 2 до 7 років  «ДИТИНА»

На численні запити практиків дошкільної освіти авторський колектив програми виховання і навчання «ДИТИНА» завершив роботу над підготовкою до друку третього,  оновленого видання програми.  Програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «ДИТИНА» доопрацьована у відповідності до вимог сучасності. У змісті доопрацювань, які досить значні та суттєві,  викладено інформацію оптимального обсягу та відповідну віковим можливостям дітей дошкільного віку, враховані сучасні тенденції розвитку дошкільної освіти.

З урахуванням введення дошкільної освіти як обов’язкової нагальною стає проблема підготовки дітей до навчання у початкових класах. У зв’язку з цим суттєво доопрацьовано розділ «Наші старші діти», де натепер розміщено диференційований зміст навчально-виховної роботи для дітей 6 року життя та 7 року життя, що дає змогу вихователям варіювати зміст навчально-виховної роботи з урахуванням вікових особливостей 6-річних або 7 – річних дітей, які відвідують ці групи. Зміст цього розділу програми «Дитина» повністю узгоджений із програмами початкової школи та забезпечує взаємозв’язок змісту дошкільної та початкової освіти.

Також у програмі «ДИТИНА» було закладено з початку існування та посилено зараз спрямованість на розвиток індивідуальності дитини дошкільного віку, що відповідає сучасним тенденціям освіти взагалі та дошкільної освіти зокрема. Це відображено у вступі, принципах роботи за програмою, завданнях, змісті усіх розділів, показниках успішного розвитку дітей, що націлюють вихователя на формування цінностей, почуттів, урахування індивідуальних відмінностей дитини, розвиток її самоповаги, самооцінки, особистісних властивостей,   тощо.  Також це відображено у спеціально присвяченому цьому питанню підрозділі «Зростає особистість», де виокремлено базові особистісні властивості та окреслено основні чинники та засоби їх розвитку. Посилено представлення принципу індивідуального підходу до виховання і навчання дітей дошкільного віку, що більш детально розкривається у методичних рекомендаціях до програми.

У вступі та змісті основних підрозділів (перш за все у розділі «Гра-джерело радості, мудрості і добра») закладено основи компетентнісного підходу, показано, яким чином ігрова діяльність як провідна має впливати на розвиток  ключових компетенцій дитини. Крім цього, у «Показниках успішного розвитку дитини», що визначені до кожного з підрозділів, визначено, за якими ознаками вихователь може встановити результативність своєї роботи з дітьми.

Програма забезпечує  здійснення інтегрованого підходу до навчально-виховної роботи з дітьми, оскільки у сформульованих завданнях, показниках успішного розвитку та інших рубриках показано, яка саме через зміст певного розділу відбувається оптимізація різних форм активності дітей, запропонованих у «Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні». Завдання роботи з дітьми по кожному розділу доповнено з урахуванням різних форм активності дітей – фізичної, пізнавальної, творчої, соціальної, мовленнєвої тощо.

Серед найважливіших доопрацювань, зроблених авторським колективом, слід відзначити розробку  нового розділу «Діти раннього віку», в якому розкрито зміст  роботи з дітьми від 2 до 3 років у такій же логічній послідовності окремих підрозділів, що і по інших вікових групах. Зміст інформації, представленої у даному розділі, ґрунтовно розкриває зміст виховання та навчання дітей вказаного віку, що забезпечуватиме цілісний гармонійний розвиток дітей третього року життя  з урахуванням фізичної, комунікативно-мовленнєвої, пізнавальної, сенсорної, художньо-естетичної, математичної  та інших сфер розвитку.  На початку даного розділу окреслено основні характеристики психофізичного розвитку дітей третього року життя, сформульовані основні завдання виховної роботи. В розділі “Організація життєдіяльності дітей” даються рекомендації щодо орієнтовного режиму дня дітей в осінньо-зимовий та весняно-літній періоди як у дитячому садку, так і вдома. Визначено показники, за якими можна встановити успішність роботи вихователів.

У відповідності до державних стандартів підготовки вихователів у програмі «ДИТИНА» виокремлено розділ «Дитина у довкіллі», де для кожної вікової групи представлено доопрацьований зміст ознайомлення дітей з соціальним  та предметним довкіллям, що становить змістову основу і компетентність мовленнєвого розвитку дітей (знання конкретних життєвих фактів,  уявлення про навколишню дійсність стимулюють мовленнєву діяльність, збагачують мовлення) та виступає джерелом збагачення ігрової діяльності  дошкільників. За тематичним принципом висвітлено пізнавальні (система знань про суспільство, Батьківщину, її державні символи,  звичаї та традиції українського народу; практичні уміння діяти у предметному довкіллі), розвивальні (розвиток наукового світогляду, прагнення до активного пізнання предметного та соціального довкілля, особистісної культури в довкіллі, усвідомлення власного «Я», місця серед інших людей) та виховні завдання (виховання поміркованого і дбайливого ставлення до соціального і предметного довкілля та ін.).

