Соціально-психологічний клімат у педагогічному колективі Соціально-психологічний клімат у педагогічному колективі
Соціально-психологічний клімат — стан міжособистісних стосунків, що виявляється в сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній діяльності колективу.
Залежно від особливостей вияву соціально-психологічний клімат виконує в колективі відповідні функції: консолідуюча (полягає у згуртуванні колективу, об'єднанні зусиль для вирішення навчально-виховних завдань); стимулюючу (виявляється в реалізації «емоційних потенціалів колективу» (А. Лутошкін), його життєвої енергії); стабілізуючу (забезпечує стійкість внутріколективних відносин, створює необхідні передумови для успішної адаптації нових членів колективу); регулюючу (виявляється в утвердженні норм взаємин, прогресивно-етичного оцінювання поведінки членів колективу).
Педагогічний колектив формує й виховує, передає молоді знання й досвід, накопичений людством. Цим визначаються особливості його функціонування, моральних відносин, громадської відповідальності, єдності, колективності та гуманістичної спрямованості. Колектив учителів складається з людей, які відрізняються віком і досвідом, смаками й інтересами, фахом і педагогічними поглядами, моральним рівнем й інтелектом. Тут зустрічаються сімейні й одинокі, люди з різними типами нервової системи, характерами і темпераментами, з різним рівнем морального розвитку.
Особливість педагогічної праці полягає в тому, що індивідуальні знання, зусилля й досвід дають ефективний результат лише за умови їх узгодження з діями всього педагогічного колективу, підтримки керівними органами, спрямування на досягнення єдиної мети. Колектив з високим рівнем моральної та педагогічної культури (особистої та колективної) працює злагоджено, досягаючи високих результатів.
Показники позитивної (здорової) соціально-психологічної атмосфери в педагогічному колективі:
1. Згуртованість та організованість. Педагогічний колектив залежно від кількості учнів може налічувати від 10 до 150 педагогів і більше. Керівництво ним, особливо у великій школі (2500—3000 учнів), є досить складною справою. Адже успіх діяльності кожної школи забезпечує цілеспрямований колектив однодумців, в якому цінують індивідуальність, творчі здібності, характер, інтереси й уподобання кожної особистості. Згуртувати педагогічний колектив не означає «вишикувати всіх за ранжиром», заборонити особисті думки і погляди, виконувати все за командою. Навпаки, у ньому повинно максимально реалізуватися творче начало кожного, але вся різноплановість має узгоджуватися з певною методичною концепцією. У колективі слід чітко сформулювати перелік того, що оцінюється словом «так», а також те, чому потрібно сказати «ні».
2. Єдність офіційної і неофіційної сфер спілкування. Чим вищий ступінь такої єдності, тим ефективніше соціально-психологічна атмосфера в колективі впливає на досягнення педагогічних цілей.
Загалом спілкування вчителя в педколективі відбувається на формальному та неформальному рівнях.
Офіційно організоване, формальне спілкування (педагогічні наради, методичні об'єднання, збори) здебільшого стосується виробничої сфери, воно є безупинним, постійним процесом, бо найчастіше вчитель спілкується безпосередньо з учнями. Спілкування з колегами виникає за необхідності обміну думками щодо поточних і перспективних навчально-виховних ситуацій.
Формальні стосунки у педколективі обмежуються чітко визначеними функціональними ролями: директор — заступник директора з навчальної роботи — організатор позакласної і позашкільної виховної роботи — класний керівник — учитель-предметник.
Офіційні форми спілкування зумовлюють у кожної із сторін його певні сподівання стосовно співрозмовників, пов'язані з їх професійним статусом: компетентності, наукової та ділової кваліфікації, виконавчої дисципліни, моральної відповідальності, професійної етики.
