1.1 Інформаційно-комунікаційні технології в освіті

Використання інформаційних технологій у школі є достатньо складною проблемою, що вимагає детального наукового вивчення, психолого-педагогічного обґрунтування. Спроби вести регулярне навчання за допомогою компютерних програм часто зазнають невдачі в першу чергу тому, що через недосконалість програмних засобів не вдається дістати явну перевагу використання компютерних технологій перед традиційними формами навчання. Інша важлива причина - компютер не завжди є загальнодоступним засобом навчання. Тривалий час ні вчителі, ні учні не були готові прийняти компютер як навчальний засіб. Немає до кінця розроблених методик компютерного навчання.

На сучасному етапі інформатизації ситуація змінюється. Та виникають нові завдання, оскільки кількість навчальних програмних засобів, що випускаються на ринок, настільки велика, що необхідне детальне їх вивчення та обґрунтування. Компютерне навчання можна вважати новою освітньою галуззю, і для школи це є дуже актуальним, бо саме тут виховуються майбутні спеціалісти, що працюватимуть в інформаційному суспільстві. Компютер стає звичним засобом пізнання навколишнього світу, таким як для попередніх поколінь була книга.

Компютер, як і книгу, можна використовувати з великою користю, а можна і на шкоду. Яке ж місце може зайняти компютерна програма в навчанні сьогоднішнього і завтрашнього школяра? [6].

По-перше, найпоширеніша форма роботи - урок, і навряд чи є причини думати, що в найближчому майбутньому вона зміниться. Отже, доцільно забезпечувати уроки компютерною підтримкою. По-друге, застосування компютера в навчанні не обмежується уроками. Урок є лише формою організації навчального процесу. Так само як і у випадку з книгою, велику роль тут відіграє самостійна робота з навчальною програмою або базою знань на домашньому компютері.

Широкого поширення здобула зараз взаємодія вчителя з учнем через компютерні мережі - дистанційне навчання. Не зупиняючись детально на перевагах та недоліках цієї форми навчання, зазначимо, що існує ряд категорій дітей, для яких таке навчання є чи ледь не єдиною можливістю отримати повноцінну освіту. Для обдарованого і допитливого учня це можливість займатися самоосвітою.

Наведемо деякі переваги роботи з навчальними програмами:

· скорочується час вироблення необхідних технічних навичок учнів;

· збільшується кількість тренувальних завдань;

· природно досягається необхідний темп роботи учня;

· легко досягається диференціація навчання;

· учень стає субєктом навчання, тому що програма вимагає від нього активного управління;

· зявляється можливість моделювати безліч процесів, за допомогою компютерної анімації створювати на уроці ігрову пізнавальну ситуацію;

· урок можна забезпечити матеріалами, користуючись засобами телекомунікацій;

· діалог із програмою отримує характер навчальної гри, і у більшості дітей підвищується мотивація навчальної діяльності.

Поряд з перевагами присутні і недоліки роботи з навчальними програмами:

· діалог із програмою позбавлений емоційності і, як правило, одноманітний;

· програмісти не можуть врахувати особливостей конкретної групи учнів, тут вкрай важлива роль вчителя;

· не забезпечується розвиток мовної, графічної і писемної культури учнів;

· крім помилок у вивченні навчального предмета, що учень робить і на традиційних уроках, зявляються ще технологічні помилки при роботі з програмою;

· як правило, матеріал подається в умовній формі, сильно стиснутій й одноманітній;

· контроль знань обмежений декількома формами - тестами або опитуванням;

· учителю потрібно мати спеціальні знання, уміння і навички роботи з компютерною технікою;

· серед наявного програмного забезпечення багато неякісного, що не враховує специфіку роботи із школярами, що має багато фактичних або методичних помилок. Програмісти часто просто не враховують змісту шкільних навчальних програм.

Як бачимо, недоліків у компютерного навчання не менше, ніж переваг. Відмовлятися від компютера в навчанні не можна, але неприпустимо і зловживати компютеризацією. Які ж завдання потрібно для цього вирішити?