Крім цього, доопрацьовані матеріали до всіх інших вікових груп майже за усіма підрозділами та рубриками, що виділені у програмі. Основний зміст доопрацювань – додана інформація сучасного характеру (оновлена тематика ігор, занять з дітьми, літературних творів, посилені теми «Совість», «Права дитини», «Батьківщина», «Сім’я», «Космос», «Київ-столиця України» та інші.  Отже, суттєво доопрацьовано усі розділи програми з урахуванням сучасних тенденцій розвитку дошкільної освіти. У кожному розділі підсилено змістові лінії, які спрямовані на розвиток у дитини базових особистісних якостей, самооцінки, самоповаги й самосвідомості, розуміння прав та обов’язків, екологічної та валеологічної освіченості, творчості, становлення ціннісного ставлення до оточуючого середовища, людей, самого себе, діяльності.

Створено  розділ «Художня література», який з’явився на місці суттєво доопрацьованої рубрики «У нас в гостях книжка». В даному  розділі збережено завдання ознайомлення дітей з книгою та значно поглиблено зміст роботи з художньої літератури за рахунок формування різних видів компетенцій: когнітивно-мовленнєвої (знання про письменників, їх твори в межах програми; уміння відтворювати знайомий художній твір, читати напам’ять вірші, пригадувати назву твору тощо), поетично-емоційної (здатність виразно читати знайомі поетичні твори, здійснювати їх елементарний художній аналіз), оцінювально-етичної (уміння свідомо аналізувати вчинки персонажів, висловлювати власні судження), театрально-ігрової (розігрування змісту знайомих художніх творів).

Підкреслимо, що вказані доопрацювання спрямовані не лише на оновлення змісту, але і на вилучення інформації застарілої, що не виправдала себе,   не відповідає віковим можливостям сучасних дітей та умовам роботи ДНЗ.

Зазначимо, що матеріали програми розподілено у відповідності до кожного року життя дошкільника, що відповідає сучасним реаліям дошкільної освіти, вкрай важливо та зручно для вихователів, сприяє підвищенню якості їх роботи. Крім цього, матеріал програми структуровано у відповідності до навчальних планів ВНЗ та сучасних галузей наук – дитячої психології, дошкільної педагогіки, окремих методик, що полегшує її тлумачення викладачами відповідних кафедр та роботу за нею вихователями ДНЗ, а також забезпечує  наступність  та логічну узгодженість із навчальними дисциплінами початкової школи.

Суттєві оновлення також представлені у методичних рекомендаціях до програми, що значно перероблені з урахуванням основних доопрацювань самої програми. Повністю оновлені майже усі розділи методичних рекомендацій, доповнено новий розділ по роботі з дітьми раннього віку, де розкриваються рекомендації по роботі з дітьми 3 року життя у відповідності до рубрик даного розділу; додано нові матеріали з розвитку особистості, які містять рекомендації з питання розвитку особистісних властивостей через створення виховних психологічних ситуацій, якими має бути насичене повсякденне життя дітей дошкільного віку; наведено рекомендації щодо демократизації стилю спілкування з дітьми як важливої умови розвитку самоповаги дошкільника; наведено оновлену інформацію про організацію життєдіяльності дошкільника в умовах ДНЗ, організацію гурткової роботи із дітьми дошкільного віку, представлені рекомендації по створенню розвивального предметного середовища, по кожному розділу додані матеріали, що розкривають оновлений зміст програми.

Зазначимо, що практика використання програми виховання і навчання «ДИТИНА» підтверджує  її високу результативність та якість роботи відомих вчених, спеціалістів з питань фізичного, естетичного, природничого, комунікативно-мовленнєвого, музичного та інших сфер розвитку дітей.

Програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «ДИТИНА» відповідає вимогам, що пред’являються до сучасних програм дошкільної освіти, за якими мають право працювати державні дошкільні навчальні заклади у різних регіонах України, оскільки містить у собі зміст комплексного характеру та оптимального рівня складності, який може бути засвоєним дітьми незалежно від місця їх проживання. Програма рекомендована до подальшого використання фаховою комісією МОНУ від 22.06.2010 р., гриф  Науково-методичної Ради з дошкільної педагогіки та психології  МОН України  оновлений та подовжений. На часі – впровадження оновлень, внесених до програми виховання і навчання «ДИТИНА», розробка оновленого пакету методичних посібників до неї та проведення серії науково-методичних семінарів на відповідну тематику.

Науковими керівниками проекту заходів по впровадженню програми «ДИТИНА» є доктор філософських наук Огневьюк В.О. та канд. пед. наук Волинець К.І.

Висловлюємо вдячність усім працівникам системи дошкільної освіти -вихователям, методистам, завідувачам ДНЗ, працівникам відділу дошкільної освіти МОН України, відділу дошкільної освіти Інституту інноваційних технологій змісту і методів навчання за постійну підтримку та дієву допомогу у ході підготовки 3-го,  оновленого видання програми

« ДИТИНА».

Наукові керівники програми «ДИТИНА» доктор психологічних наук В.У. Кузьменко, доктор педагогічних наук Н.В. Кудикіна

Структура оновленої програми виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «ДИТИНА»

Загальна структура програми передбачає інтегроване забезпечення  діяльності педагогічного персоналу через практичне представлення програмового змісту роботи в таких аспектах: принципи роботи, співпраця з родиною, зростання особистості, завдання та зміст навчально-виховної роботи, показники успішного розвитку дитини, умови успішної педагогічної роботи, вимоги до розвивального предметного середовища, завдання і зміст роботи музичного керівника, додаткова рекомендована література.

