1.3 Особливості впровадження модульно-рейтингової системи в навчальний процес

За останні роки зросла кількість праць, присвячених упровадженню модульних технологій навчання й рейтингових систем контролю та оцінювання знань студентів. Це свідчить про пріоритетність цього напряму в педагогічній науці.

Сучасні підходи до проблеми впровадження модульно-рейтингової технології навчання та контролю засвоєння знань, зокрема, щодо соціальної зорієнтованості змісту, вивчення умов її застосування, як передумови розбудови системи підготовки фахівців та її інтеграції з новаторським потенціалом вищої школи означені у програмі, навчально-методичній літературі та публікаціях І. Біжана, С. Залкіна, В. Карпенко, Б. Найденова, Ю. Приходько, А. Челпанова, В. Афанасенко, М. Деменко, А. Кривошелика, Е. Лусса, М. Нещадима, Я. Подоляка, В. Талалаєва (з питань організації контролю засвоєння знань щодо використання модульно-рейтингової технології навчання).

Оптимізації й інтенсифікації процесу навчання присвячені фундаментальні роботи Ю. Бабанського, формуванню педагогічної майстерності вчителя - І. Зязюна, організації навчального процесу у вищій школі - С. Архангельського, А. Вербицького, Л. Ітельсона, А. Петровського, А. Алексюка, керівництва навчальним процесом - В. Беспалько, О. Савченко, Н. Тализіної, П. Фролова. Питання професійної підготовки фахівців, побудови моделей фахівців аналізуються Г. Бокаревою, В. Масловим, В. Пікельною, О. Лебедєвим, Л. Йовайшою, К. Пошкусом, Г. Сериковим, Є. Смирновою, Н. Тализіною, В. Ягуповим, О. Барабанщиковим і М. Феденко. Активізація через мотивацію навчання розглядається в працях інших дослідників. Концептуальні положення про сутність педагогічного процесу розроблялись С. Гончаренком, В. Масловим, О. Савченко, С. Сисоєвою, В. Сухомлинським.

Деякі аспекти педагогічної технології у вищий школі узагальнив В. Беспалько. Він розробив комплекс засобів педагогічної технології для вищої школи та шляхи її практичного застосування. Серед сучасних дослідників, котрі працюють в Україні, слід виділити наукові праці І. Підласого. Вони присвячені проблемі технологій дидактичного процесу. Деякі питання педагогічної технології вищої школи досліджували відомі українські вчені А. Алексюк, В. Бондар, Є. Березняк, Я. Бурлака, С. Гончаренко, І. Зязюн, Б. Кобзар, В. Мадзігон. О. Мороз, Н. Ничкало, М. Стельмахович, М. Чернінський. М. Ярмаченко та ін.

Серед великої кількості розробок новітніх технологічних структур у сфері освіти оригінальними та змістовними визнані модульні технології навчання для середньої освіти (К. Вазіна, Дж. Рассел, П. Юцявічене), для вищої освіти (А. Алексюк, А. Гуцинськи, Г. Овенс, Є. Сковін, П. Третьяков).

Певне історико-теоретичне обґрунтування в галузі професійно-технічної та вищої технічної освіти має принцип модульності, реалізація якого характеризується міждисциплінарністю та багатоаспектністю (В. Огневюк та А. Фурман).

В останній час особливого значення набуває створення і впровадження нових принципів організації навчального процесу щодо розширення можливостей студентів у виборі змісту програми навчання, забезпечення гнучкості в системі підготовки фахівців для їх адаптації до швидкозмінних вимог національного та міжнародного ринків праці. Стимулювання студентів та науково-педагогічних працівників у досягненні високої якості підготовки фахівців з вищою освітою та підвищення престижу української вищої школи на світовому рівні.

Для вступу в Болонське товариство, Україні потрібно зробити два важливих кроки. По-перше, провести порівняльний аналіз вітчизняної системи освіти і науки по відношенню до європейської (по Болонській моделі). За результатами цього аналізу визначити які зміни потрібно зробити в нашій системі науки і освіти та провести відповідні реформи. Другим важливим кроком повинно стати прийняття виваженого рішення уряду держави щодо інтеграції системи науки і освіти в європейський простір.

Європейська освітня система, наприклад, не відповідає нашій системі, яка має три рівні: бакалавр, спеціаліст, магістр. За європейською системою, як зазначалось вище, існує лише два рівні - бакалавр та магістр [3].

