5.2. Педагогічна комунікація Сутність, функції педагогічної комунікації Сутність, функції педагогічної комунікації
Комунікація є формою зв'язку, процесом повідомлення інформації за допомогою технічних засобів, актом спілкування між двома або більше індивідами, процесом передачі інформаційного, емоційного чи інтелектуального змісту. Структурні елементи — відправник інформації, процес її передачі, одержувач інформації.
Джерелом (адресантом) є суб'єкт, який формує зміст, структуру інформації, що передається. Кодування — представлення інформації, яку прагне донести джерело до одержувача у кодах (символах), зрозумілих одержувачу. В якості кодів використовують слова усної і писемної мови (лексика, темп, стиль мови), візуальні образи (людей, предметів тощо) та їх рухи, запахи, звуки (мелодії, інтонація, тембр голосу, модуляція), колір, жести (статусу, відношення до чого-небудь). Канал зв'язку — засоби масової інформації, газета, журнал, листування, особисті зустрічі тощо. Декодування — перекладання інформації на мову одержувача (адресата). Визначається його особистим сприйняттям, здатністю розрізняти та інтерпретувати коди, які використовують для передачі інформації. Одержувач (адресат) — особа (група осіб), яка приймає інформацію та виявляє відповідну реакцію, яка визначає результативність комунікації.
Комунікація за своєю моделлю є двостороннім потоком інформації. У цій моделі оцінюють якості передачі інформації, її повноту, зміст, форму, що дає змогу не лише оперативно і правильно сформулювати уявлення про відповідну проблему (інформацію), але й обрати партнерів, розробити стратегію і тактику, визначити адекватні методи і засоби реалізації конкретних цілей. Важливим щодо ефективності комунікації є зрозумілість, доступність інформації.
Комунікативний процес розглядають як взаємодію типу «Я—Я», «Я—МИ», «МИ—МИ». Суб'єктами комунікативного процесу можуть бути індивіди (групи індивідів), які беруть участь у взаємопогодженому процесі обміну інформацією.
Виникнення комунікації зумовлене розвитком наукової думки. До неї вдавалися мислителі Давньої Греції Демосфен, Сократ, Арістотель; Давнього Риму — Аврелій Гракх, Ціцерон, Квінтіліан та ін. У XVI—XIX ст. з інституалізацією педагогіки як самостійної науки, проблеми комунікації почали оформлятися в дидактичні принципи природовідповідності у Я.-А. Коменського, Ж.-Ж. Руссо, культуровідповідності та самостійної активності в А. Дістервега, практичної корисності у Дж. Локка та ін. XX ст. ознаменоване вивченням найрізноманітніших аспектів проблеми комунікації: форм, методів, структури, технології педагогічного спілкування, комунікативних потреб, здібностей, методів корекції комунікативної діяльності тощо.
Педагогічна комунікація — організація навчально-виховної діяльності на основі сприйняття, засвоєння, використання й передачі інформації з різних джерел.
Ефективність її залежить від можливості вимірювання, дозування інформації. Оптимальним технологічним ланцюжком у педагогічній комунікації є вимірювання й оцінювання синтаксичної, семантичної та прагматичної інформації.
За допомогою синтаксичної (знакової) інформації описують зорові, слухові, смакові та інші сигнали, алгебраїчні, географічні та інші символи (при аналізі педагогічної майстерності — символи очей, усмішки, зовнішності та ін.). Кількість семантичної (змістової) інформації вимірюють ступенем зміни тезаурусу (словника наукових термінів) під впливом нових фактів, понять, законів, закріплених у пам'яті. Без вимірювання семантичної інформації ефективна комунікація неможлива. Кількість і якість прагматичної (ціннісної) інформації пов'язані з досягненням навчально-виховної мети найбільш економними, оптимальними способами, формуючи при цьому різноманітні відносини: учитель — учень, учень — учитель, учень — навчальний предмет тощо.
У процесі педагогічної комунікації інформація виконує педагогічні функції (переконує та спонукає до певної поведінки, коригує моральні, інтелектуальні й комунікативні риси учня).
