logo
Mosiyashenko_V_A__Ukrayinska_etnopedagogika

Тема 1 1

Українська козацька педагогіка

  1. Сутність, специфіка, завдання козацької педагогіки.

  2. Козацька духовність, її ознаки, компоненти і особливості.

  3. Шляхи впровадження козацької педагогіки і формування козаць­кої духовності в сучасних умовах.

Сутність, специфіка, завдання козацької педагогіки

Національна ідея є провідною в історичному бутті кожного наро­ду, нації. Вона проходить через всю педагогічну спадщину мину­лих епох. Особливо чітко вона виражена в добу козацтва, коли відстоювався політичний, державний, економічний і культурний суверенітет України. Козацька епоха породила незвичайний фе­номен — козацьку педагогіку. Вона ввібрала в себе дух козацької доби - традиції самоврядування, ідеї захисту прав людини, нації, суверенності держави, ідеї народовладдя, гуманізму, козацького світогляду, ідеології та демократизму. Українська національна ідея доби козацтва пов'язана з народною педагогікою, рідною мовою, народними традиціями, звичаями, обрядами, народним мистецтвом, фольклором. Козацькій педагогіці притаманне ро­динно-шкільне виховання як вияв єдності впливу на особистість таких важливих факторів, як сім'я і школа, при пріоритеті бать­ків і родинного оточення. Функції козацької педагогіки реалізу­вались у сім'ї, школі, козацьких об'єднаннях, повсякденному житті і праці.

Козацька педагогіка - це частина народної педагогіки у вер­шинному її вияві, яка формувала синівську вірність рідній землі, незалежній Україні. Це народна виховна мудрість, яка ставила метою формування козака-лицаря, мужнього громадянина з яск­раво вираженою українською національною свідомістю та само­свідомістю.

108

109

Основні завдання козацької педагогіки: готувати фізично за­гартованих, з міцним здоров'ям, мужніх воїнів - захисників рід­ного народу, виховувати український національний характер і світогляд, національні і загальнолюдські цінності; формувати високі лицарські якості, пошану до старших і старих, жінок, пра­гнення допомогти іншим, милосердя; виховувати громадян, які б розвивали культуру, економіку, інші сфери життєдіяльності народу.

Провідними в національній системі виховання в добу козацт­ва були такі ідеї козацького руху, як свобода і незалежність України, непорушність прав людини і народу, суверенітет особи­стості, народовладдя. Особливе місце в козацькій педагогіці по­сідає дошкільне родинне виховання. Воно утверджувало висо­кий статус батька, матері, дідуся, бабусі, роду і народу.

Центральними питаннями козацького родинного виховання були: загартування дітей, моральне виховання, розумовий роз­виток, виховання вміння долати життєві труднощі, підготовка до життя вільного, до захисту рідної землі. У дітей розвивалась ідеальна сфера особистості: відчуття, сприймання, уява, інтуїція, підсвідомість, кмітливість, фізичні сили, інші резерви пізнаваль­ного апарату. Національні звичаї, обряди, традиції, здобутки хри­стиянської моралі визначали напрям родинного виховання. Психологічний комфорт, демократизм, рівноправність, сімейні традиції благотворно впливали на виховання дітей.

Козацька педагогіка акцентує увагу на систематичному, фі­зичному, психічному, моральному, трудовому, естетичному вихо­ванні, національно-патріотичній підготовці, спортивно-військо­вому вишколі.

Вона орієнтується на такі складники національного способу життя українців, як чемність, вихованість, освіченість.

Козацька духовність, її ознаки, компоненти й особливості

У центрі козацької педагогіки — ідеал вільної людини з незлам­ним прагненням до свободи, людини, яка на вітчизняних традиці­ях розвиває рідну культуру, економіку, будує незалежну державу; той тип українця, який свято береже національні й загальнолюд­ські цінності, ідеал козака-хлібороба, власника землі, її дбайливого

господаря; ідеал козака-воїна, лицаря нескореного духу, честі і звитяги, духовно багатої людини.

Центральним у козацькій педагогіці є формування козаць­кої духовності.