Таким чином необхідно змінювати систему навчання. Зазвичай студент напружено вчиться, головним чином, напередодні та під час екзаменаційної сесії. До цього три - чотири місяці на лекціях він прослуховує матеріал, щоб потім за три дні до іспитів його «форсовано вивчити», замість напруженої праці на протязі семестру.

Для запровадження модульно-рейтингової системи організації навчального процесу необхідними підставами є:

- наявність структурно-логічних схем підготовки фахівців за усіма напрямами та спеціальностями;

- запровадження модульної технології організації навчального процесу, системи тестування та рейтингового оцінювання знань студентів;

- організація навчального процесу на базі програм навчання, які формується як набір залікових кредитів, що передбачає відхід від традиційної схеми - «навчальний семестр, навчальний рік, навчальний курс»;

- введення граничного терміну навчання за програмою навчання, включаючи граничний термін бюджетного фінансування;

- розробка індивідуальних графіків навчального процесу з урахуванням особливостей модульно-рейтингової системи організації навчального процесу;

- зарахування на навчання до вищого навчального закладу здійснюється тільки за напрямами підготовки;

- наявність необхідного навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення модульно-рейтингової технології організації навчального процесу;

- формування програм навчання освітньо-кваліфікаційних рівнів на основі освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників та освітньо-професійних програм підготовки, які передбачають можливість зміни співвідношення обсягів кредитів освітньої та кваліфікаційної складових підготовки;

- введення інституту викладачів-кураторів індивідуальних програм навчання.

Підготовка нової програми в модульно-рейтинговій системі вимагає значно більших зусиль ніж в традиційній предметній системі [28].

Вона включає чотири фази.

Перша фаза - підготовка вихідної бази - аналіз можливостей ВНЗ (матеріальні засоби), викладачів (рівень кваліфікації), студентів, аналіз змісту матеріалу з точки зору його використання в модульному варіанті.

Друга фаза - оцінка передбачуваних результатів та операціоналізація цілей, а також можливості їх досягнення і перевірки.

Третя фаза - розробка дидактичного матеріалу або проведення цілей на діяльність навчання, яка включає в себе роботу викладача, друковані видання, засоби навчання, а також розробка відповідних «кроків навчання». Які відповідають можливостям студентів.

Четверта фаза - перевірка складеної програми з метою уточнення співвідношення реальних досягнень очікуваним результатам та можлива ревізія модулів.

Модульно-рейтингова система навчання припускає перехід від авторитарної педагогіки до педагогіки взаємодії і співробітництва, диференціацію навчання, засновану на врахуванні рівня розвитку, можливостей студентів, їх схильність до різноманітних навчальних предметів та видам діяльності, виявлення цілей, прогнозування або діагностичність навчання, розподіл кожного навчального курсу на модулі, досягнення повного засвоєння знань студентами, подачу матеріалу змістовними блоками, алгоритмізацію всіх циклів пізнання, підпорядкування процесу навчання досягненню кінцевого стандарту знань та умінь за рахунок коррекційного підходу в навчанні на відміну від класичної вищої школи, а також, науково обґрунтоване прогнозування.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І

Модульно-рейтингова система навчання є універсальною дидактичною системою і може бути використана при викладанні природничих дисциплін, зокрема на етапах підготовки молодших спеціалістів.

Особливостями модульного навчання є: забезпечення обовязкової відповідності всіх компонентів дидактичної системи і наглядне їх подання в модульній програмі та модулях; чітка структуризація змісту навчання, послідовне викладання теоретичного матеріалу, методичне забезпечення навчального процесу, ефективна технологія оцінки і контролю за освоєнням знань, яка б дозволяла коректувати процес навчання; варіативність навчання, адаптація навчального процесу до індивідуальних можливостей та запитів студентів.

Вивчення теоретичної дозволило визначити позитивні і негативні елементи даної системи організації навчального процесу та виявити проблеми її запровадження.

Практика свідчить, що важливим є поєднання модульної технології навчання та рейтингової системи контролю якості навчання в єдину цілісну сукупність взаємно повязаних елементів, що утворюють модульно-рейтингову систему організації навчального процесу.

Впровадження кредитно-модульного навчання вимагає розробки нового покоління науково-методичного забезпечення навчальних дисциплін та організації навчального процесу в цілому, урізноманітнення форм і змісту індивідуальної роботи студента, удосконалення її організації та розробки діагностичних засобів контролю її ефективності.