ВСТУП

Початок XXI століття ознаменував перехід до постіндустріального суспільства, що побудовано на небувалому рівні технічного прогресу, та ґрунтується, в першу чергу, на знаннях і нових технологіях, які є найважливішим чинником соціально-економічного розвитку і визначають весь устрій життя суспільства. Глобальні соціально-економічні зміни, що відбуваються в сучасному суспільстві, вимагають від людини розширення кругозору, розвитку його творчих здібностей, уміння розбиратися в зростаючому потоці інформації, здатності оволодіти новими технологіями, самостійно ухвалювати рішення і швидко адаптуватися до соціально-економічних умов суспільного життя, що постійно змінюються. Традиційна спрямованість загальної освіти на засвоєння системи знань не відповідає сучасному соціальному замовленню, що вимагає виховання самостійних, ініціативних і відповідальних членів суспільства, здатних взаємодіяти в розвязанні соціальних, виробничих і економічних задач. Знання і уміння як результати освіти необхідні, але недостатні, щоб бути успішним в інформаційному суспільстві. Сьогодні стає обєктивною необхідністю посилення самостійної діяльності школярів, розвиток їх особистих якостей, творчих здібностей та інтересів, умінь самостійно добувати нові знання в умовах швидко змінного світу, здатності застосовувати засвоєні знання на практиці для вирішення реальних життєвих проблем. Школа повинна не тільки відтворювати інтелектуальний потенціал країни, але і забезпечувати умови формування вільної, критично мислячої особистості, що усвідомлює і розвиває свої здібності, здатної знайти своє місце в житті і реалізувати себе. Ці цільові установки на підготовку учнів загальноосвітньої школи задані у державному стандарті загальноосвітньої підготовки.

Тим самим в даний час явно позначилося протиріччя між сучасними вимогами до якості засвоєння певних знань, до сформованості логічного мислення, до умінь використовувати ці знання не лише в учбовій діяльності, але і в реальному житті і реальною освітньою практикою природничо-математичної підготовки учнів загальноосвітньої школи, спрямованої в основному на формування наочних знань, умінь і навичок вчитися;

Ця суперечність визначила проблему дослідження, яка полягає у виявленні та розробці методів та засобів активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні курсу фізики.

Актуальність і недостатня розробленість проблеми послужили підставою вибору теми дослідження: «Активізація пізнавальної діяльності учнів при вивченні курсу фізики».

Мета курсової роботи: виявити умови, методи й засоби активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні курсу фізики.

Обєкт дослідження: процес навчання фізики в основній школі (7-9 класи). Предмет дослідження: методи та засоби активізації пізнавальної діяльності учнів 7-9 класів в процесі вивчення курсу фізики.

Гіпотеза дослідження: якщо в процесі навчання фізики учнів 7-9 класів основної загальноосвітньої школи використовувати виявлені методи й засоби активізації пізнавальної діяльності учнів, враховуючи при цьому необхідні умови, то це сприятиме розвитку пізнавального інтересу в учнів 7-9 класів, а саме:

· самостійне поповнення багажу знань, тобто вміння самостійного пошуку додаткової інформації, її обробка та аналіз;

· формуванню умінь використовувати логічну письменність, логічне мислення в учбовій діяльності і житті.

Для досягнення мети роботи відповідно до гіпотези дослідження необхідно вирішити наступні завдання:

1. Позначити теоретичні основи системи роботи вчителя фізики з активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні курсу фізики у 7 - 9 класах.

2. Виявити прийоми розвитку логічного мислення як основи активізації пізнавального інтересу в учнів 7-9 класів при вивченні курсу фізики.

3. Виявити прийоми розвитку творчого мислення як основи активізації пізнавального інтересу в учнів 7-9 класів при вивченні курсу фізики.

4. Позначити специфічні прийоми активізації пізнавального інтересу в учнів 7-9 класів при вивченні курсу фізики.

Для вирішення поставлених задач я буду використовувати такі методи дослідження:

· аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з теми дослідження, аналіз шкільних стандартів, програм і підручників з фізики;

· аналіз результатів діяльності; педагогічні спостереження, анкетування, бесіди з учнями та вчителями фізики під час педагогічної практики в школі.

урок фізика пізнавальне мислення