Неформальне спілкування багато в чому залежить від професійного спілкування, хоча є відносно самостійним. Товариські стосунки, співробітництво і взаємодопомога формують у школі якісно новий, більш дієздатний соціально-психологічний клімат у колективі. А недоброзичливість, що проявляється у конфліктах, як правило, заважає проведенню єдиної педагогічної лінії. Саме тому офіційна і неофіційна сфери спілкування у педколективі не можуть існувати відокремлено.
Водночас єдність офіційного і неофіційного спілкування не є абсолютною. У професійній діяльності вчителя виявляються як формальні (дотримання певних правил, норм, інструкцій, застосування усталених прийомів), так і неформальні (пошук нового, творчість, індивідуальність, імпровізація) елементи. Часто вони настільки пов'язані, що органічно переходять один в одного. Психологічним виявом формального спілкування, як правило, є педантизм, традиційність, консерватизм, догматизм, що змушує діяти тільки за інструкцією, наказом, не відходячи від усталених традицій. Натомість організація діяльності та спілкування на неформальній основі може вносити невизначеність, втрату стратегічної спрямованості у вимогах учителя, розрізненість, непослідовність дій, ігнорування колективності в реалізації загальнозначущих педагогічних завдань. Надмірна схильність до одного принципу педагогічної діяльності без урахування конкретних обставин іноді дезорганізовує роботу і взаємовідносини колективу школи.
3. Мажорний життєстверджуючий настрій у колективі. Залежить від самопочуття, сімейної злагоди, результатів роботи, а також від зовнішніх умов (пригнічений колега, необережне слово, недоречна посмішка). Чіткі орієнтири в діяльності школи, кожного вчителя теж стабілізують самопочуття, налаштовують на діловий лад, захищають від емоційного перепаду. Завдяки справедливим універсальним вимогам керівництва настрій стає позитивним фактором працездатності, ініціативності, добрих стосунків між людьми.
4. Атмосфера колективної турботи в педагогічному колективі, взаємоповаги і підтримки, узгодженої взаємодії. Справжні товариські ділові взаємовідносини залежать від співвідношення особистих і колективних інтересів. Безперечно, спільна професійна діяльність формує певну спільність професійних інтересів. Проте, у професійній діяльності інтереси деякою мірою можуть варіюватися. Тому зближення їх інтересів є вирішальним для формування в педколективі здорової соціально-психологічної атмосфери. На її створення впливають громадська думка, смаки, традиції тощо.
Незважаючи на семантичну близькість, поняття «загальна думка» і «громадська думка» різняться. Загальна думка є оцінним судженням про когось або про щось, сформованим стихійно, незалежно від думки кожного суб'єкта. Громадська думка — соціально вагоме, типове оцінне судження, що повторюється стосовно важливих і принципових для суспільства, певного колективу подій, форм діяльності.
Вона формується усвідомлено, є спільно виробленими типовими оцінними судженнями. Якщо людина за певних причин не поділяє громадської думки групи, можуть виникати конфлікти у колективі, у взаємовідносинах з керівництвом. У спілкуванні окремих людей між собою основне значення має загальна думка. За розбіжності думок контакти, як правило, ускладнюються і спілкування може взагалі зупинитися. І навпаки, якщо погляди людини не збігаються з громадською думкою, спілкування може тривати, оскільки громадська думка не стосується особистих питань.
Смаки — соціальні почуття, що характеризують здатність до розрізнення, розуміння й оцінювання реальних явищ, людей, їх дій з точки зору прекрасного і потворного.
Виявляються вони у всіх видах діяльності й спілкування, оскільки людині притаманно діяти «за законами краси». Смак формується на основі суспільної практики і соціально-психологічних регуляторів стосунків між людьми. Індивідуальні розбіжності у смаках можуть нівелюватися завдяки загальним умовам діяльності, виробленню загальної концепції виховання і навчання на основі єдиних професійних інтересів. Спілкування сприяє подоланню індивідуальних відмінностей у смаках людей. Але, наприклад, примітивні художні смаки людини навряд чи будуть сприяти контактам з колегами, що мають розвинені смаки. Інтелігентна людина ніколи не дозволить собі возвеличувати свої смакові амбіції та різко викривати нерозвиненість чиїхось смаків. За потреби оцінити смакові якості колеги, зробить це тактовно, адже протиставлення смаків — це джерело конфліктів.