Українська козацька духовність - це історично сформова­на система духовних багатств рідного народу, яка відображає най­вищі цінності його національної душі, характеру, світогляду та ідеології. Козацька духовність — це містке, фундаментальне поняття, насичене згустками життєвої, культурно-історичної мудрості, ідейно-моральним і емоційно-естетичним змістом, на­ціональним і загальнолюдським потенціалом.

Козацька духовність має свою самобутню систему цінностей: цілісність і гармонійність, віра, надія і любов до всього батьків­ського і материнського, свого родоводу, повага до загальнолюдсь­ких здобутків, єдність істини, добра і краси, ненависть до ворогів рідної землі, презирство до всього, що гальмує розвиток рідного народу, прагнення і уміння подолати перешкоди на шляху до волі, свободи, незалежності України, рівноправності всіх націй. На вершині козацької духовності були Бог і Україна, а непоруш­ними підвалинами її були ідеї любові до рідної землі і народу, пошани до батьків, дідів і прадідів, їх духовних заповідей, спорід­неність з рідною природою, землею, середовищем, у якому жили, бережливе ставлення до них.

Найвищими духовними цінностями козацтва були й ідеї волі і свободи людини, народу, нації і держави. Духовно багаті коза­ки були першопроходцями в численних сферах національного життя. Вони — творці багатьох пріоритетів у галузі суспільного, державного, політичного і культурного життя. Українські лица­рі, наприклад, одними з перших оволоділи ракетною технікою, елементами підводного плавання з військовою метою; забезпе­чували високу ефективність розвитку економіки, плекали висо­кі врожаї пшениці і інших злакових. Чужеземці згадували, що в козацьку добу українці вирощували стільки хліба, що подекуди не знали, куди його дівати.

Важливими особливостями духовного життя козаків були гармонія любові і ненависті, висока вимогливість до людей з негативними якостями, вимогливість до земляків і друзів, вимо­ги до себе, своєї духовності, постійне прагнення до досконалості, гармонійності свого внутрішнього світу (тіло, душа і розум), пра­гнення проникнути в таємниці буття, Космосу.

ПО

НІ

Основні компоненти козацької духовності:

  1. Козацька філософія. У козаків була філософія свободи інезалежності, любові до матері-природи, рідної землі, волі люди­ни як головного дару життя, її природного права. Вони ґрунтов­но осмислювали життєвий досвід пращурів, буття народу, йогодуховні скарби, глибоко замислювались над проблемами життя ісмерті, вічності і миттєвості. Козацька філософська система об­ґрунтовувала такі найвищі цінності, як людина, народ, національнадержава, соборність нації, закони її збереження.

  2. Козацький світогляд. Це своєрідна система поглядів, пере­конань, ідеалів, ціннісних орієнтацій. Козацький світогляд ґрун­тувався на таких фундаментальних поняттях, як Бог, Україна,природа, людина, народ, воля, держава, віра, любов, ненависть, пе­ремога. Козацький світогляд плекав ідеали братства, згуртовано­сті і єдності людей.

Козацькі переконання й ідеали - жити самобутнім національ­ним життям, розвивати духовність рідного народу, передавати її з покоління в покоління.

  1. Козацький характер. Це вищий тип українського націо­нального характеру. Його якості: сильна воля, багатство почут­тів, внутрішня енергія, порядність, кмітливість, дотепність, прак­тичність, стійкість і незламність, твердість, ніжність і ліризм, любовдо друзів і товариства, пошана до громади, вірність обов'язку,співчуття знедоленим, милосердя, прагнення до волі, до боротьбиза незалежну державність, гуманність, прагнення до високихідеалів.

  2. Козацька мораль. їй характерне шляхетне ставлення долюдини, батьківська турбота про дітей, глибока пошана до літніхі похилих людей, любов до рідної землі, героїзм, нетерпиме став­лення до зла, допомога знедоленим, скромність, миротворча місія,людяність, діяльна доброта, милосердя, жертовність, честь і обо­в'язок, гідність і гордість.

