12. Роль козацької педагогіки в розвитку системи соціального виховання

На Лівобережній Україні визначальним фактором соціокультурного розвитку було козацтво, яке сформувало національну систему соц.. виховання, об’єднавши виховний потенціал родини, школи, громади, суспільного життя (зокрема військового - в таборах).

Козацька педагогіка була складовою частиною народної педагогіки, вона увібрала у себе прагнення укр.. народу до вільного, належного розквіту рідної землі. Провідні цінності козацтва (свобода і незалежність Укр., непорушність прав людини і народу, свобода особистості, народовладдя) домінували і в козацькій системі виховання, тому осн. метою її було формування через родину, громадське життя, школу козака-лицаря, мужнього захисника від чужоземного поневолення, громадянина з «яскраво вираженою укр.. національною свідомістю і самосвідомістю, дійовим патріотизмом, високим рівнем духовності».

Особливістю козацької системи соціального виховання була така його складова, як численні стійкі козацькі об’єднання – побратимства, гурти, братства. Ці об’єднання віддзеркалювали та захищали потреби, інтереси, права не лише окремої особи, але й усього народу. Вірність і відданість військових побратимів один одному увійшла в фольклор, дивувала іноземців.

Козацькій педагогіці було притаманне родинно-шкільне виховання як вияв глибокої єдності впливу на особистість найважливіших соц..-пед. факторів – сім'ї і школи при збереженні пріоритетності виховання батьків, родинного оточення. Це свідчить про те, що в соц.. вихованні укр.. народу (за часів, коли а західноєвропейських країнах формувалися національні держави, цінності яких транслювалися населенню і через соц.. виховання) ще домінували родинні цінності, що індустріальна культура не торкнулася економіки.

Ефективність козацької педагогіки (військовою за суттю і цінностями, розрахованої на хлопців-чоловіків) зумовлена була саме тим, що в усіх елементах системи соц.. виховання домінували ті ж самі цінності: родина, школа, мистецтво, церква, громада, об’єднання, організація суспільної життєдіяльності діяли стосовно виховання в унісон, доповнюючи і підтримуючи позитивні наслідки соц.. розвитку попереднього етапу та один одного. У результаті «козацька соціальна педагогіка сприяла формуванню в усіх верствах населення морально-вольових, духовних якостей, національної свідомості», відповідно до якої укр.. – велика родина, що потребує захисту.

Відсутність в козацькій соц.. педагогіці ціннісної складової, яка віддзеркалювала тенденції культурного розвитку людства, була одним з чинників, що призвів до втрати країною незалежності, незважаючи на прогресивний виховний ідеал особистості – мудра, шляхетна, мужня і справедлива людина.

Подальший розвиток системи соц.. вих.. в Укр. пов'язаний з культурою Російської держави, до складу якої увійшла наша країна.