logo search
нав

Тема 6. Органи виконавчої влади у зарубіжних країнах. Органи виконавчої влади у зарубіжних країнах

  1. Конституційно-правове регулювання структури парламентів у зарубіжних країнах.

  2. Компетенція парламентів. Делегування повноважень. Акти парламенту.

  3. Статус парламентаря. Права і обов’язки парламентаря. Об’єднання парламентарів.

  4. Законодавчий процес. Законодавча ініціатива.

  5. Конституційно-правова природа уряду (види, порядок формування, склад і структура урядів).

  6. Глава уряду: президент, прем’єр-міністр, канцлер, монарх.

  7. Повноваження уряду. Порядок роботи уряду.

Контрольні питання:

  1. Дайте визначення поняття “парламентаризм”?

  2. Вкажіть способи формування парламентів (палат)?

  3. Чи здійснюються ще кимсь законодавчі функції, крім парламенту?

  4. Хто й навіщо здійснює парламентський контроль?

  5. Яка роль фракцій, комітетів (комісій) у діяльності парламенту?

  6. Розкрийте зміст понять “ратифікація” та “денонсація”?

  7. Назвіть види парламентів світу?

  8. У чому виявляється відповідальність уряду перед парламентом?

  9. Яке співвідношення статусу глави держави та глави уряду за різних форм правління?

Література:

  1. Васецкий Н.А., Краснов Ю.К. Государственная Дума Российской Федерации второго созыва: Состав и структура. Правовой статус. Основные результаты деятельности. – М.: Изд-ние Государственной Думы, 1999. – 144 с.

  2. Георгіца А.З. Сучасний парламентаризм: проблеми теорії та практики. – Чернівці: Рута, 1998. – 483 с.

  3. Журавський В.С. Бікамеральна структура парламенту: історія, сучасність та умови впровадження в Україні. – Х.: Вид-во ун-ту внутр. справ, 2000. – 28 с.

  4. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Т.1-2. Общая часть. Рук. авт. кол. и отв. ред. Б.А.Страшун. – М.: Изд‑во БЕК, 1996. – С.101‑561.

  5. Крутоголов М.А. Парламент Франции: организационные и правовые аспекты деятельности. Отв. ред. Урьяс Ю.П. – М.: Наука, 1988. – 193 с.

  6. Лонді Ф. Діяльність сучасного парламенту. – К.: ПСПУ, 2000. – 5 с.

  7. Летімер Дж.Н. Зміни в ролі апарату законодавчих органів штатів США. – К.: ПСПУ, 2000. – 3 с.

  8. Любимов А.П. Лоббизм как конституционно-правовой институт. – М.: Ин-т государства и права, 1998. – 256 с.

  9. Марло Р. До питання порушення норм регламенту і поведінки у палаті громад (Канада). – К.: ПСПУ, 2000. – 3 с.

  10. Парламенты мира. – М.: Высшая школа “Интерпрейс”, 1991. – 624 с.

  11. Роберт Г.М. Азы парламентской культуры. – Нью-Йорк, 1992. – 301 с.

  12. Савельев В.А. Конгресс США: практика парламентаризма // США: Економика. Политика. Идеология. – 1989. – № 12. – С.12-22.

  13. Чудаков М.Ф. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Курс лекций. – Минск: Харвест, 1998. – С.437-525.

  14. Шаповал В.М. Вищі органи сучасної держави. Порівняльний аналіз. – К.: Прогресс, 1995. – С.9-62.

  15. Шаповал В.М. Зарубіжний парламентаризм. – К.: Основи, 1993. – 142 с.

  16. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. – К.: Арт Ек, Вища школа, 1997. – С.127-178.

Модуль №2: «Конституційне право зарубіжних країн: особлива частина»