Кодекс лицарської честі

Кодекс лииарської звитяги

Козаки були глибоко милосердними. Вони чуйно ставилися до інших людей, поділяли з ними радість і горе.

  1. Козацька естетика. У козаків панував культ краси люди­ни, краси світу, краси природи, побуту. Вони витончено сприйма­ли дійсність, розвивали всі види народного мистецтва, залюбкиграли на кобзі, бандурі, сопілці, лірі, цимбалах. їх архітектурамала яскраво виражений національний характер.

  2. Козацька правосвідомість. Козацьке право відображалоінтереси всього народу. Воно передбачало виборність органівсамоврядування, демократичні основи української духовності,гуманістичні засади громадського життя, волю і свободу особис­тості, охорону власності.

  3. Козацька ідеологія. Це система філософських, політичних,правових, економічних, моральних, естетичних, релігійних ідей,принципів, ідеалів, покликана захищати демократичний лад, по­літичний устрій, самостійну державність України, самоврядування,інтереси народу, його права, привілеї, цілісність нації, цілісністьособистості, українську законність.

112

113

Козаки надавали завжди пріоритетність таким інтегруючим, соборним якостям особистості, як мудрість, шляхетність, муж­ність, справедливість, доблесть, войовничість у відстоюванні все­народної правди, аскетизм (свідоме обмеження природних по­треб), стоїцизм (стійка, непохитна, самопожертвенна позиція), слава, дух господаря, володаря своєї землі.

Важливе місце козаки відводили вихованню фізичної і психо­логічної культури. Вони прагнули розвинути в собі богатирську силу і дух, у чому домагалися вражаючих успіхів. Козаки сміли­во йшли на лови, приборкували диких коней, боролися зі стихі­єю. Загартовуючи себе і готуючи свій організм до складних ви­пробувань, козаки влітку спали проти зоряного неба, думкою ширяли у невідомі світи, прагнули проникнути в таємниці кос­мосу. Вони ґрунтовно знали народну медицину, яка забезпечува­ла їм міцне здоров'я і довголіття. Популярними в козаків з самого дитинства були дитячі забави, ігри, різноманітні фізичні вправи. Важливе місце посідало формування вмінь їздити верхи, рубати шаблею, стріляти з рушниці, плавати, веслувати, керувати човном, ховатися під водою. Під час народних свят та ігор тради­ційними були змагання на силу, спритність, винахідливість, точ­ність, різноманітні змагання верхи. До тих, хто хотів бути коза­ками, висувалися вимоги бути сильними, вольовими, мужніми, володіти українською мовою, присягнути на вірність Україні, спо­відати християнську віру. Новобранців-козаків козацька стар­шина піддавала випробуванням, перевіряла їхню загартованість і витривалість спекою, холодом, дощем, снігом, браком одягу, їжі тощо. Популярним у козаків було мистецтво единоборств. Існу­вало кілька систем единоборств. Найвідоміша становить основу козацького танку гопак. Добре знаною є система козацької бороть­би - гойдок (боєць ніби приклеювався до суперника), система боротьби - спас (філігранне блокування дій супротивника). Ве­ликий виховний потенціал мало козацьке характерництво. Це цілий пласт культури наших предків. Козаки володіли уміння­ми, які в наш час демонструють екстрасенси. Були чаклуни, які впливали на психіку ворога, заворожували його, вивідували в нього військові таємниці. Характерники вміли залякати ворога, навіювати йому інформацію про свою силу і непереможність, про те, що їх не бере ні куля, ні шабля, ні вогонь, ні вода. Вороги нерідко вірили, що козаки могли брати голими руками розпечені ядра, обминати кулі тощо.

Постійно займаючись самовдосконаленням, козаки, зокрема, оволодівали специфічними вправами, доводячи невичерпні мож­ливості людського організму (від подиху людина падала з ніг). Тілесне і психологічне загартування козаків було складовою частиною комплексної і цілісної системи виховання, компонен­ти якої сьогодні потребують глибокого вивчення, аналізу і твор­чої реалізації.