На основі смаку, потреб та інтересів виникають потяги і прагнення, які суттєво впливають на характер спілкування.
Потяг — яскраво виражена прихильність людей одне до одного, до спільної діяльності.
На становлення соціально вагомих потягів впливає наявність розвинених смаків. Потяг сприяє встановленню контакту, інтенсивності спілкування. Духовний потяг до людини зумовлений інтересом до її особистості. Живити цей інтерес можуть її цікава біографія, оригінальні судження, ерудиція, високі моральні якості тощо. Тому потяг до кожної людини зумовлений якостями, які вирізняють її серед інших. Потяг завжди виявляється до того, що подобається, вписується в коло ідеалів, цілей людини. Найрезультативнішим є спілкування, коли взаємний потяг переростає у дружбу, яка накладає певні зобов'язання на людей, не передбачає двозначності, нещирості. Дружні взаємини повинні передбачати принциповість у формально-виробничих стосунках. Культура дружніх стосунків у педколективі повинна бути кращим доказом ідеалу дружби, до якого прагнуть діти.
Прагнення — наполегливе бажання, що виникає у людей при намаганні досягти мети або вирішити завдання в процесі діяльності чи спілкування.
Ґрунтується воно на інтересі, є фактором розвитку спілкування, оскільки супроводжує становлення стосунків між людьми, які мають однотипні прагнення. Прагнення стимулює спілкування, якщо, базуючись на загальних потребах та інтересах, смаках людей, оформлюється у колективну волю.
Соціально-психологічна атмосфера справляє позитивний або негативний вплив на особистість. У педагогічному колективі, де співробітництво, підтримка й повага є нормою взаємин, учитель відчуває радість від спільної праці, бажання знаходитись у такому колективі. Якщо в ньому панують байдужість, формалізм, примус, особистість відчуває пригніченість, відчуженість. Вельми своєрідно на стосунки людей впливає такий соціально-психологічний феномен, як чутки.
Чутки — офіційно не підтверджені повідомлення, що передаються в процесі безпосередніх контактів між людьми.
З'являються вони у судженнях та уявленнях людей і передаються завжди в емоційно забарвленій суб'єктивній інтерпретації. Джерелом чуток, як правило, є дефіцит інформації, що й «живить» такі фантазії людей.
Чутки негативно позначаються на взаємостосунках між людьми, формуючи нездоровий соціально-психологічний клімат, породжуючи нещирість у взаєминах людей.
- 6.2. Основні проблеми розвитку європейського шкільництва та педагогічної думки
- 1. Загальні засади педагогіки
- 1.1. Предмет і завдання педагогіки
- Система педагогічних наук
- Міжпредметні зв'язки педагогіки
- 1.2. Загальна характеристика логіки і методів науково-педагогічного дослідження
- Математичні методи
- Логіка (етапи) психолого-педагогічного дослідження
- 1.3. Проблеми розвитку особистості та їх значення для виховання
- Внутрішні суперечності як рушійні сили розвитку
- Виховання, навчання і розвиток особистості
- 1.4. Вікові особливості психічного та фізичного розвитку особистості
- 2. Теорія виховання
- 2.1. Сутність, зміст процесу виховання
- 2.2. Основні закономірності та принципи виховання
- 2.3. Основні напрями виховання Громадянське вихованняГромадянське виховання
- Розумове вихованняРозумове виховання
- Екологічне вихованняЕкологічне виховання
- Статеве вихованняСтатеве виховання
- Правове вихованняПравове виховання
- Естетичне вихованняЕстетичне виховання
- Фізичне вихованняФізичне виховання
- 2.4. Методи виховання Методи, прийоми і засоби вихованняМетоди, прийоми і засоби виховання
- Методи формування свідомості особистостіМетоди формування свідомості особистості
- Методи організації діяльності, спілкування та формування досвіду суспільної поведінкиМетоди організації діяльності, спілкування та формування досвіду суспільної поведінки
