2.2 Прийоми активізації пізнавальної діяльності
В процесі придбання що вчаться знань, умінь і навиків важливе місце займає їх пізнавальна активність, уміння викладача активне керувати нею. З боку викладача учбовий процес може бути керованим пасивно і активно. Пасивно керованим процесом вважається такий його спосіб організації, де основна увага приділяється формам передачі новій інформації, а процес придбання знань для учнів залишається стихійним. В цьому випадку на перше місце виступає репродуктивний шлях придбання знань. Активно керований процес направлений на забезпечення глибоких і міцних знань що всіх вчаться, на посилення зворотного звязку. Тут передбачається облік індивідуальних особливостей що вчаться, моделювання учбового процесу, його прогнозування, чітке планування, активне управління навчанням і розвитком кожного учня.
В процесі навчання учень також може проявити пасивну і активну пізнавальну діяльність.
Існують різні підходи до поняття пізнавальної активності учнів. Б.П. Єсипов вважає, що активізація пізнавальної діяльності - свідоме, цілеспрямоване виконання розумової або фізичної роботи, необхідної для оволодіння знаннями, уміннями, навиками. Г.М. Лебедев указує, що "пізнавальна активність - це ініціативне, дієве відношення знань, що вчаться до засвоєння, а також вияв цікавості, самостійності і вольових зусиль в навчанні". У перовому випадку йде мова про самостійну діяльність викладача і що вчаться, а в другому - про діяльність учнів. У другому випадку в поняття пізнавальної активності автор включає інтерес, самостійність і вольові зусилля учнів.
У навчанні активну роль грають учбові проблеми, суть яких полягає в подоланні практичних і теоретичних перешкод в свідомості таких ситуацій в процесі учбової діяльності, які приводять учнів до індивідуальної пошуковий-дослідницької діяльності.
Метод проблемного навчання складає органічну частину системи проблемного навчання. Основою методу проблемного навчання є створення ситуацій, формування проблем, підведення учнів до проблеми. Проблемна ситуація включає емоційну, пошукову і вольову сторону. Її завдання - направити діяльність учнів на максимальне оволодіння матеріалом, що вивчається, забезпечити мотиваційну сторону діяльності, викликати інтерес до неї.
Метод алгоритмізованого навчання. Діяльність людини завжди можна розглядати як певну послідовність його дій і операцій, тобто вона може бути представлена у вигляді деякого алгоритму з початковими і кінцевими діями.
Для побудови алгоритму рішень тієї або іншої проблеми потрібно знати найбільш раціональний спосіб її рішення. Раціональним способом рішення володіють самі здатні учні. Тому для опису алгоритму рішення проблеми враховується шлях його отримання такими, що цими вчаться. Для решти учнів такий алгоритм служитиме зразком діяльності.
Метод евристичного навчання. Основною метою евристики є пошук і супровід способів і правил, по яких людина приходить до відкриття певних законів, закономірностей рішення проблем.
Метод дослідницького навчання. Якщо евристичне навчання розглядає способи підходу до рішення проблем, то дослідницький метод - правила правдоподібних дійсних результатів, подальшу їх перевірку, відшукання меж їх застосування.
В процесі творчої діяльності ці методи діють в органічній єдності.
Найважливішим методом дослідження пізнавального інтересу що вчаться є спостереження, змикаються з педагогічним експериментом в тих випадках, коли точно обчислено завдання, коли спостереження націлене на виявлення і відображення всіх умов, прийомів, чинників, процесів, повязаних саме з цим поставленим завданням. Спостереження за протікаючим процесом діяльності що вчиться або на уроці, в природних, або в експериментальних умовах дає переконливий матеріал про становлення і характерні особливості пізнавального інтересу.
Для спостереження необхідно мати зважаючи на ті показники, по яких можна визначити вияв пізнавальної цікавості.
- Введення
- 1. Дидактичні основи активізації учення учнів
- 1.1 Активізація пізнавальної діяльності учнів
- 1.2 Рівні пізнавальної активності
- 1.3 Принципи активізації пізнавальної діяльності учнів
- 1.3.1 Принцип проблемної
- 1.3.2 Принцип забезпечення максимально можливої адекватності учбовий-пізнавальної діяльності характеру практичних завдань
- 1.3.3 Принцип взаємонавчання
- 1.3.4 Принцип дослідження проблем, що вивчаються
- 1.3.5 Принцип індивідуалізації
- 1.3.6. Принцип самонавчання
- 1.3.7. Принцип мотивації
- 1.4 Чинники, спонукаючі до активності
- 2. Способи активізації пізнавальної діяльності при викладанні економіки
- 2.1 Методи активізації пізнавальної діяльності учня
- 2.2 Прийоми активізації пізнавальної діяльності
- 3. Вироблення методики активізації пізнавальної діяльності що вчаться, при вивченні теми: “Гроші і їх функції"
- 3.1 Розробка перспективно-тематичного плану по економіці
- 3.2 План-конспект уроку із застосуванням активного методу навчання на тему "Гроша і їх функції"
- Контроль навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці.
- 6. Педагогічні технології на основі активізації та інтенсифікації пізнавальної діяльності учнів.
- 1.3 Активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів
- Лекція № 3 технології, побудовані на активізації пізнавальної діяльності учнів
- Методичні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів
- 3.Розвиток мислення учнів на уроках фізики. Активізація пізнавальної діяльності учнів.
- 2. Активізація пізнавальної діяльності учнів
- Рівні сформованості пізнавальної активності учнів 10 класу (табл. 2.3.2.)
- Методичні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів