5. Організаційні форми розв'язування задач на уроках можуть бути такі:

Розв'язування задач на дошці вчителем. Так чинять тоді, коли потрібно показати хід розв'язку типової задачі або розв'язати складну задачу. Вчитель залучає учнів до аналізу задачі з метою їх активізації.

Аналіз задачі і відшукання ходу розв'язку проводять колективно, а потім один з учнів записує розв'язок задачі на дошці, а інші у своїх зошитах. При розв'язуванні складної задачі біля дошки може працювати кілька учнів почергово. Активність і самостійність учнів при такій організації роботи невисока, тому вчитель має постійно звертатись до класу з запитаннями, а наприкінці потрібно, щоб учні повторили хід міркувань і розв'язку задачі.

Учні після колективного обговорення ходу розв'язку задачі або й без нього розв'язують задачу самостійно. Активність і самостійність учнів досить високі, але вони розв'язують задачі неодночасно, що створює деякі проблеми. Вчитель слідкує за ходом розв'язування задачі, консультує учнів, звертає увагу на недоліки та помилки, допомагає їх виправити.

№15 Повторення і контроль знань учнів з фізики.

План

Повторення вивченого матеріалу як дидактична категорія.

Значення і функції перевірки знань учнів.

Усна перевірка знань.

Письмові способи перевірки знань.

Нові способи перевірки знань.

1. Суттєвим психічним компонентом, який забезпечує міцні знання учнів, є пам'ять. Пам'ять дозволяє зберігати одержану в процесі навчання інформацію та алгоритми її використання в практичній діяльності і навчанні. Але для пам'яті людини властива здатність втрати інформації, що в звичайних умовах називається забуванням. Для запобігання забування потрібно регулярно поновлювати знання учнів у формі повторення.

Під повторенням розуміють процес відновлення в пам'яті раніше одержаних знань на новому, більш високому рівні.

Завдання повторення виражаються в наступних пунктах:

запобігання прогалин в знаннях учнів;

активізація знань, необхідних для вивчення нового матеріалу;

розвиток пам'яті і мислення;

формування узагальнених знань:

встановлення співвідношення між подібними поняттями,

поглиблене вивчення фізичних понять,

систематизація явищ природи.

Застосовуються такі форми повторення:

робота учня над вивченим раніше матеріалом за підручником;

робота над науково-популярною літературою;

розв'язування комбінованих задач (кількісних і якісних);

написання рефератів.

Повторення буде ефективним, якщо вчитель дотримуватиметься певних вимог до нього:

повторювати потрібно регулярно;

організовувати повторення потрібно регулярно так, щоб воно проходило під новим, відмінним від раніше застосованого, кутом;

повторювати потрібно на вищому рівні.

Важливою формою повторення є систематизація знань учнів з фізики, яка проводиться після вивчення тем і розділів курсу фізики. Головне завдання, що ставиться перед таким видом роботи, є приведення певного кола знань в систему, при цьому матеріал повторюється на вищому рівні, під новим, відмінним від раніше застосовуваного, кутом зору.

Одним із способів систематизації є складання спеціальних таблиць. Приклад такої таблиці для узагальнення знань розділу "Електричний струм в різних середовищах" наводиться нижче.

Систематизація знань проводять також за допомогою структурно-логічних схем. Нижче подається частково заповнена структурно-логічна схема систематизації знань з теми "Основи термодинаміки

Систематизуючі таблиці і структурні схеми можна складати на останньому уроці вивчення відповідних тем. Проте найкращий ефект одержується тоді, коли кістяк таблиці чи схеми дається учням на початку вивчення тем, який вони заповнюють у процесі вивчення. На останньому ж уроці обговорюють відповідні таблиці чи схеми, згадуючи відповідний матеріал у певній послідовності.