Використання комп’ютера на уроках математики в початкових класах

курсовая работа

2.1 Дидактичні можливості компютера в навчально-пізнавальній діяльності молодших школярів

інформаційний школа математика дидактичний

Суспільство переживає швидкі й фундаментальні зміни в структурі й галузях діяльності. Корінь багатьох змін криється в нових способах створення, зберігання, передавання й використання інформації. Ми перебуваємо в стані переходу від індустріального суспільства до інформаційного. Це означає, зокрема, що все більше число людей все частіше зіштовхується з необхідністю обробки постійно зростаючого обсягу інформації.

Компютерні й комунікаційні технології являють собою цілком очевидні прояви інформаційної революції. Тому стає зрозумілим той пильний інтерес, що проявляють до компютерної грамотності педагоги, що займаються пошуками шляхів адаптації школи до сучасного світу. Усе більше батьків, учителів й учнів приходять до переконання, що в результаті отриманих знань про компютери й набутих навичок роботи на них діти будуть краще підготовлені до життя й матеріального благополуччя в мінливому світі.

Частина людей переконані в тому, що компютер надає нові можливості для творчого розвитку дітей і вчителів, дозволяє звільнитися від нудного традиційного навчання й розробити нові ідеї й засоби вираження, дає можливість вирішувати більш цікаві й складні проблеми [23, 22].

Центральним аргументом на користь не просто предметного використання інформаційних технологій, а введення курсу компютерної грамотності для молодших школярів є принцип рівноправного доступу до освіти. Якщо суспільством ставиться завдання навчити дітей використовувати можливості обчислювальної техніки, вивчення компютерів не може бути долею тільки старшокласників.

Низка педагогів сумніваються в реальності досягнення цілей компютерної грамотності в молодших класах. Деякі з них вважають, що компютери представляють не що інше, як ще один засіб відвернення уваги дітей у класі. Інші наполягають на тому, що неможливо підготувати вчителів до використання компютерів на уроках і компетентному навчанні дітей компютерної грамотності без серйозної професійної підготовки їх у галузі обчислювальної техніки. Треті висловлюють побоювання, що постійне використання компютерів у школі призведе до такого положення, коли ціле покоління людей не зможе додавати й віднімати числа, якщо не буде поруч компютера. Серйозним аргументом проти включення компютерів до змісту шкільного навчання є настільки швидкий розвиток обчислювальної техніки, що навіть постійно обновлювана програма буде хронічно відставати від нього.

Ще більш серйозним запереченням є та обставина, що діти будуть набагато менше спілкуватися один з одним, оскільки значну частину часу вони будуть проводити за компютером. У цьому звязку висловлюється побоювання, що діти, що звикли до спілкування з компютерами, будуть віддавати перевагу таким формам спілкування, яким властива точність і чіткість, а не інтуїція або неоднозначність, які необхідні для мистецтва й гуманітарних видів діяльності.

Філософія полягає в тому, що в школи немає іншого вибору, крім як адаптація її до інформаційного століття. Ознайомлення з обчислювальною технікою є тільки частиною такої адаптації. Основна ж ціль адаптації в тому, що дітей необхідно навчити обробляти інформацію, вирішувати завдання, спілкуватися з людьми й розуміти суть змін, необхідних у суспільстві [23, 23].

Якщо компютери мають ті потужні інтелектуальні якості, які їм приписуються, то ними можна цілком скористатися для досягнення й цієї мети. Мета компютеризації навчання й зміст навчально-освітньої діяльності в школі повинні бути інтегровані на уроках математики, суспільних дисциплін, природознавства й рідної мови. Така інтеграція не може бути завершена протягом одного року або стати результатом реалізації якогось проекту або однократного перегляду програми курсу навчання. Навпаки, це процес, у якого немає кінця. Він містить сукупність загальних цілей компютеризації навчального процесу, реалізація якого можлива в результаті спільної роботи адміністрації, учителів і педагогів, що спеціалізуються на розробці програм навчання. Реалізація цих цілей буде варіюватися від школи до школи, від одного шкільного предмета до іншого, від учителя до вчителя, від одного року навчання до іншого. Але важливо відзначити, що всі ці варіації будуть відбуватися в рамках загальних цілей, розглянутих у певній послідовності, що дозволить кожному учневі рік за роком поповнювати свої знання й формувати нові практичні навички роботи на компютерах на основі раніше набутого досвіду.

Основні методи й підходи до вирішення завдань, способів машинної обробки інформації й соціальних аспектів компютеризації будуть поступово ускладнюватися й обговорюватися протягом усього циклу навчання на уроках математики, природознавства, суспільних дисциплін і рідної мови. У такій ситуації компютер стане засобом поширення й обміну інформації між учнями й учителями. Якщо ж компютерна діяльність на уроці орієнтована на підтримку традиційного курсу навчання, то в цьому випадку вона не тільки не буде відволікати дітей від шкільного предмета, а скоріше буде сприяти розвитку в дитини підвищеного інтересу до нього. У тому випадку, коли основна увага приділяється принципам обробки інформації й розвязання завдань, а не технічним тонкощам пристрою компютера, ризик створення таких навчальних курсів, які безнадійно застарівають ще до того, як за ними починають учити дітей, буде меншим [21, 3].

Компютер є лише точкою фокуса для тих змін у змісті навчання, які повинні бути здійснені як відповідна реакція на зрушення, які відбуваються у світі.

Делись добром ;)