- Методи стимулювання діяльності й поведінкиМетоди стимулювання діяльності й поведінки
- Генетико-моделюючий метод вихованняГенетико-моделюючий метод виховання
- Педагогічні умови використання методів вихованняПедагогічні умови використання методів виховання
- 2.5. Організаційні форми виховної роботи Позакласна виховна роботаПозакласна виховна робота
- Колективні творчі справи (ктс) Колективні творчі справи (ктс)
- Колективне планування виховної роботиКолективне планування виховної роботи
- Позашкільні заклади в системі освіти і виховання Позашкільні заклади в системі освіти і виховання
- 2.6. Формування колективу, його вплив на виховання особистості Колектив і його види Колектив і його види
- Сутність, зміст, функції виховного колективу Сутність, зміст, функції виховного колективу
- Діалектика розвитку колективу Діалектика розвитку колективу
- Чинники розвитку колективу Чинники розвитку колективу
- Учнівське самоврядування в школі та класі Учнівське самоврядування в школі та класі
- Формальні та неформальні групи Формальні та неформальні групи
- Дитячі та юнацькі громадські організації Дитячі та юнацькі громадські організації
- Неформальний молодіжний рух Неформальний молодіжний рух
- 2.7. Класний керівник. Функції, напрями і форми роботи Класний керівник у школі Класний керівник у школі
- Функції класного керівника Функції класного керівника
- Напрями і форми роботи класного керівника Напрями і форми роботи класного керівника
- Робота класного керівника з вивчення учнів
- Програма вивчення і структура характеристики учнів
- Систематизація результатів вивчення особистості учнів
- Програма вивчення і структура характеристики класного колективу
- Критерії оцінювання ефективності виховного процесу Критерії оцінювання ефективності виховного процесу
- 2.8. Виховна робота з педагогічно занедбаними дітьми Поняття «педагогічно занедбані діти» Поняття «педагогічно занедбані діти»
- Принципи, шляхи і засоби перевиховання Принципи, шляхи і засоби перевиховання
- 2.9. Взаємодія школи та сім'ї у вихованні молоді Сім'я як соціально-педагогічне середовище Сім'я як соціально-педагогічне середовище
- Особливості й перспективи розвитку сучасної сім'ї Особливості й перспективи розвитку сучасної сім'ї
- Форми й методи роботи вчителя з батьками учнів Форми й методи роботи вчителя з батьками учнів
- Педагогічна освіта батьків
- Залучення батьків до виховної роботи
- Взаємодія з батьками
- 3. Теорія освіти і навчання
- 3.1. Дидактика Дидактика як галузь педагогіки, її виникнення і розвиток Дидактика як галузь педагогіки, її виникнення і розвиток
- Зв'язок дидактики з іншими науками Зв'язок дидактики з іншими науками
- Категорії дидактики Категорії дидактики
- 3.2. Зміст освіти в сучасній школі Загальна характеристика змісту освіти Загальна характеристика змісту освіти
- Освітня система в Україні Освітня система в Україні
- Стандарти освіти Стандарти освіти
- Основні джерела змісту освіти: навчальний план, навчальна програма, підручники Основні джерела змісту освіти: навчальний план, навчальна програма, підручники
- 3.3. Структура та організація процесу навчання Основні функції та компоненти процесу навчання Основні функції та компоненти процесу навчання
- Структура процесу навчання Структура процесу навчання
- Оптимізація процесу навчання Оптимізація процесу навчання
- 3.4. Закономірності та принципи навчання Закономірності навчання Закономірності навчання
- Принципи навчання Принципи навчання
- 3.5. Загальні методи навчання Методи навчання та їх класифікація Методи навчання та їх класифікація
- Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності
- Методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності Методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності
- Методика case Методика case
- Загальні вимоги щодо оптимального поєднання методів навчання Загальні вимоги щодо оптимального поєднання методів навчання
- Засоби навчання Засоби навчання
- 3.6. Проблемно-розвиваюче навчання Проблемна ситуація як умова пізнавальної активності учнів Проблемна ситуація як умова пізнавальної активності учнів
- Класифікація методів проблемно-розвиваючого навчання Класифікація методів проблемно-розвиваючого навчання
- Способи та умови застосування методів проблемно-розвиваючого навчання Способи та умови застосування методів проблемно-розвиваючого навчання
- 3.7. Форми організації навчання Організаційні форми навчання Організаційні форми навчання
- Урок — основна форма організації навчання Урок — основна форма організації навчання
- 3.8. Позаурочні форми навчання Семінарські заняття Семінарські заняття
- Практикуми Практикуми
- Факультативні заняття Факультативні заняття
- Навчальна екскурсія Навчальна екскурсія
- Додаткові групові, індивідуальні заняття. Предметні гуртки Додаткові групові, індивідуальні заняття. Предметні гуртки
- Домашня навчальна робота учнів Домашня навчальна робота учнів
- 3.9. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю Сутність, функції, види контролю Сутність, функції, види контролю
- Перевірка й оцінювання успішності учнів Перевірка й оцінювання успішності учнів
- 3.10. Диференційоване навчання в школі Диференціація в освіті. Види диференціації Диференціація в освіті. Види диференціації
- 3.11. Навчання обдарованих учнів Обдарованість: суть, види, принципи Обдарованість: суть, види, принципи
- Форми і методи роботи з обдарованими дітьми Форми і методи роботи з обдарованими дітьми
- 3.12. Проблема відставання учнів у навчанні Відставання: ознаки, причини Відставання: ознаки, причини
- Робота з відстаючими учнями Робота з відстаючими учнями
- 4. Школознавство
- 4.1. Управління загальноосвітньою школою Принципи управління освітою Принципи управління освітою
- Структура управління освітою в Україні Структура управління освітою в Україні
- Інспектування загальноосвітнього закладу Інспектування загальноосвітнього закладу
- 4.2. Управління загальноосвітнім навчальним закладом Управлінські органи в школі Управлінські органи в школі
- 4.3. Планування та облік роботи школи Планування роботи школи Планування роботи школи
- Особливості внутрішкільного контролю Особливості внутрішкільного контролю
- Види, форми й методи внутрішкільного контролю Види, форми й методи внутрішкільного контролю
- 4.4. Методична робота в школі Значення методичної роботи для підвищення рівня професійної підготовки вчителя Значення методичної роботи для підвищення рівня професійної підготовки вчителя
- Основні форми методичної роботи в школі Основні форми методичної роботи в школі
- Підвищення кваліфікації та атестація педагогічних працівників Підвищення кваліфікації та атестація педагогічних працівників
- 4.5. Інноваційна спрямованість педагогічної діяльності Інновації в освіті Інновації в освіті
- Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки
- Критерії педагогічних інновацій Критерії педагогічних інновацій
- 5. Педагогічні комунікації
- 5.1. Сучасний педагог Основні риси, функції сучасного вчителя Основні риси, функції сучасного вчителя
- Педагогічна майстерність, її елементи Педагогічна майстерність, її елементи
- 5.2. Педагогічна комунікація Сутність, функції педагогічної комунікації Сутність, функції педагогічної комунікації
- 5.3. Невербальна комунікація Складові невербальної комунікації Складові невербальної комунікації
- Основні засоби невербальної комунікації Основні засоби невербальної комунікації