Шляхи впровадження козацької педагогіки і формування козацької духовності

У наш час відбувається процес активного відродження козаць­кої педагогіки і козацьких виховних традицій.

Ще в 1991 р. з'явилася ідея створення всеукраїнських дитя­чих і юнацьких організацій. На сьогодні гурти, загони та інші об'єднання юних козаків уже діють у ряді шкіл. Ці козацькі осередки у своїй діяльності керуються національною ідеологією, філософією, світоглядом та іншими складовими духовності.

Важливим кроком у справі реалізації ідей і засобів козаць­кої педагогіки є поширення знань про козацький національно-визвольний рух. У цій справі допомагають фольклорні джерела, історичні документи, козацькі літописи, наукові праці про ко­заччину М. Костомарова, В. Антоновича, М. Грушевського, М. Ар-каса, Д. Яворницького, Д. Дорошенка, І. Огієнка, художні твори Т. Шевченка, П. Куліша, Б. Грінченка, Олександра Олеся, Б. Леп-кого, поетів В. Симоненка, Л. Костенко, І. Драча, Д. Павличка.

Фундаментальним напрямом впровадження козацької пе­дагогіки є дослідження юними козаками, гуртами, загонами істо­рії українського козацтва, вивчення героїчного життя, подвиж­ницької діяльності гетьманів, отаманів.

Доцільно скласти конкретні програми вивчення в школі ко­зацького визвольного руху, козацького краєзнавства. Важливо, щоб учні успішно оволодівали історією української козацької державності. Одним із головних напрямів втілення в життя козацької педагогіки є відродження військово-спортивного мис­тецтва наших предків. Доцільно, щоб учні оволодівали такими видами спорту, як верхова їзда, стрільба, володіння списом, шаб­лею, плавання, подолання природних перешкод, кермування чов­ном, боротьба.

114

115

На високий теоретичний і практичний рівень слід піднести пізнання і відродження традицій козаків як мудрих хліборобів, орачів, оберігачів і примножувачів скарбів рідного краю, його природних багатств. Учні старших класів можуть прилучатися до організації і ведення фермерських господарств, оволодіння господарською винахідливістю, кмітливістю, творчою ініціати­вою, діловитістю козаків, до роботи у госпрозрахункових об'єд­наннях, майстернях, кооперативах, асоціаціях, зразкових молодіж­но-козацьких об'єднаннях і господарствах різного профілю. Не слід забувати, що козаки були чудовими городниками, садівника­ми, скотарями, пасічниками, займалися рибальством і мисливст­вом, розводили породистих свійських тварин (овець, коней). По­требують практичного відродження і козацькі мистецькі тради­ції кобзарства, лірництва, гуртового танцю, співу, дотепного слова, різьбярства, іконопису, бондарства, гончарства, ковальства та ін. З цією метою доцільно організувати різноманітні мистецькі тру­дові об'єднання.

На особливу увагу заслуговує вивчення і застосування на практиці козацьких знань з медицини, астрономії, агрономії, ме­теорології, кулінарії, а також пізнання сутності й особливостей козацької ідеології, філософії, світогляду, моралі, етики, характе­ру, правосвідомості як вищих виявів українського національно­го духу.

Козацька педагогіка передбачає проведення індивідуальної, групової і масової культурно-просвітницької роботи, спрямова­ної на організацію самопізнання, саморегулювання, розвиток здіб­ностей і можливостей кожного.

Відроджуються дитячі та юнацькі об'єднання суто козаць­кого характеру («Джура», «Січ»).

Традиційними стають посвяти учнів у козачата, фестивалі козацької пісні і танцю, змагання з козацьких видів спорту, ігри і забави. У навчально-виховний процес школи і родини впрова­джуються ідеї і засоби козацької педагогіки, оформлюються ка­бінети народної педагогіки, викладаються інтегровані курси «За­порізьке козацтво», оформляються музеї козацької слави, орга­нізовується робота «кобзарських шкіл», фольклорних ансамблів, музеїв і кімнат народознавства, кабінетів народної вишивки, майстерень народних ремесел і промислів. Традиційними ста­ють вечори козацьких забав, веселі старти, зльоти пошукових загонів «Козацькими шляхами», організація шкільних конеферм,

вирощування козацького коня, кінні бойові заняття, кінні похо­ди шляхами лицарської слави України.