Педагогічні функції комунікації:
— інформаційна (реалізується у навчально-виховній діяльності та взаємодії між учителем та учнем);
— пізнавальна (допомагає розумінню й вивченню навколишнього світу, особистості, колективу, себе);
— експресивна (дає змогу доступно, цікаво й емоційно-виразно передавати знання, уміння й навички);
— управлінська (допомагає керувати своєю поведінкою і впливати на інших людей).
У зв'язку з цим комунікативність вчителя є професійно значущою за своєю роллю. Комунікативність — вияв комунікативних якостей, які сприяють успішній інформаційній взаємодії, що сприяє вирішенню конкретних питань.
Комунікативність учителя є суттєвою рисою, сукупністю певних якостей особистості, що сприяють прийняттю, засвоєнню, використанню й передачі спрямованої на навчання й виховання учнів педагогічної інформації.
Вона полягає у професійній здатності педагога до спілкування, стимулювання позитивних емоцій у співрозмовника й відчуття задоволення від спілкування.
Комунікативність має різні рівні вияву. Гіпертрофована комунікативність виявляється через гіперкомунікативність (намагання стати центром спілкування, неадекватне усвідомлення позиції партнерів, ігнорування їх точок зору) і гіпокомунікативність (нездатність нормально контактувати, організовувати зворотний зв'язок зі співрозмовником). Якщо гіперкомунікативність робить співрозмовника надокучливим, то за гіпокомунікативності розмова, як правило, згасає, партнери у спілкуванні відчувають внутрішній дискомфорт і незадоволення його результатами. Обидві вони не відповідають вимогам спілкування вчителя.
Компонентами професійно-педагогічної комунікативності вчителя є:
— наявність стійкої потреби в систематичному спілкуванні з дітьми в найрізноманітніших сферах;
— взаємодія загальнолюдських та професійних показників комунікативності;
— емоційне задоволення на всіх етапах спілкування;
— наявність здібностей до педагогічної комунікації, набуття комунікативних навичок і вмінь.
Потреби в спілкуванні можуть виникнути у зв'язку з намаганням зняти внутрішнє напруження та занепокоєння, отримати схвалення, визнання оточуючих своєї унікальності, уточнити свої уявлення про іншу людину, її здібності, якості, вплинути на думки іншої людини.
Комунікативність вчителя формується під впливом багатьох чинників. Переважають при цьому особистісні, що визначають модель комунікативності вчителя:
1. Загальні універсальні якості особистості вчителя: педагогічна спрямованість, психологічна підготовленість, колективізм, доброзичливість, активність у суспільно-політичній і педагогічній діяльності, дисциплінованість, організованість.
2. Спеціальні якості вчителя (характеризують внутрішню структуру його комунікативності): пізнавальні якості (дають змогу особистості сприймати, розуміти й вивчати навколишній світ, реалізують інтерес до пізнання оточуючого, прагнення розвивати «дар пізнання людей», до співчуття, ідентифікації з іншими людьми тощо); експресивні якості (створюють виразність особистості, через яку вона стає зрозумілою іншим людям, допомагають «утримувати увагу інших людей», підтримують прагнення до правдивості й щирості у стосунках, а також емоційна виразність); управлінські властивості (допомагають впливати на інших людей і здійснювати самоконтроль).
До спеціальних якостей комунікативності вчителя також належать:
Комунікативні знання — узагальнений досвід людства в комунікативній діяльності, відображення у свідомості комунікативних ситуацій в їх причинно-наслідкових зв'язках і відношеннях; комунікативні навички — автоматизовані свідомі дії, що сприяють швидкому відображенню у свідомості комунікативних ситуацій, визначають успішність сприйняття, розуміння об'єктивного світу й відповідного впливу на нього у процесі педагогічної комунікації; комунікативні вміння — комплекс дій, які базуються на теоретичній і практичній підготовленості, що дає змогу творчо використовувати комунікативні знання та навички для відображення й перетворення дійсності; комунікативні звички — доведені до автоматизму комунікативні дії; комунікативний характер — головні якості, властивості особистості, що виявляються у типовій для неї активності в комунікативній діяльності й у відношеннях до навколишнього світу, до інших людей, до себе.
