1.1. Історія педагогічної думки про особливості професії учителя
У психолого-педагогічній літературі використовується багато понять для оцінки досконалості педагогічній діяльності. Це такі поняття як-то: “професіоналізм”, “педагогічна майстерність”, “готовність до педагогічної діяльності”, “професійна компетентність”.
Загальновідомо, що педагог реалізує два основних соціальних завдання - навчання й виховання підростаючого покоління. Незмінно залишаючись провідними в його професійній діяльності, ці взаємоповязані завдання згідно з вимогами, що ставляться перед школою тією чи іншою історичною епохою, наповнюються конкретним змістом й отримують специфічну спрямованість.
Слід завідзначити, що питання про те, яким бути вчителю й наскільки широким повинен бути спектр його професійно-значущих якостей, знань, умінь і навичок, хвилювало педагогів увже давно, що можна простежити з наведеної нижче таблиці (див. Табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Класики педагогіки про професію вчителя
Педагоги |
Роки життя |
Теоретичний вклад в історію питання |
|
1 |
2 |
3 |
|
Я.А. Коменський |
1592- 1670 |
Вважав, що людина, яка обрала вчительство своєю професією, має бути чесною, діяльною, наполегливою, живим взірцем доброчесності, яку повинна прищеплювати учням, бути людиною освіченою та працелюбною, безмежно любити |
|
1 |
2 |
3 |
|
свою справу, ставитися до учнів по-батьківськи, збуджувати інтерес учнів до знань |
|||
І.Г. Песталоцці |
1764-1827 |
Вважав, що вчитель мусить бути сповнений любові, мудрості, цінувати порядок, уміти володіти собою; учні повинні довіряти йому; він має бути здатним побачити в кожній дитині її призначення й допомогати їй відбутися як особистості. |
|
Й.Ф. Гербарт |
1776-1841 |
Відзначав керівну роль учителя; метою навчання вважав формування інтелектуальних умінь, уявлень, понять, теоретичних знань. |
|
А.В. Дистервег |
1790-1866 |
Вказував на те, що хороший учитель мусить не тільки досконально володіти предметом, а й любити свою професію та дітей; вважав, що вчителю треба знати історію, літературу, а також весь час слідкувати за новими працями з педагогіки, психології й методики; надавав велике значення озброєнню вчителів практичним педагогічними вміннями й навичками. |
|
Л.М. Толстой |
1828-1910 |
Вважав, що для педагогічної роботи велике значення має “не метода, а мистецтво й талант”, а також любов. |
Як відомо, великий внесок у розвиток педагогічної науки зробили й українські філософи, педагоги, письменники минулого. Питання, повязані з особистістю та діяльністю вчителя, часто висвітлювались в їхніх працях Наведемо деякі з них (див. Продовження табл. 1.1 на стор. 9).
Продовження табл. 1.1
1 |
2 |
3 |
|
Г.С.Сковорода |
1722-1794 |
Вважав, що чуйність, гуманність та чесність можуть сформувати в молоді тільки такі педагоги, яким ці якості глибоко властиві. |
|
Т.Г. Шевченко |
1814- 1861 |
Шанував учителів, які метою свого життя ставили самовіддане служіння народу; критикував жорстокість і обмеженість багатьох педагогів свого часу. |
|
К.Д.Ушинський |
1824- 1870 |
Вважав, що вчитель повинен бути не тільки викладачем того чи іншого предмету, але й вихователем; любити свою професію, ставитися з почуттям великої відповідальності до справи виховання, володіти педагогічною майстерністю й педагогічним тактом. |
|
І.Я.Франко |
1856- 1916 |
Звертався до питання про особистісні й професійні якості, що властиві хорошому вчителю; вважав за необхідне мати педагогічний талант, володіти вміннями під час уроків жити загальним життям всього класу, забувати про себе, про свої власні турботи, радощі, тривоги. |
|
Г. Ващенко |
1878-1967 |
Бачив в особі вчителя, насамперед, носія ідеї українського національного виховання, здатного вкласти цю ідею в серця і розум молодого покоління. |
|
С. Русова |
1856-1940 |
Вважала, що вчитель впливає на своїх учнів своїм характером, веселим, енергійним; що він зобовязаний бути громадянином і так наближати до життя шкільну науку, щоб вся громада бачила її користь і поважало таке навчання й самого вчителя. |
|
1 |
2 |
3 |
|
А.С.Макаренко |
1888 - 1939 |
Вважав, що справжній педагог-майстер повинен вміти й знати багато; надавав великого значення морально-політичному складу вихователя; визнавав, що якості особистості, характер педагога є “інструментом” виховної роботи; підкреслював, що ніякі рецепти не допоможуть, якщо в самій особистості вихователя є великі недоліки. |
|
В.О. Сухомлин- ський |
1918-1970 |
Вказував на виключне значення особистості вчителя в процесі виховання дітей, на необхідність досконалого глибокого знання вчителем свого предмета; вважав, що педагогічна майстерність, залежить від бажання вчити, наснаги, готовності до подолання труднощів; основною вимогою до педагога вважав любов до дітей. |
Відтак, питання, повязані з особистістю вчителя, його професійними якостями, знаннями, вміннями, навичками не нові. Але час вносить свої корективи, висвітлюючи нові грані проблеми, змушує розглядати їх з сучасних позицій, із врахуванням останніх досягнень психології та педагогіки.
- ПЕРЕДМОВА
- 1. Проблема профемійноїкомпетентності вчителя в психологи-педагогічній літературі
- 1.1. Історія педагогічної думки про особливості професії учителя
- 1.2. Сутність понять “професіоналізм”, “педагогічна майстерність”, “готовність до педагогічної діяльності”, “професійна компетентність”
- 1.3. Професійна компетентність учителя іноземних мов
- 2. Компонентно-стурктурний аналіз професійної компетентності вчителя іноземних мов
- 2.1. Соціальний компонент.
- 2.2. Полікультурний компонент
- 2.3. Аутопсихологічний компонент
- Визначення понять "компетенція" і "компетентність"
- 30. Поняття «професійна компетентність учителя іноземної мови », її структурні складові
- 23. Положення комунікативного підходу у навчанні іноземних мов
- 2. Сучасні вимоги до кваліфікації вчителя іноземних мов.
- 1.2. Психолого-педагогічна компетентність майбутнього вчителя
- 1.1. Поняття методичної компетентності вчителя
- Етична компетентність вчителя у вирішені педагогічних завдань
- Засоби навчання у процесі навчання іноземних мов