Програмовий зміст навчально – виховної роботи з дітьми  представлено по роках життя дитини дошкільного віку (від 2 до 7 років) у такій послідовності: «діти раннього віку», «наші малята», «дослідники, чомусики», «наша старша група». Вони є логічно та змістовно взаємопов’язаними, поступово ускладнюються та відображують картину цілісного  розвитку різних сфер особистості  дитини упродовж дошкільного періоду. Інформацію про особливості виховання та навчання дітей 7-го року життя, які не пішли у школу (позаяк частині з них  або не виповнилось 6 років або за станом здоров”я, або унаслідок інших причин), розміщено другою складовою у  розділі «наша старша група».

У змісті кожної вікової групи матеріал систематизовано  таким чином: особливості розвитку дітей та завдання виховання і навчання  дітей, організація  виховання і навчання  дітей, орієнтовний режим дня, після чого представлені тематичні розділи: «Зростаємо дужими», «Мова рідна, слово рідне», «Граючись, зростаємо», «Віконечко у природу», «Математична скарбничка», «Чарівні фарби и талановиті пальчики», «Привчаємось працювати», «Діти, які потребують допомоги батьків та вихователів», «Разом із сім’єю».

Таке структурування матеріалу забезпечує системність та послідовність викладу, його поступове ускладнення відповідно до зростання вікових можливостей дітей, а також забезпечує тісний взаємозв’язок із сучасними науками – педагогікою, психологією, методиками, полегшує ознайомлення з програмою під час її вивчення у вищих  навчальних закладах. Вважаємо, що таке структурування програми значно полегшує її сприйняття вихователями, а також допомагає чіткіше структурувати матеріал у відповідності до тих дисциплін, які викладались їм у процесі професійної підготовки.

У розділі «Зростаємо дужими» визначені основні завдання збереження та зміцнення здоров’я дитини, ви­ховання фізичної культури, а саме:

всебічний розвиток, загартування, удосконалення функ­цій організму, підвищення фізичної та розумової праце­здатності дітей;

формування правильної постави, профілактика плоско­стопості;

оволодіння різноманітними рухами (ходьба, біг, стриб­ки, метання та ін.); вправляння в основних рухах під час проведення спортивних ігор і розваг;

розвиток рухових якостей (спритності, вправності, швидкості, си­ли, гнучкості, загальної витривалості), забезпечення ак­тивності, енергійності, високого тонусу;

виховання позитивних моральних і вольових рис характеру та уявлень про користь занять фізичною куль­турою;

виховання інтересу до активної рухової діяльності та формування потреби в систематичних заняттях фізичними вправами.

Здійсненню завдань фізичного виховання дітей до­шкільного віку сприяє створення оптимального рухового режиму в дошкільному навчальному закладі. Основу його складають самостійна рухова діяльність дітей, рухливі ігри, що­денні заняття з фізичної культури, ранкова гімнастика, гігієнічна гімнастика після денного сну та інше.

Важливим аспектом діяльності педагогів є ознайомлення дошкільника із навколишнім світом. У процесі такого ознайомлення у дитини формуються елементарні уявлення про світ речей, предметів, іграшок, побут та життя людей, відбувається початкове становлення умінь діяти певним чином, вибудовується характер цих дій, вчинків, усталюється та ієрархізується система потреб, бажань та мотивів поведінки, виникають перші судження про навколишній світ, що стає основою характеру та ціннісного ставлення до навколишнього світу, явищ та подій.  Зміст роботи у даному напрямку представлено у розділі «Дитина у довкіллі».

Вирішальне значення для повноцінного розвитку дитини має своєчасне оволодіння мовою, усім багатством її виражальних і змістових засобів.  Мовлення тісно пов’язане з пізнавальним розвитком дитини, прилученням її до основ морально-етичної, емоційно-ціннісної та художньої культури. Основним засобом розвитку мовлення дітей раннього та дошкільного віку є спілкування в різних його формах та системах (з дорослими, іншими дітьми).

Зміст цієї багатогранної роботи, що викладена в розділі «Мова рідна, слово рідне», конкретизується в рубриках: «У світі звуків», «Слово до слова — зложиться мова», «У країні граматики», «Ми розповідаємо», «Ми розмовляємо». Кожну рубрику суттєво доопрацьовано і конкретизовано. Запропонована для кожної вікової групи тематика спілкування допомагає малюкам пізнавати навколишній світ, орієнтуватись у ньому, сприяє формуванню відповідного ставлення до різних явищ. Передбачено і варіант програми з українського мовлення для російськомовних дітей, що відвідують український дошкільний навчальний заклад.

Незаперечним джерелом мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку  виступає художня література, що позитивно впливає на всі структурні рівні мовлення (звукову культуру, лексику, граматику, зв’язне мовлення); збагачує когнітивну, емоційну сфери, сприяє моральному вихованню підростаючого покоління. Зміст роботи  з художньо-мовленнєвої діяльності  представлено в окремому розділі «Художня література», який охоплює ознайомлення дітей з усною народною творчістю та авторськими художніми творами, виконавчу, творчо-імпровізаційну (ігри-драматизації, словесну творчість), театралізовану діяльність за їх змістом та ознайомлення дітей з книгою.

