12.Види занять з математики у школі і внз. Система підготовки викладача до занять з математики. Типи занять, їх структура.
Закон України "Про вищу освіту" Стаття 43. Форми організації навчального процесу та види навчальних занять Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах: навчальні заняття; самостійна робота; практична підготовка; контрольні заходи.
Основними видами навчальних занять у вищих навчальних закладах є:
лекція; лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття; консультація.
ВНЗ може встановлювати інші види навчальних занять.
Порядок підготовки викладача до поточного навчального заняття в умовах вже поставленої дисципліни можна представити у вигляді деякого алгоритму, при цьому етапами творчості його є і задум заняття, і розробка цього задуму, і, звичайно, його реалізація.
Первинна підготовка викладача до занять всіх видів повинна базуватися на вивченні навчального плану та «Примірної програми» дисципліни, яка затверджена відповідною інстанцією. Потім необхідно скласти тематичні плани за видами занять відповідно до виділених годинами, і переходити до підготовки до занять, при цьому необхідно постійне вдосконалення професійних і педагогічних знань.
Тематичний план повинен розкривати дидактичну послідовність вивчення тем і включати певну кількість годин на їх вивчення. Викладачеві слід дидактично осмислити зміст кожної теми, використовуючи теоретичні положення, дослідження, історичні факти, виробничі приклади. Мета такої дидактичної перебудови - активізувати інтерес студентів до предмета і виховати почуття відповідальності до майбутньої професії.
Структура тематичного плану повинна містити наступні пункти: номер заняття, тему заняття та основні питання, кількість годин, мета заняття, тип заняття, основні методи навчальної роботи (спосіб вивчення нового матеріалу, робота студентів на заняттях - зокрема на лабораторно-практичних, контроль засвоєння занять), навчально-наочні посібники та технічні засоби навчання, міжпредметні зв'язки, змісту для самостійної роботи студентів, основну та додаткову літературу. Обсяг знань, який повинен отримати студент в результаті вивчення предмета, визначено «приблизною програмою».
При підготовці до заняття викладач продумує його структуру, тобто навчальну, розвиваючу і виховує мета заняття; форму опитування (індивідуальний, фронтальний, комбінований, програмний); метод вивчення та закріплення нового матеріалу; використання наочних посібників і технічних засобівнавчання; зміст і обсяг самостійної роботи. Мета заняття повинна формулюватися чітко і коротко. Тип заняття, форми і методи навчання залежать від особливостей змісту навчального матеріалу, матеріально-технічної бази, рівня підготовки студентів до даної теми заняття. Важливим фактором є також особливості педагогічної майстерності викладача, глибоке знання ним навчального матеріалу, вміння організувати навчальний процес із застосуванням ефективних методів навчання.
Типи занять за способом організації
-групові тобто з усією групою ді(традиційно такі заняття називаються фронтальними), -підгрупові (кількість студентів — від 8 до 15), у сучасних умовах це переважно з половиною групи; -індивідуально-підгрупові (від 4 до 8 студентів)
-індивідуальні (від 1до 4 студентів)
- Математичні методи наукових досліджень і сучасне природознавство. Сучасні тенденції розвитку математичної освіти у середній і вищій школі.
- Огляд педагогічних програмних засобів для вивчення математичних дисциплін у середній і вищій школі.
- Методика створення і використання нових засобів навчання на основі комп’ютерних технологій.
- 6. Засоби унаочнення при викладанні математики у середній і вищій школі
- 7. Математичні конкурси і олімпіади у середній і вищій школі.
- Організація Всеукраїнських олімпіад
- 8. Вимоги до математичної освіти майбутнього вчителя математики.
- 9. Математичні здібності і їх розвиток у середній і вищій школі.
- 10. Міжпредметні зв’язки дисциплін природничо-математичного циклу у середній і вищій школі.
- 11.Критерії якісної роботи викладача середньої і вищої школи. Форми і методи підвищення кваліфікації викладачів.
- Vі. Оцінка соціально-психологічного статусу викладача в колективі.
- 12.Види занять з математики у школі і внз. Система підготовки викладача до занять з математики. Типи занять, їх структура.
- Математичні методи в педагогічних дослідженнях.
- 14. Підвищення кваліфікації викладачів математики у середній і вищій школі. Система самоосвіти викладача математики середньої і вищої школи.
- 15. Організація гурткової і науково-дослідної роботи у середній і вищій школі.
- 16. Наукові і педагогічні семінари з математики у середній і вищій школі
- 17) Формування наукового світогляду при викладанні математики. Математика і антинаукові теорії.
- 18) Архітектура і зміст сучасної математики. Математичні структури і теорії.
- Математичні поняття. Методика формування математичних понять.
- Огляд програмного забезпечення навчального процесу у вищій школі.
- 21. Створення навчальних і контролюючих програм
- 22. Організація, зміст і перспективи дистанційної освіти.
- 23. Форми, способи, засоби контролю і оцінювання знань і вмінь учнів.
- 24. Засоби контролю при вивченні математики. Тестування у середній і вищій школі, його переваги і недоліки.
- 25. Задачі у навчанні математики (функції задач, види задач, методи і способи розв’язування задач). Методика навчання учнів розв’язуванню задач.
- 26. Нестандартні типи уроків з математики.
- Цілі навчання математики (освітні, виховні розвиваючі) в загальноосвітній і вищій школі. Аналіз програм з математики. Рівнева та профільна диференціація навчання математики.
- Перевірка знань, умінь і навичок з математики. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.
- Оцінювання письмових робіт із математики