Перше -- потрібно виробити критерії ефективного застосування компютерів на уроці для кожної вікової групи учнів по темах навчальних предметів.

Друге-- визначити критерії оцінювання навчальних програмних засобів.

Третє -- співпрацювати з розроблювачами програмних засобів, створювати методики навчання шкільних предметів на базі нових інформаційно-комунікаційних технологій. [9].

1.2 Проблема використання компютера у процесі навчання молодших школярів

Модернізація шкільної освіти припускає використання засобів і форм пізнавальної діяльності учнів, відводячи вагому роль інформаційно-комунікаційним технологіям (ІКТ). Важко відмовитися від потенціалу нових засобів і в початковій школі.

Назвемо фактори, що можуть сприяти більш активному і ефективному використанню нових інформаційних технологій (НІТ) у початковій школі:

· дидактичні можливості використання компютера;

· наявність на ринку численних програмних продуктів для школи;

· введення в навчальні плани багатьох шкіл пропедевтичного курсу інформатики (розвиток компютерної грамотності школярів);

· наявність у багатьох сімях компютерів, що сприяють тому, що в дітей формується готовність (психологічна, мотиваційна, практична) до використання компютерів у навчанні на різних навчальних предметах.

Але в даний час в Україні склалася досить суперечлива ситуація: незважаючи на ці позитивні фактори, компютер при вивченні навчальних предметів початкової школи, на жаль, використовується рідко, безсистемно і переважно з метою контролю знань, не торкаючи, як правило, інших етапів навчання. Основними причинами цього можна вважати недостатній рівень фінансування загальноосвітньої школи, недолік на ринку педагогічних програмних засобів, що відповідають дидактичним вимогам, відсутність методичних розробок щодо використання компютера в цілому (і конкретних програм навчального призначення, зокрема), санітарно-гігієнічні умови використання персонального компютера в початковій школі, а також невисокий рівень інформаційної грамотності вчителів початкової школи [17].

Проблема використання компютерних технологій у навчанні молодших школярів не вирішена навіть на теоретичному рівні, а це, у свою чергу, негативно позначається на вирішенні і практичних завдань використання компютера безпосередньо в навчанні. У звязку з цим особливу значимість для інформатизації початкової освіти в нашій країні отримують дослідження, спрямовані на виявлення факторів ефективного використання компютера в навчанні і проектування технології навчання молодших школярів за участю ПК.

Питаннями впровадження пропедевтичного курсу інформатики в початкову школу займались відомі в цій сфері науковці та педагоги України та близького зарубіжжя: Левшин М.С., Горячов А.В, Семенов А.Л., Вюшкова Є.А. Урнов В.К. та ін.

Актуальною є проблема використання інформаційно-комунікаційних технологій для організації роботи вчителя, та на різних предметах, наприклад, українській мові, математиці, суспільствознавчих дисциплінах. Невирішеним є також і питання компютерної підтримки предметів художньо-естетичного циклу в початковій школі, а саме музики, трудового навчання та образотворчого мистецтва.

У рамках даного дослідження, на наш погляд, повинні бути вирішені наступні завдання:

· обґрунтування доцільності і місця використання компютера в системі інших засобів навчання.

· проектування технології процесу підготовки до навчання та самого навчання з використанням компютера.

· обґрунтування ролі вчителя на етапі підготовки до навчання з використанням компютера й в організації самих компютерних уроків.

· обґрунтування ролі різних видів програмних засобів навчального призначення в навчанні предметам початкової школи.

· виділення місця ІКТ на уроках художньо-естетичного циклу в початковій школі.

Використання компютера як засобу навчання у навчальному процесі початкової школи вносить зміни й у інші елементи педагогічної технології (процес навчання, організацію навчання, засоби навчання тощо). Це, на наш погляд, дозволяє вирішити декілька груп проблем: загально дидактичних, методичних, інформаційних (тих, що стосуються компютера як засобу навчання), професійних й організаційних, кожна з яких, у свою чергу, дозволяє вирішити відповідні теоретичні і практичні завдання. Розглянемо всю сукупність цих проблем.

