9. Математичні здібності і їх розвиток у середній і вищій школі.
Насамперед слід зазначити те, що характеризує здібних математиків і зовсім необхідне для успішної діяльності в області математики "єдність схильностей і здібностей у покликанні", що виражається у вибірково-позитивному відношенні до математики, наявності глибоких і діючих інтересів у відповідній області, прагненні і потребі займатися нею, жагучої захопленості справою. Не можна стати творчим працівником в області математики, не переживаючи захопленості цією роботою, - вона породжує прагнення до пошуків, мобілізує працездатність, активність. Без схильності до математики не може бути справжніх здібностей до неї.
Якщо учень не почуває ніякої схильності до математики, то навіть гарні здатності навряд чи забезпечать цілком успішне оволодіння математикою. Роль, яку тут грають схильність, інтерес, зводиться до того, що цікавляться математикою людин посилено займається нею, а отже, енергійно вправляє і розвиває свої здібності. На це вказують постійно самі математики, про це свідчать усе їхнє життя і творчість. Але якщо здатності, як правило, зв'язані зі схильністю те це не носить усе-таки характеру загального закону. помилково було б скажемо діагностувати чи наявність відсутність здібностей по тому, чи мається і як яскраво виражено схильність до відповідного виду діяльності. В окремих випадках тут може бути і розбіжність.
У школі нерідко зустрічаються такі випадки: здатний до математики учень мало цікавиться нею і не виявляє особливих успіхів в оволодінні цим предметом. Але якщо вчитель зуміє розбудити в нього інтерес до математики і схильність займатися нею, те такий учень "захоплений" математикою, може швидко домогтися великих успіхів.
Пережиті людиною емоції є важливим чинником розвитку здібностей до будь-якої діяльності, не крім і математичної. Радість творчості, почуття задоволення від напруженої розумової роботи, емоційна насолода цим процесом підвищують розумовий тонус людини, мобілізують його сили, змушують переборювати труднощі. Байдужа людина не може бути творцем.
Можливість повного й інтенсивного розвитку математичних здібностей, як і здібностей узагалі, цілком залежить від рівня розвитку характерологічних рис, особливо вольових рис характеру. Як би ні були блискучі здатності людини, але якщо в нього немає звички посидюче і завзято працювати, він навряд чи здатний досягти великих успіхів у діяльності. Він у кращому випадку так і залишиться лише потенційно здатним. Завзятість, наполегливість, працездатність, працьовитість - ці якості повинні супроводжувати здібностям.
Ще одна риса характеру властива справжньому вченому - критичне відношення до себе, своїм можливостям, своїм досягненням, скромність, правильне відношення до своїх здібностей. Треба мати на увазі, що при неправильному відношенні до здатної особистості - захвалюванні, надмірному перебільшенні досягнень, афішуванні здібностей, підкреслення переваги над іншими - дуже легко вселити їй віру у свою вибраність, винятковість, заразити "стійким вірусом зазнайства".
Математичний розвиток людини неможливо без підвищення рівня його загальної культури.
- Математичні методи наукових досліджень і сучасне природознавство. Сучасні тенденції розвитку математичної освіти у середній і вищій школі.
- Огляд педагогічних програмних засобів для вивчення математичних дисциплін у середній і вищій школі.
- Методика створення і використання нових засобів навчання на основі комп’ютерних технологій.
- 6. Засоби унаочнення при викладанні математики у середній і вищій школі
- 7. Математичні конкурси і олімпіади у середній і вищій школі.
- Організація Всеукраїнських олімпіад
- 8. Вимоги до математичної освіти майбутнього вчителя математики.
- 9. Математичні здібності і їх розвиток у середній і вищій школі.
- 10. Міжпредметні зв’язки дисциплін природничо-математичного циклу у середній і вищій школі.
- 11.Критерії якісної роботи викладача середньої і вищої школи. Форми і методи підвищення кваліфікації викладачів.
- Vі. Оцінка соціально-психологічного статусу викладача в колективі.
- 12.Види занять з математики у школі і внз. Система підготовки викладача до занять з математики. Типи занять, їх структура.
- Математичні методи в педагогічних дослідженнях.
- 14. Підвищення кваліфікації викладачів математики у середній і вищій школі. Система самоосвіти викладача математики середньої і вищої школи.
- 15. Організація гурткової і науково-дослідної роботи у середній і вищій школі.
- 16. Наукові і педагогічні семінари з математики у середній і вищій школі
- 17) Формування наукового світогляду при викладанні математики. Математика і антинаукові теорії.
- 18) Архітектура і зміст сучасної математики. Математичні структури і теорії.
- Математичні поняття. Методика формування математичних понять.
- Огляд програмного забезпечення навчального процесу у вищій школі.
- 21. Створення навчальних і контролюючих програм
- 22. Організація, зміст і перспективи дистанційної освіти.
- 23. Форми, способи, засоби контролю і оцінювання знань і вмінь учнів.
- 24. Засоби контролю при вивченні математики. Тестування у середній і вищій школі, його переваги і недоліки.
- 25. Задачі у навчанні математики (функції задач, види задач, методи і способи розв’язування задач). Методика навчання учнів розв’язуванню задач.
- 26. Нестандартні типи уроків з математики.
- Цілі навчання математики (освітні, виховні розвиваючі) в загальноосвітній і вищій школі. Аналіз програм з математики. Рівнева та профільна диференціація навчання математики.
- Перевірка знань, умінь і навичок з математики. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.
- Оцінювання письмових робіт із математики