- 5.4. Вербальна комунікація Мовне спілкування як факт комунікації Мовне спілкування як факт комунікації
- Функції мовлення вчителя Функції мовлення вчителя
- 5.5. Педагогічне спілкування як взаємодія Особливості, функції педагогічного спілкування Особливості, функції педагогічного спілкування
- Педагогічне спілкування як діалог Педагогічне спілкування як діалог
- Бар'єри спілкування Бар'єри спілкування
- Ускладнення, що виникають у процесі спілкування Ускладнення, що виникають у процесі спілкування
- Структура педагогічного спілкування Структура педагогічного спілкування
- Стиль педагогічного спілкування. Установка вчителя Стиль педагогічного спілкування. Установка вчителя
- Уміння слухати Уміння слухати
- Правила педагогічного спілкування Правила педагогічного спілкування
- 5.6. Соціально-психологічний клімат у колективі Взаємозв'язок між членами колективу в спільній діяльності Взаємозв'язок між членами колективу в спільній діяльності
- Соціально-психологічний клімат у педагогічному колективі Соціально-психологічний клімат у педагогічному колективі
- 5.7. Педагогічні конфлікти: види, причини виникнення Конфлікти як засіб регулювання міжособистісних стосунків Конфлікти як засіб регулювання міжособистісних стосунків
- Конфлікти у школі Конфлікти у школі
- Педагогічний конфлікт: структура, сфера, динаміка Педагогічний конфлікт: структура, сфера, динаміка
- Конфлікт у взаємодії «вчитель — учні» Конфлікт у взаємодії «вчитель — учні»
- Міжособистісні конфлікти у педагогічному колективі Міжособистісні конфлікти у педагогічному колективі
- 5.8. Розв'язання та усунення педагогічних конфліктів Конфлікт у педагогічній взаємодії Конфлікт у педагогічній взаємодії
- Поведінка вчителя у конфліктній ситуації Поведінка вчителя у конфліктній ситуації
- Ігрові методи вирішення конфліктів Ігрові методи вирішення конфліктів
- 6. З історії педагогіки
- Народно-педагогічні уявлення праукраїнців трипільської культури
- Культурний та освітній розквіт Київської Русі (період княжої доби) Культурний та освітній розквіт Київської Русі (період княжої доби) Навчання та виховання у Київській Русі
- Пам'ятки педагогічної думки Київської Русі
- Розпад Київської Русі та період культурного занепаду
- Боротьба католицтва та православ'я в Україні на ниві освіти
- Діяльність братських шкіл
- Вищі школи
- Козацька педагогіка
- Видатні діячі української освіти XVI—XVIII ст.
- У складі двох імперій: українська освіта та педагогіка наприкінці XVIII — на початку XX ст. У складі двох імперій: українська освіта та педагогіка наприкінці XVIII — на початку XX ст.
- Уроки XX століття: шлях до національної школи Уроки XX століття: шлях до національної школи Революційні зміни в українському шкільництві й становлення національної системи освіти
- Видатні діячі української освіти XX ст.
- 6.2. Основні проблеми розвитку європейського шкільництва та педагогічної думки Антична педагогіка Антична педагогіка Виховання і навчання в античних суспільствах
- Філософсько-педагогічна думка в античних суспільствах
- Типи виховних систем та школа в середні віки
- Виникнення університетів
- Школа і педагогічна думка епохи Відродження Школа і педагогічна думка епохи Відродження Основні зміни у поглядах на освіту
- Педагогічна думка епохи Відродження
- Педагогіка епохи Реформації Педагогіка епохи Реформації Освітні ідеї реформаторського руху
- Педагогічна думка епохи Реформації Педагогічна думка епохи Реформації
- Педагоги-класики кінця XVIII—XIX ст.
- Основні теорії європейської освіти нового часу Основні теорії європейської освіти нового часу
- Теорія «громадського виховання» і «трудової школи»
- Теорія «вільного виховання»
- Експериментальна педагогіка
- Педагогіка особистості
- Теорія нового виховання і «нових шкіл»
- Вальдорфська педагогіка