- 6.2. Основні проблеми розвитку європейського шкільництва та педагогічної думки
- 1. Загальні засади педагогіки
- 1.1. Предмет і завдання педагогіки
- Система педагогічних наук
- Міжпредметні зв'язки педагогіки
- 1.2. Загальна характеристика логіки і методів науково-педагогічного дослідження
- Математичні методи
- Логіка (етапи) психолого-педагогічного дослідження
- 1.3. Проблеми розвитку особистості та їх значення для виховання
- Внутрішні суперечності як рушійні сили розвитку
- Виховання, навчання і розвиток особистості
- 1.4. Вікові особливості психічного та фізичного розвитку особистості
- 2. Теорія виховання
- 2.1. Сутність, зміст процесу виховання
- 2.2. Основні закономірності та принципи виховання
- 2.3. Основні напрями виховання Громадянське вихованняГромадянське виховання
- Розумове вихованняРозумове виховання
- Екологічне вихованняЕкологічне виховання
- Статеве вихованняСтатеве виховання
- Правове вихованняПравове виховання
- Естетичне вихованняЕстетичне виховання
- Фізичне вихованняФізичне виховання
- 2.4. Методи виховання Методи, прийоми і засоби вихованняМетоди, прийоми і засоби виховання
- Методи формування свідомості особистостіМетоди формування свідомості особистості
- Методи організації діяльності, спілкування та формування досвіду суспільної поведінкиМетоди організації діяльності, спілкування та формування досвіду суспільної поведінки
- Методи стимулювання діяльності й поведінкиМетоди стимулювання діяльності й поведінки
- Генетико-моделюючий метод вихованняГенетико-моделюючий метод виховання
- Педагогічні умови використання методів вихованняПедагогічні умови використання методів виховання
- 2.5. Організаційні форми виховної роботи Позакласна виховна роботаПозакласна виховна робота
- Колективні творчі справи (ктс) Колективні творчі справи (ктс)
- Колективне планування виховної роботиКолективне планування виховної роботи
- Позашкільні заклади в системі освіти і виховання Позашкільні заклади в системі освіти і виховання
- 2.6. Формування колективу, його вплив на виховання особистості Колектив і його види Колектив і його види
- Сутність, зміст, функції виховного колективу Сутність, зміст, функції виховного колективу
- Діалектика розвитку колективу Діалектика розвитку колективу
- Чинники розвитку колективу Чинники розвитку колективу
- Учнівське самоврядування в школі та класі Учнівське самоврядування в школі та класі
- Формальні та неформальні групи Формальні та неформальні групи
- Дитячі та юнацькі громадські організації Дитячі та юнацькі громадські організації
- Неформальний молодіжний рух Неформальний молодіжний рух
- 2.7. Класний керівник. Функції, напрями і форми роботи Класний керівник у школі Класний керівник у школі
- Функції класного керівника Функції класного керівника
- Напрями і форми роботи класного керівника Напрями і форми роботи класного керівника
- Робота класного керівника з вивчення учнів
- Програма вивчення і структура характеристики учнів
- Систематизація результатів вивчення особистості учнів
- Програма вивчення і структура характеристики класного колективу
- Критерії оцінювання ефективності виховного процесу Критерії оцінювання ефективності виховного процесу
- 2.8. Виховна робота з педагогічно занедбаними дітьми Поняття «педагогічно занедбані діти» Поняття «педагогічно занедбані діти»
- Принципи, шляхи і засоби перевиховання Принципи, шляхи і засоби перевиховання
- 2.9. Взаємодія школи та сім'ї у вихованні молоді Сім'я як соціально-педагогічне середовище Сім'я як соціально-педагогічне середовище
- Особливості й перспективи розвитку сучасної сім'ї Особливості й перспективи розвитку сучасної сім'ї
- Форми й методи роботи вчителя з батьками учнів Форми й методи роботи вчителя з батьками учнів
- Педагогічна освіта батьків
- Залучення батьків до виховної роботи
- Взаємодія з батьками
- 3. Теорія освіти і навчання
- 3.1. Дидактика Дидактика як галузь педагогіки, її виникнення і розвиток Дидактика як галузь педагогіки, її виникнення і розвиток
- Зв'язок дидактики з іншими науками Зв'язок дидактики з іншими науками
- Категорії дидактики Категорії дидактики
- 3.2. Зміст освіти в сучасній школі Загальна характеристика змісту освіти Загальна характеристика змісту освіти