У розділі «Граючись, зростаємо» рекомендовано різні види ігор, кожний з яких має відповідне освітнє зав­дання: ігри, в яких діти привчаються до спільних дій, набувають умінь товаришувати, дружити, помічати та розуміти один одного, підтримувати, допомагати; різні види ігор з правилами; технічні ігри, ігри-драматизації тощо. Особливе місце посідають народні ігри. Це універсальна скарбниця духовних надбань народу. До них належать приспівки, колискові, пестушки, утішки, скоромовки, жартівливі пісеньки та ігри, примовки, заклички, докучливі казки, небилиці, лічилки, мовчанки, дражнилки, мирилки, хо­роводні ігри за народними мотивами, календарно-обрядові та рухливі ігри. Стан ігрової діяльності в групі може бути показником педагогічної майстерності вихователя.

Зміст розділу «Граючись, зростаємо» передбачає кілька взаємопов’язаних аспектів навчально-виховної роботи:

ознайомлення дітей різних вікових груп із творами народного і професійного мистецтва;

розвиток різних видів образотворчої, художньої діяльності самих дітей, що передбачає оволодіння відпо­відними для малювання, ліплення, аплікації прийомами, навичками зображення і створення умов для творчої діяльності;

прилучення дітей старшого дошкільного віку до ху­дожньої творчості;

організація систематичних факультативних занять за інтересами з метою індивідуалізації виховного процесу, розвитку творчих здібностей дітей.

Своєчасно ввести дитину у світ рідної природи, виховати любов до неї, пізнавальний інтерес до її явищ, закласти основи екологічного виховання — важливе завдання роботи дошкільного закладу. Зміст розділу «Віконечко в природу» — багатоплановий і відповідно конкретизований, в ньому визначена система доступних дітям певного віку цілісних уявлень про природне оточення, пізнавальні дії (практичні, сенсорні, дослідницькі) та види діяльності, якими вони оволодівають. Освітні завдання наступні: навчити дітей спостерігати природу, на емоційно-сенсорній  основі сприймати та оцінювати естетичну своєрідність її об’єктів та явищ у розмаїтті чуттєвих характеристик;  цікавитись довкіллям, турбуватись про нього; розповідати, запитувати, передавати враження в розповідях, музично-рухових імпровізаціях, малюнках; сформувати здатність співпереживати  природі, виховувати потребу її оберігати, захищати від бездумного або шкідливого втручання. Результатом такої роботи  має стати сформоване ціннісне ставлення дітей до природи, в якому відображуються інтелектуальні, емоційні, творчі та інші можливості та потреби дитини. Розділ побудований за сезонним принципом, а теми розташовані концентрично. Це дасть змогу на щоразу складнішому матеріалі розширювати, збагачувати, систематизовувати уявлення дітей про природу; забезпечить їхню цілісність; дозволить створювати основу для накопичення певних фактів, вправляти в певних уміннях, навичках, розвивати здібності.

Важливе значення для розвитку пізнавальної ак­тивності має формування у дітей початкових матема­тичних уявлень, що дозволяють орієнтуватися в кількісних, просторових та часових відношеннях. Зміст розділу «Ма­тематичний дзвіночок» для кожної вікової групи має два основних аспекти — обстеження предметних фактів та явищ і формування системи логіко-пізнавальних дій. Цим під­креслюється, що процес засвоєння математичного змісту означає виконання дітьми певних дій із специфічним матеріалом. А тому при здійсненні програмних завдань основною метою вихователя має бути не тільки кількість математичних фактів, які вивчають діти (множини, ве­личини, розміщення в просторі, форми), а й формування основних видів пізнавальних дій — практичних, сенсорних, мислительних, за допомогою яких виділяються, усвідом­люються, узагальнюються різноманітні математичні уяв­лення. У системі навчально-виховної роботи з матема­тичним змістом основне місце мають інтегровані (інди­відуальні та групові) заняття, в яких математика по­єднується з конструюванням, ліпленням, аплікацією, фізичними вправами, спостереженнями в природі тощо.

Прилучити дитину до краси і гармонії, до світу мистецтва, пробудити її творчі сили й бажання займатися різними видами художньої діяльності — надзвичайно важливе завдання виховання.

У розділі «Чарівні фарби і талановиті пальчики» художня діяльність дитини роз­глядається як поєднання тих видів занять, які спря­мовані на розвиток творчої активності, ініціативності, образного мислення, уяви і світу фантазії, сприйнятливості краси навколишнього світу, спрямованості на збереження і творення краси. Спеціальна орієнтація навчально-ви­ховного процесу в дитячому садку, його систематичність і відповідність особливостям розвитку дитини сприяє вихованню у неї художніх потреб, прагнення до краси в побуті, в природі, в найближчому оточенні, а далі й до краси як окремої соціальної потреби людської культури. Ці інтереси розвиваються, підсилюються в умовах художньої діяльності самої дитини і стають вже на кінець дошкільного віку основою творчого ставлення до різноманітних завдань, а згодом і до праці.

Художня діяльність поєднує всі види образотворчої діяльності (малювання, ліплення, аплікація), словесну творчість, музикування, конструювання, художню працю тощо. Тут узагальнюється весь досвід дитини (інтелек­туальний, етичний, естетичний, трудовий), доповнюються, конкретизуються, ті знання і способи діяльності, яких вона набула, в них виділяється нова ознака, новий параметр для орієнтації в навколишньому світі — краса, естетичні цінності, що мають принципове значення в житті людини, визначаючи рівень її культури.