Частішають міжнародні зустрічі юних козаків і членів дорос­лих козацьких організацій. Так, у березні 1992 р. у Краснодарі відбувся міжнародний фестиваль козацької думи і пісні. У бага­тьох країнах світу існують козацькі організації, які прагнуть налагодити контакти з аналогічними об'єднаннями материко­вої України. На порядку денному стоїть потреба створення нау­ково-методичного центру, який би розробляв навчальні плани, програми, методичні рекомендації з проблем реалізації козацької педагогіки на уроках і в позаурочний час.

З метою активного формування козацької духовності, націо­нальної свідомості і самосвідомості необхідно:

а) щоб учні зрозуміли зміст понять «козацький характер»,«козацький світогляд», «лицарська честь», брали участь увідродженні економічних, громадських, культурно-мисте­цьких та інших традицій козацтва;

б) привчати учнів до самостійності, самодіяльності, розрахову­вати на власні можливості, зосереджувати увагу на розвиткув них традиційних козацьких якостей - мудрості, кмітливо­сті, ініціативності, підприємливості, гнучкості мислення;

в) створення бази для розвитку традицій козацтва (вечірньо-не­дільні козацькі школи, колегіуми, козацькі ліцеї, пансіонати);

г) проводити ранки на козацьку тематику, організовувати ви­ставки, фестивалі, конкурси, вікторини, зміст яких відображаєрізноманітні грані українського козацтва;

д) організовувати українські великосвітські і козацько-старшин­ські бенкети. Як нова форма виховної роботи бенкети покли­кані формувати в учнів норми і правила лицарської поведін­ки, залишати в їхніх серцях і думах торжество народної пра­вди, національних ідеалів краси, добра, істини, надихати напатріотичні справи, пробуджувати національну свідомість ісамосвідомість. Структурні частини бенкету: історична, по­літична, музична, танцювальна, розважально-ігрова;

є) розвивати козацьке краєзнавство, активно вивчати історію українського козацтва, життєписи діячів національно-ви­звольного руху, представляти козацькі роди Симеренків, Терещенків, Ханенків, Харитоненків та ін.;

є) активізувати роботу зі створення Всеукраїнської молодіж­ної козацької організації «Січ»;

116

117

ж) організовувати учнівське самоврядування на козацьких

традиціях;

з) впроваджувати в життя, побут і дозвілля козацькі ігри, заба­ви, розваги.

Відродження і творчий розвиток у сучасних умовах козаць­кої педагогіки є одним з ефективних шляхів становлення і вдо­сконалення національної школи, системи виховання, формуван­ня в підростаючих поколінь високої духовності, утвердження дер­жавної незалежності України.

Для сучасної теорії і практики виховання є секретом форму­вання вірності і відданості, самопожертви, самозабуття козаків, що браталися між собою. У відродженні козацької педагогіки важливим є пізнання психологічних, моральних світоглядних механізмів героїчних вчинків українського козацтва.

Література для самостійного опрацювання

  1. Аркас М. Історія України-Руси. - К., 1990.

  2. Кирпач А. З історії народної освіти запорізьких козаків. - К., 1993.

  3. Козацька духовність і виховання молоді: Посібник. - К., 1993.

  4. Концепція національного виховання // Освіта. - 1996. - 7 серпня.

  5. Основи національного виховання. - К., 1993.

  6. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків. - К., 1990. — Т. 1, 2, 3.

Контрольні запитання і завдання

  1. Розкрийте сутність і специфіку козацької педагогіки.

  2. Складіть структурно-логічну схему козацької духовності і її ком­понентів.

  3. Які традиції козаків вам відомі?

  4. Які шляхи, форми та методи реалізації козацької педагогіки мож­ливі в умовах сьогодення?

  5. Назвіть і дайте характеристику козацьким традиціям у вашій мі­сцевості.