- Освітня система в Україні Освітня система в Україні
- Стандарти освіти Стандарти освіти
- Основні джерела змісту освіти: навчальний план, навчальна програма, підручники Основні джерела змісту освіти: навчальний план, навчальна програма, підручники
- 3.3. Структура та організація процесу навчання Основні функції та компоненти процесу навчання Основні функції та компоненти процесу навчання
- Структура процесу навчання Структура процесу навчання
- Оптимізація процесу навчання Оптимізація процесу навчання
- 3.4. Закономірності та принципи навчання Закономірності навчання Закономірності навчання
- Принципи навчання Принципи навчання
- 3.5. Загальні методи навчання Методи навчання та їх класифікація Методи навчання та їх класифікація
- Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності
- Методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності Методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності
- Методика case Методика case
- Загальні вимоги щодо оптимального поєднання методів навчання Загальні вимоги щодо оптимального поєднання методів навчання
- Засоби навчання Засоби навчання
- 3.6. Проблемно-розвиваюче навчання Проблемна ситуація як умова пізнавальної активності учнів Проблемна ситуація як умова пізнавальної активності учнів
- Класифікація методів проблемно-розвиваючого навчання Класифікація методів проблемно-розвиваючого навчання
- Способи та умови застосування методів проблемно-розвиваючого навчання Способи та умови застосування методів проблемно-розвиваючого навчання
- 3.7. Форми організації навчання Організаційні форми навчання Організаційні форми навчання
- Урок — основна форма організації навчання Урок — основна форма організації навчання
- 3.8. Позаурочні форми навчання Семінарські заняття Семінарські заняття
- Практикуми Практикуми
- Факультативні заняття Факультативні заняття
- Навчальна екскурсія Навчальна екскурсія
- Додаткові групові, індивідуальні заняття. Предметні гуртки Додаткові групові, індивідуальні заняття. Предметні гуртки
- Домашня навчальна робота учнів Домашня навчальна робота учнів
- 3.9. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю Сутність, функції, види контролю Сутність, функції, види контролю
- Перевірка й оцінювання успішності учнів Перевірка й оцінювання успішності учнів
- 3.10. Диференційоване навчання в школі Диференціація в освіті. Види диференціації Диференціація в освіті. Види диференціації
- 3.11. Навчання обдарованих учнів Обдарованість: суть, види, принципи Обдарованість: суть, види, принципи
- Форми і методи роботи з обдарованими дітьми Форми і методи роботи з обдарованими дітьми
- 3.12. Проблема відставання учнів у навчанні Відставання: ознаки, причини Відставання: ознаки, причини
- Робота з відстаючими учнями Робота з відстаючими учнями
- 4. Школознавство
- 4.1. Управління загальноосвітньою школою Принципи управління освітою Принципи управління освітою
- Структура управління освітою в Україні Структура управління освітою в Україні
- Інспектування загальноосвітнього закладу Інспектування загальноосвітнього закладу
- 4.2. Управління загальноосвітнім навчальним закладом Управлінські органи в школі Управлінські органи в школі
- 4.3. Планування та облік роботи школи Планування роботи школи Планування роботи школи
- Особливості внутрішкільного контролю Особливості внутрішкільного контролю
- Види, форми й методи внутрішкільного контролю Види, форми й методи внутрішкільного контролю
- 4.4. Методична робота в школі Значення методичної роботи для підвищення рівня професійної підготовки вчителя Значення методичної роботи для підвищення рівня професійної підготовки вчителя
- Основні форми методичної роботи в школі Основні форми методичної роботи в школі
- Підвищення кваліфікації та атестація педагогічних працівників Підвищення кваліфікації та атестація педагогічних працівників
- 4.5. Інноваційна спрямованість педагогічної діяльності Інновації в освіті Інновації в освіті
- Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки
- Критерії педагогічних інновацій Критерії педагогічних інновацій
- 5. Педагогічні комунікації
- 5.1. Сучасний педагог Основні риси, функції сучасного вчителя Основні риси, функції сучасного вчителя