У народному мистецтві, його традиціях є витоки і національної, і загальнолюдської культури, а тому у ви­хованні кожної дитини традиції українського народного побуту і мистецтва — образотворчого, літературного і музичного фольклору, національної класики — мають зайняти провідне місце.

Тематика занять тісно пов’язана з сезонними явищами природи, улюбленими творами художньої літератури, пра­цею людей, традиційними святами, визначними подіями. Умовою ефективності художнього виховання є доречне поєднання художнього слова, музики і образотворчої діяльності, їх взаємний вплив, взаємне збагачення.

У розділі «Привчаємось працювати» визначені види праці для кожної вікової групи, форми участі дітей у них, виховні й освітні завдання дитячої трудової діяльності. Для дошкільників трудові завдання не тільки корисні у виховному плані, оскільки формують відповідні моральні навички (берегти і підтримувати чистоту, порядок, допомагати, долати труднощі, радіти успіхам, доводити розпочате до кінця), а й надзвичайно цікаві, бо розкривають дітям сутність людської праці, дають змогу влас­ними рученятами творити, беручи участь у різних видах праці — домашній, у природі, на майданчику, у виготовленні художніх, сувенірних виробів.

Поряд з рідною мовою народна пісня, виразні об­рази хороводних творів, доступні емоційному сприйман­ню дітей твори українських композиторів та світової му­зичної скарбниці є необхідним і невичерпним джерелом виховання особистості, формування її почуттів, культури.

Для кожної вікової групи передбачено розділ «Діти, які потребують допомоги батьків та вихователів». Він зосереджує увагу вихователів на доцільних психологічних прийомах індивідуальної роботи. Хоч уваги та особистісного підходу у вихованні потребує кожний малюк, однак є такі, які викликають особливу турботу дорослих — чи то своєю надмірною активністю, непосидючістю, чи своєю незадовільною поведінкою або відставанням у розвитку. Щоб допомогти вихователям та батькам таких неординарних дітей, у розділі розглянуті найбільш типові психологічні причини труднощів, які виникають у їх вихованні.

Індивідуально орієнтованої роботи також потребують діти, які дещо випереджають за своїм розвитком однолітків. У зв’язку з цим для вихователів і батьків буде цікавою рубрика про «дошкільнят з підвищеною пізнавальною активністю». Психологічні поради щодо забезпечення супроводу розвитку таких дітей включають певні рекомендації по веденню спостережень за дітьми з метою виявлення їх індивідуальних особ­ливостей, методи побудови індивідуального підходу, ефективні форми спілкування з окремими групами дошкільнят, а також орієнтовний перелік психогімнастичних рольових ігор, які сприятимуть соціальній адаптації дитини.

Для кожної вікової групи окреслено завдання роботи, відповідний зміст, умови успішної педагогічної роботи, показники успішного розвитку та рекомендації батькам, що дає змогу при врахуванні специфіки громадського і сімейного виховання досягати спільності, взаємної підтримки, взаєм­ного збагачення навчальних та виховних можливостей з орієнтацією на кращі традиції сім’ї та позитивні фактори розвитку дитини у дошкільному начальному закладі.

Окремо представлено розділ «При­лучаємось до музичної скарбниці». Розділ «Прилучаємось до музичної скарбниці» по­дано цілісно, для всіх груп разом. Це полегшить орієн­тування в змісті роботи музичного керівника. Разом з тим слід наголосити, що вихователям, які ведуть освітню ро­боту в групах, вкрай важливо знати програму музичного виховання, співпрацювати з музичним керівником та здійснювати прилучення дітей до музичної культури тими засобами, які можна використати в умовах групи.

Структурні частини, з яких складається цей розділ, мають на меті різ­нобічний музично-естетичний розвиток дитини: вихо­вання любові до пісні й співу, вміння виявити відповідний настрій в інтонації, пластиці, самостійному музикуванні, бажання слухати музику.

Створення вихователем на заняттях радісної, приємної для кожної дитини атмосфери, яка допомагає увійти в чарівний світ музично-естетичних почуттів і образів, сприяє прилученню дитини до музики з найбільш ранніх років.

У розділі наведено орієнтовний музичний ре­пертуар. З нього музичний керівник разом з вихователем може вибрати ті твори, які найбільше відповідають його задумам. Водночас педагог може самостійно добирати музичні твори, дбаючи про їх високий художній рівень та доступність. Пісенний ма­теріал слід обов’язково транспонувати відповідно до вікових можливостей дітей.

У доопрацюванні 3 видання програми «ДИТИНА» брали участь:

Звернення до вихователів і керівників дошкільної освіти – доктор філософських наук, професор В.О. Огнев’юк.

Передмова керівників програми – кандидат психологічних наук О.В. Проскура, кандидат педагогічних наук Л.П.Кочина, доктор психологічних наук В.У. Кузьменко, доктор педагогічних наук Н.В. Кудикіна;

Розділ «Сім’я і дитячий садок»- кандидат педагогічних наук І.Л.Сіданич;

Розділ «Зростає особистість»- доктор психологічних наук В.У. Кузьменко;

Підрозділи усіх вікових груп «Особливості розвитку та завдання виховання і навчання дітей»-  кандидат психологічних наук О.В. Проскура, кандидат психологічних наук Н.М.Дятленко, доктор психологічних наук В.У.Кузьменко, доктор психологічних наук Ю.О.Приходько;

Підрозділи усіх вікових груп «Організація виховання і навчання дітей»- кандидат психологічних наук Г.В.Смольникова;

Підрозділи усіх вікових груп «Зростаємо дужими»- кандидат педагогічних наук О.Л. Богініч, ст. викладач Л.В. Гаращенко;

Підрозділи усіх вікових груп «Мова рідна, слово рідне»- доктор педагогічних наук М.С. Вашуленко, кандидат філологічних наук Н.Я. Дзюбишина, доктор педагогічних наук О.Н. Хорошковська, кандидат педагогічних наук Н.І.Богданець-Білоскаленко, кандидат психологічних наук І.І.Карабаєва, І. Є. Товкач, А.В.Пасічник.

Підрозділи усіх вікових груп «Дитина у довкіллі»  доопрацьовано А.В. Пасічник, І.Є.Товкач;

Підрозділи усіх вікових груп «Художня література» – кандидат педагогічних наук Н.І.Богданець-Білоскаленко, І.Є.Товкач, А.В.Пасічник.

Підрозділи усіх вікових груп «Граючись, зростаємо»- доктор педагогічних наук Н.В. Кудикіна.

Підрозділи усіх вікових груп  «Віконечко у природу»- кандидат педагогічних наук Н.С. Коваль, доктор педагогічних наук Г.С. Тарасенко, ст.викладач С.О. Довбня.

Підрозділи усіх вікових груп «Математичні промінчики»- кандидат педагогічних наук Л.П.Кочина, кандидат педагогічних наук О.В.Коваленко, кандидат педагогічних наук М. А. Машовець;

Підрозділи усіх вікових груп «Чарівні фарби і талановиті пальчики»- кандидат педагогічних наук Е.В.Бєлкіна, В.М.Зиневич.

«Привчаємось працювати»-   В.Д.Сапожко (3-й рік життя)

Розділ «Прилучаємось до музичної скарбниці»- кандидат педагогічних наук А.С. Шевчук, Л.Л.Левченко.

Підрозділи усіх вікових груп «Діти, які потребують особливої уваги вихователя та батьків»- кандидат психологічних наук О.Ю. Осадько;

Підрозділ «Гуртки»- кандидат психологічних наук  І.І. Карабаєва, О.В.Лобода, В.І.Прокопенко.

Розділ «Розвивальне предметне середовище»- кандидат педагогічних наук Л.В.Лохвицька.

Наукові керівники програми виховання і навчання «ДИТИНА»

кандидат психологічних наук О.В. Проскура,

доктор психологічних наук В.У. Кузьменко,

доктор педагогічних наук Н.В. Кудикіна

Календарно-тематичне планування навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах Для успішного здійснення завдань дошкільної освіти вирішальним має стати практика визнання пріоритету дитячого буття, за якої в центрі уваги є дитина з її природними нахилами, можливостями, прагне­ннями, інте­ресами тощо. Щоб забезпечити гармонійну єдність процесів виховання і навчання, спрямовану на розвиток і саморозвиток дітей, необхідне ціле­спрямоване, раціональне планування життє­діяльності дітей. З цією ме­тою Міністерством освіти, науки, молоді і спорту України було підго­тов­ле­но інструктивно-методичний лист "Планування роботи в дошкільних нав­чальних закладах" за № 1/9-455 від 03.07.09 року. В листі наголошено, що робота педагогічних працівників регла­ментується календарним пла­ном, який є основним для вихователя, і може складатися на місяць, 1-2 тиж­ні, один чи декілька днів. Модель планування, структура і форма плану за­тверджується педагогічною радою, враховуючи досвід роботи вихо­вателів, їх обізнаність з вимогами програми тощо. Вихователь має свободу вибору більш ефективної, зручної для нього моделі і форми планування.  Моделі планування можуть бути: за сферами життєдіяльності – щодня реалізується завдання однієї із сфер і всі лінії розвитку (метод занурення); п'ятниця або понеділок – день узагальнення за всіма сферами; 

• за видами діяльності (ігрова, трудова, комунікативна, пізна­вальна, рухова, навчальна) з урахуванням усіх ліній розвитку та змісту сфер життєдіяльності; 

• за інтегрованими блоками – завдання художньо-естетичного, со­ціаль­­но-морального, мовленнєвого розвитку та інших, розв’я­зуються через усі сфери життєдіяльності. Окремо плануються завдання і види роботи з фізичної культури та музики;

• за лініями розвитку – кожного дня домінує одна лінія розвитку у взаємодії з іншими з урахуванням змісту усіх сфер життєдіяльності (метод занурення) тощо. 

Практика показує, що при плануванні роботи варто ви­ко­рис­товувати блочно-тематичний принцип, оскільки він базується на інтегрованому підході до організації життєдіяльності дітей, забезпечує змістову ціліс­ність, системність, послідовність, ускладнення та повторення програ­мового матеріалу. Застерігаємо від планування, коли перевага надається одній сфері життєдіяльності або лінії розвитку на тривалий період (1-2 тижні, місяць), що не забезпечує цілісного, системного підходу до життєдіяльності дітей.  Календарному плануванню передує перспективне. Перспективне пла­ну­вання навчально-виховної роботи педагога – це прогнозування йо­го освітньої діяльності на значну часову перспективу (від 1 місяця до 1 ро­ку), в якому фахівець передбачає власну систему педагогічних заходів, їх розподіл у часі, послідовність проведення. Воно допомагає вихователю надати педа­гогічному процесу в певній групі дітей більшої визначеності, цілеспря­мованості, системності, забезпечити його поетапність. Його результатом є перспективні плани, які складаються у довільній формі (текстовій або графічній). Перспективні плани розробляються, як правило, у вигляді сіток. На місячну перспективу доцільно планувати сітки занять (зазначається сфера життєдіяльності чи розділ програми, тема і основна мета занять. Вихователі не вносять до сітки занять на місяць тему і мету музичних занять. Плануючи фізкультурні заняття, вказують лише їх теми: назви вправ з основних рухів та рухливої гри із основної частини заняття. Мета цих занять, окремі види, форми роботи розкриваються у календарних планах.  До перспективних планів належать також сітки ігрової, трудової діяль­ності, вивчення фізичних вправ, проведення свят, розваг тощо, які педагог складає на різний термін. Зокрема, перспективні сітки проведення свят, розучування рухливих, сюжетно-рольових, музичних ігор зручно розроб­ляти на весь навчальний рік; перспективні плани проведення розваг – на квартал чи півріччя; плани розучування фізичних вправ, музично-ритмічних рухів, творів для слухання музики, співів, включення вправ до різних форм роботи з фізичного виховання, організації підготовчої роботи і проведення творчих ігор, праці в природі, господарсько-побутової, ручної праці (колективно чи підгрупами), систематичних спостережень в природі та довкіллі – на місяць або квартал. Запропоновані види перспективних планів (крім сіток проведення занять, свят і розваг) не є обов'язковими. Вони слу­жать допоміжним документом під час календарного планування і розробляються педагогами залежно від потреб, продиктованих конкретними умовами освітнього процесу, та власних творчих задумів практиків. На основі перспективного – педагоги розробляють календарний (щоден­ний) план роботи. Календарний план складається з двох частин: робота перед планом і власне план. Перед планом на початку кожного місяця обов'язково записуються комплекси вправ ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну (по 2 комплекси на місяць з визначенням ускладнень до кож­ного комплексу на тиждень); загартовуючі заходи (назва, норми); колективні форми роботи з батьками (батьківські збори, конференції, групові консультації) вихованців конкретної вікової групи (теми, терміни проведення); інші форми роботи за необхідності, розраховані на тривалий період, наприклад: вправляння дітей у користуванні ножем під час їди.  Принципами календарного планування є: послідовність у викла­денні матеріалу, чіткість поставлених завдань, відповідність форм роботи  віко­вим та індивідуальним особливостям дітей, різноманітність видів діяль­ності тощо. У першій половині дня не варто перевантажувати дітей організованими формами діяльності (заняттями), а рівномірно розподіляти види активності за основними лініями розвитку протягом дня в залежності від бажань та інтересу дітей. План передбачає види дитячої діяльності, як організованої педагогом так і самостійної (продуктивну працю, художню діяльність, гру, спілку­вання та ін.); індивідуальну роботу з дітьми (новачками, тими хто часто хворіє, має різні проблеми тощо). З метою планування індивідуальної роботи доцільно вести короткі записи спостережень за дітьми в довільній формі. Обов'язкова умова в плануванні роботи з дітьми – участь обох вихователів вікової групи. Щоб полегшити календарне планування для вихователів, особливо при впровадженні в практику роботи Базової програми розвитку, варто створити творчі групи із числа представників методичної служби різних рівнів, вихователів-методистів, вихователів та інших педагогічних працівників для складання перспективних планів (на рік, півріччя, квартал, місяць). Календарні (щоденні) плани також можуть мати довільну текстову форму або вкладатись у графічну схему чи таблицю. Найбільш поширеним є календарне планування роботи вихователя на один-два дні за наявності перспективної сітки занять на місяць, сіток ігрової, трудової діяльності тощо (за потреби), що дає можливість гнучко, ситуативно розподіляти програмові завдання. Вихователям-початківцям рекомендується складати розгорнуті плани на один-два тижні для того, щоб краще бачити перспективу, якщо аналіз їх роботи з боку завідувача та методиста дошкільного закладу доводять потребу такої вимоги. Навчально-виховну роботу вихователів на щодень доцільно плану­вати з використанням різних підходів: графічні за основними режимними моментами першої і другої половини дня, за видами дитячої діяльності та формами роботи педагога з дітьми тощо (див. додатки 1, 2). Відповідно до додатка 1 може використовуватися текстова форма календарного плану: за послідовним перебігом основних режимних процесів (ранок, заняття, прогулянка, друга половина дня) записуються форми роботи з дітьми. Педагоги мають право використовувати і особисті раціональні підходи до планування життєдіяльності дітей в групі.  Для планування за будь-якою схемою та за будь-якими підходами необхідно дотримуватися таких вимог до запису в планах:

• занять: сфера чи розділ програми, тема, програмові завдання (навчальні, розвивальні, виховні), матеріал та обладнання, хід у вигляді плану (молодим спеціалістам доцільно планувати хід занять у більш розгорнутій формі);

• ігор: назва, мета, атрибути, обладнання та інвентар, дозування, за потреби – ускладнення, основні прийоми керівництва;

• дитячої праці: вид праці, форма організації (чергування, доручення, колективна праця), зміст трудових завдань, мета, інвентар, окремі прийоми проведення;

• спостережень, цільових прогулянок, екскурсій: об'єкт, мета, матеріал, перелік основних питань і завдань дітям;

• прогулянок-походів за межі дитячого садка: кінцевий пункт, спосіб пересування, тривалість, мета, інвентар, хід у формі плану-схеми з визначенням місць, тривалості і змісту відпочинку;

• самостійної діяльності дітей (рухової, художньої): назва форми роботи, матеріал та обладнання, прийоми керівництва;

• бесід (колективних, з підгрупами): тема, мета, запитання дітям, використані художні твори тощо.

• розваг (фізкультурних, музичних, літературних): вид розваги, тема (сценарій складається окремо, зокрема музкерівником чи інструк­тором з фізвиховання); • індивідуальної роботи з дітьми: розділ програми чи напрям нав­чально-виховної роботи, імена дітей, мета, завдання дітям, матеріал (інвентар); • індивідуальної роботи з батьками: форма роботи, імена дітей, з батьками яких ця робота планується, тема, мета. Доречно взяти за правило: під час складання календарних планів роботи уникати як багатослів'я, так і надмірного лаконізму; натомість використовувати чіткі і конкретні формулювання, які допоможуть зробити план дієвим, змістовним. Принципами календарного плану­вання є: послідовність у викладенні матеріалу, чіткість поставлених завдань, відповідність форм роботи  віковим та індивідуальним особливостям дітей, різноманітність видів діяльності тощо. Музичні керівники, інструктори з фізичного виховання, вихователі з образотворчої діяльності та інші спеціалісти певного профілю свої плани навчально-виховної роботи розробляють для кожної вікової гру­пи окремо. Якщо є паралельні вікові групи, то складається для них один план з диференціацією завдань, в залежності від складу групи, кількості дітей, рівня їх розвитку тощо, на період від 1-2 тижнів до 1 місяця. Ці плани узгоджуються з планами роботи вихователів. У них вони відоб­ражають різні форми роботи з дітьми: заняття, індивідуальну роботу, свята і розваги та зумовлені особливостями змісту професійної діяльності фахівців. Заняття з фізичної культури та образотворчої діяльності плануються спеціалістом-предметником на обраний відрізок часу з обов'язковим визначенням для кожного заняття дати проведення, програмових завдань, обладнання, інвентарю (матеріалів), перебігу заняття (зазначити послідовний перелік етапів заняття, завдань дітям, дозування, способи організації дітей, основні методи і прийоми роботи педагога з вихованцями (див. додаток 3). Музичні заняття можна планувати за такою самою схемою. Практика свідчить і про раціональність щомісячного планування програмового матеріалу до занять, що значно заощаджує час досвідченого педагога, вивільняє його для практичної роботи з дітьми. При цьому музичний керівник один раз на початку місяця визначає всі завдання з навчання дітей слухання музики, співів, музично-ритмічних рухів, гри на музичних інструментах, розвитку пісенної, музично-ігрової, танцювальної творчості та відбирає потрібний програмовий репертуар до кожного виду дитячої музичної діяльності, який буде опрацьовуватись на заняттях упродовж цього місяця (див. додаток 4). З метою відображення періодичності подання репертуару з кожного виду музичної діяльності відповідно до етапів його розучування (первинне ознайомлення, поглиблене розучування, закріплення) та складності музичного твору треба у графі "Примітки" навпроти кожного твору зазначати кількість занять, відведених для його опрацювання. Індивідуальну роботу з дітьми фахівці вузького профілю також планують для кожної вікової групи з перспективою на кілька днів у міру проведення занять, свят, розваг та підготовки до них, перед­бачаючи: з ким із дітей, з якою метою буде проведено цю роботу, які завдання пропонуються для вправляння дітей, які атрибути, матеріали, обладнання будуть використані. Свята і розваги (фізкультурні, музичні, літературно-музичні) зазви­чай плануються як окремий розділ чи додаток до річного плану роботи дошкільного закладу. Проте плани цих заходів мають бути у кожного спеціаліста, відповідального за цей напрям. Найзручнішою формою таких планів є графічна. Тут варто зазначити місяць, до проведення, види і теми дозвіль, вікові групи; у графі "Примітки" педагог робить записи про можливі зміни в строках, тематиці, підготовчу роботу (див. додаток 5). Сценарії дозвіль розробляються окремо. Важливо узгоджувати зміст особистих планів вузьких спеціалістів з планами роботи вихователів. З метою раціонального використання часу доцільно відвести місце в кінці плану або окрему графу для записів спостережень за дітьми. До таких записів слід віднести особливі події, явища, факти (відмова дитини від участі у занятті, особливі прояви активності дитини у різних видах діяльності, успіхи або невдачі при виконанні завдань тощо). Ці записи (пам’ятки) необхідно враховувати при плануванні роботи на наступний період.