1. Загальнодидактичні проблеми: визначення ролі (місця) компютера в методичній (дидактичній, педагогічній) системі серед інших засобів навчання;визначення умов, у яких може бути здійснений педагогічний процес з використанням компютера.

2. Професійна проблема: забезпечення достатнього для підготовки і проведення компютерних уроків рівня інформаційної компетентності вчителів. Достатній рівень інформаційної компетентності вчителя дозволить йому вирішити необхідні організаційно-методичні проблеми.

3. Організаційно-методичні проблеми:

· дотримання специфіки змісту навчального предмета;

· дотримання особливостей методичної системи, що використовується при навчанні предмета;

· обґрунтування доцільності використання компютера;

· обґрунтування дидактичних і технічних вимог до педагогічних програмних засобів;

· виявлення, експертиза і добір педагогічних програмних засобів;

· проектування педагогічних програмних засобів, систем компютерних завдань або електронного дидактичного матеріалу;

· використання програмного продукту в технології навчання предмету.

4. Інформаційні проблеми:

· визначення наукових основ психолого-педагогічних і методичний вимог до програмних засобів, необхідних для їх ефективного використання;

· забезпечення доступності створених педагогічних програмних засобів для вчителів (наявність єдиної бази даних педагогічних програмних засобів);

· розробка педагогічних програмних засобів.

Глобальне вирішення цих проблем вимагає спеціальних досліджень із залученням фахівців з різних областей: методистів, спеціалістів в галузі інформаційних технологій, програмістів, дизайнерів, організаторів процесу та ін.

Зростаючий інтерес до використання компютерних систем не повинен зменшувати увагу педагога до особистості учня, навпаки, саме компютеризація освіти звільняє вчителя від рутинної роботи з трансляції навчального матеріалу, дозволяючи йому більше орієнтуватися на формуванні в дитини фундаментальних основ в області духовного життя особистості.

Персональний компютер - універсальний «навчальний посібник», що може бути з успіхом використаний на різних за організацією навчальних заняттях. При цьому він вписується в рамки традиційного навчання із широким використанням усього арсеналу засобів навчання. ПК може сприяти активному включенню учня в навчальний процес, підтримувати інтерес, сприяти розумінню й запамятовуванню навчального матеріалу.

Можливості застосування ПК значні: від довідкової системи до засобу моделювання ситуацій. Найголовніше вчасно і влучно використовувати компютер. Виконання функції навчання - найбільш істотна характеристика застосування компютера в школі.

Завдання застосування компютера в навчанні:

· забезпечення зворотного звязку в процесі навчання;

· забезпечення індивідуалізації навчального процесу;

· підвищення наочності навчального процесу;

· пошук інформації із різноманітних джерел;

· моделювання досліджуваних процесів або явищ;

· організація колективної й групової роботи;

· контроль навчальних досягнень.

Однак якими б не були цікавими й багатофункціональними нові інформаційні технології, роль вчителя залишається як і раніше провідною в навчальному процесі, а учень по-справжньому перетворюється в субєкт педагогічного процесу. Всі компютерні програми мають бути розроблені за обовязкової активної участі педагогів, що визначає вплив учителя навіть у випадку самостійної роботи з компютерною програмою. Не знижується й безпосередня значимість вчителя в процесі спілкування учня з компютером. Учневі без педагога важко представити, що необхідно засвоїти. Учитель вирішує, виходячи з індивідуальних особливостей учня, якого характеру програми більш доцільно використати на тому чи іншому етапі навчання. Компютер, вивільнюючи час вчителя, виконуючи багато рутинних робіт, дозволяє йому більше уваги приділяти індивідуальній роботі з учнями, творчо підходити до навчально-виховному процесу. Здійснюючи особистісно-орієнтоване навчання з використанням компютера й нових інформаційних технологій. Треба памятати про те, що необхідно забезпечувати можливість учня реалізувати особистісні устремління та ініціативи. Особливого значення набуває формування в нього здатності критично ставитися до результатів, робити узагальнюючі висновки й приймати самостійні рішення. А вчителеві важливо одержувати досить повну й обєктивну інформацію про процеси особистісного становлення учня, усіляко сприяючи цьому.