2). Особливості виховання молодших школярів

Шкільне навчання ставить перед дитиною нові вимоги не лише стосовно оволодіння знаннями, уміннями і навичками, а й до її якостей, поведінки, особистості в цілому. Загальновідоме позитивне ставлення учнів початкових класів до школи в цілому, необмежений авторитет вчителя, привабливість нової соціальної ролі учня – важливі психологічні фактори, що сприяють успішному вихованню різних сторін особистості учнів молодшого шкільного віку.

Важлива роль навчальної діяльності як провідної полягає у формуванні особистості дитини, її моральних якостей, в оволодінні нормами поведінки. Колективна форма організації навчальної діяльності дає можливість розвивати в учневі такі риси, як відповідальність, критичне ставлення до процесу і результатів учіння, формувати потребу у взаємодопомозі, емоційного сприймання до переживань інших тощо.

Особливу увагу в організації виховної діяльності слід приділяти розгортанню в класному колективі ініціативи, самостійності, системи взаємоконтролю і виховання на цій основі в дітей відносин взаємної відповідальності. Це сприяє успішному формуванню в учнів контрольно-оцінних функцій, глибокому усвідомленню і оволодінню нормами поведінки. Діти навчаються і звикають аналізувати, співвідносити, порівнювати власні дії та вчинки з поведінкою інших.

Вчитель повинен використовувати наступні форми роботи з молодшими школярами: колективне читання і обговорення оповідань з моральним змістом, створення на уроках спеціальних проблемних ситуацій, в яких ставиться завдання аналізувати поведінку і почуття героїв, порівнювати представлену в літературному творі моральну ситуацію з аналогічними життєвими ситуаціями. У молодшому шкільному віці важливо також формувати навички вольової регуляції поведінки, вміння керувати своїми емоціями.