- Педагогічна майстерність, її елементи Педагогічна майстерність, її елементи
- 5.2. Педагогічна комунікація Сутність, функції педагогічної комунікації Сутність, функції педагогічної комунікації
- 5.3. Невербальна комунікація Складові невербальної комунікації Складові невербальної комунікації
- Основні засоби невербальної комунікації Основні засоби невербальної комунікації
- 5.4. Вербальна комунікація Мовне спілкування як факт комунікації Мовне спілкування як факт комунікації
- Функції мовлення вчителя Функції мовлення вчителя
- 5.5. Педагогічне спілкування як взаємодія Особливості, функції педагогічного спілкування Особливості, функції педагогічного спілкування
- Педагогічне спілкування як діалог Педагогічне спілкування як діалог
- Бар'єри спілкування Бар'єри спілкування
- Ускладнення, що виникають у процесі спілкування Ускладнення, що виникають у процесі спілкування
- Структура педагогічного спілкування Структура педагогічного спілкування
- Стиль педагогічного спілкування. Установка вчителя Стиль педагогічного спілкування. Установка вчителя
- Уміння слухати Уміння слухати
- Правила педагогічного спілкування Правила педагогічного спілкування
- 5.6. Соціально-психологічний клімат у колективі Взаємозв'язок між членами колективу в спільній діяльності Взаємозв'язок між членами колективу в спільній діяльності
- Соціально-психологічний клімат у педагогічному колективі Соціально-психологічний клімат у педагогічному колективі
- 5.7. Педагогічні конфлікти: види, причини виникнення Конфлікти як засіб регулювання міжособистісних стосунків Конфлікти як засіб регулювання міжособистісних стосунків
- Конфлікти у школі Конфлікти у школі
- Педагогічний конфлікт: структура, сфера, динаміка Педагогічний конфлікт: структура, сфера, динаміка
- Конфлікт у взаємодії «вчитель — учні» Конфлікт у взаємодії «вчитель — учні»
- Міжособистісні конфлікти у педагогічному колективі Міжособистісні конфлікти у педагогічному колективі
- 5.8. Розв'язання та усунення педагогічних конфліктів Конфлікт у педагогічній взаємодії Конфлікт у педагогічній взаємодії
- Поведінка вчителя у конфліктній ситуації Поведінка вчителя у конфліктній ситуації
- Ігрові методи вирішення конфліктів Ігрові методи вирішення конфліктів
- 6. З історії педагогіки
- Народно-педагогічні уявлення праукраїнців трипільської культури
- Культурний та освітній розквіт Київської Русі (період княжої доби) Культурний та освітній розквіт Київської Русі (період княжої доби) Навчання та виховання у Київській Русі
- Пам'ятки педагогічної думки Київської Русі
- Розпад Київської Русі та період культурного занепаду
- Боротьба католицтва та православ'я в Україні на ниві освіти
- Діяльність братських шкіл
- Вищі школи
- Козацька педагогіка
- Видатні діячі української освіти XVI—XVIII ст.
- У складі двох імперій: українська освіта та педагогіка наприкінці XVIII — на початку XX ст. У складі двох імперій: українська освіта та педагогіка наприкінці XVIII — на початку XX ст.
- Уроки XX століття: шлях до національної школи Уроки XX століття: шлях до національної школи Революційні зміни в українському шкільництві й становлення національної системи освіти
- Видатні діячі української освіти XX ст.
- 6.2. Основні проблеми розвитку європейського шкільництва та педагогічної думки Антична педагогіка Антична педагогіка Виховання і навчання в античних суспільствах
- Філософсько-педагогічна думка в античних суспільствах
- Типи виховних систем та школа в середні віки
- Виникнення університетів
- Школа і педагогічна думка епохи Відродження Школа і педагогічна думка епохи Відродження Основні зміни у поглядах на освіту
- Педагогічна думка епохи Відродження
- Педагогіка епохи Реформації Педагогіка епохи Реформації Освітні ідеї реформаторського руху
- Педагогічна думка епохи Реформації Педагогічна думка епохи Реформації
- Педагоги-класики кінця XVIII—XIX ст.
- Основні теорії європейської освіти нового часу Основні теорії європейської освіти нового часу
- Теорія «громадського виховання» і «трудової школи»
- Теорія «вільного виховання»
- Експериментальна педагогіка
- Педагогіка особистості
- Теорія нового виховання і «нових шкіл»
- Вальдорфська педагогіка