Вступ

Актуальність дослідження. Сьогодні, коли в нашій країні відбуваються широкомасштабні процеси соціально-економічних і політичних змін, коли максимально загострюються суспільні суперечності, зростає небезпека виникнення відхилень у поведінці дітей, досить актуальною проблемою для педагогів, психологів, фізіологів і лікарів є саме проблема готовності дитини до навчання в школі.

Проблема готовності дошкільників до навчання в школі далеко не нова, вона зажди знаходилась у центрі уваги педагогів і психологів з того часу, як зявились суспільні навчальні заклади. Однак її вирішення безперечно змінюється в залежності від нових тенденцій у самій системі освіти, які в свою чергу, відображають зміни, що відбуваються в громадській свідомості. У вітчизняній і зарубіжній психолого-педагогічній науці проблема готовності дітей до шкільного навчання досліджувалась у різних аспектах. Педагогами минулого було висунуто чимало цікавих ідей про те, що дітям потрібно давати не лише знання, але і розвивати їх активність, самостійність, привчати до розумової праці (Я.А. Коменський, Т. Мор, Й.Г. Песталоцці, Ф. Рабле, Ж. Ж. Руссо, Е. Роттердамський та ін.).

У подальших психолого-педагогічних дослідженнях розроблялись багаточисельні проблеми, повязані з вирішенням питання формування готовності дошкільників до навчання в освітніх закладах. Серед них провідна роль відводиться визначенню шляхів забезпечення наступності у навчально-виховній роботі двох перших ланок освіти - дошкільної і початкової (З. Борисова, В. Сітаров, О. Усова та ін.); вивченню меж і потенційних можливостей дітей дошкільного віку в оволодінні знаннями, уміннями, навичками, способами діяльності і емоційної-вольової регуляції своєї поведінки (Л. Божович, О. Запорожець, О. Леонтьєв, В. Мухіна та ін.); виявленню загальних психофізіологічних особливостей розвитку дітей старшого дошкільного віку (П. Блонський, Л. Виготський, Ю. Змановський, Г. Люблінська, С. Рубінштейн та ін.).

Більшість сучасних педагогів і психологів підготовку дітей до школи розглядають з позиції формування їх інтелектуальної готовності до навчання, яка забезпечує повноцінну адаптацію дошкільників до школи (П. Гальперін, О. Запорожець, Ю. Карпов, Г. Кравцов, О. Кравцова, М. Поддяков, Т. Тарунтаєва, Е. Хачатрян, Т. Яковлева та ін.). У якості системотвірного ядра цієї готовності виступає поняття інтелекту. Ми в цілому поділяємо позиції цих авторів, однак, разом с тим, змушені констатувати, що структура поняття “особистісна готовність до навчання в школі” у рамках цієї теоретичної концепції на сьогоднішній день залишається недостатньо вивченою, що зумовлює необхідність подальшого дослідження її окремих компонентів і передусім мотиваційного, емоційно-вольового, соціального.

Необхідно відзначити, що у вітчизняній педагогіці і психології старший дошкільний вік розглядається як перехідний період від однієї провідної діяльності в дошкільному віці - ігрової, до іншої провідної в молодшому шкільному віці діяльності - навчально-пізнавальної. Тому одним із основних завдань навчально-виховної роботи дошкільного навчального закладу є забезпечення плавності цього переходу. Цьому сприяє виховання у дітей старшого дошкільного віку різних компонентів готовності до шкільного навчання, а не лише інтелектуальної.

Під готовністю до шкільного навчання розуміється необхідний і достатній рівень психічного розвитку дитини для освоєння шкільної навчальної програми в умовах навчання в колективі однолітків. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання - це один з важливих підсумків психічного розвитку в період дошкільного дитинства.

Високі вимоги життя до організації виховання і навчання змушують шукати нові, більш ефективні психолого-педагогічні підходи, спрямовані на приведення методів навчання у відповідність до вимог життя. У цьому сенсі проблема готовності дошкільників до навчання в школі набуває особливого значення. З її вирішенням повязано визначення цілей і принципів організації навчання і виховання в дошкільних навчальних закладах. У той же час від її вирішення залежить успішність наступного навчання дітей у школі.

Отже, за більш ніж вікову історію проблеми готовності до навчання в школі накопичений значний досвід теоретичних і практичних досліджень різних аспектів готовності дітей до школи, тим не менше ця проблематика все ще залишається актуальною і потребує пошуків оптимального вирішення. Також слід зазначити, що відкритим залишається питання про використання різноманітних засобів підготовки дітей до навчання в школі. Одним з найбільш ефективних засобів є гра як провідна діяльність дитини в дошкільному віці.

Грі належить провідна роль у формуванні психічних процесів (мислення, мовлення, памяті, уваги, сприймання, уяви), що визначають рівень розумового розвитку (Л. Виготський, Д. Ельконін, О. Запорожець, О. Леонтьєв, О. Усова).

Ігрова діяльність є головною в дошкільному віці. Л. Виготський відзначав, що в дошкільному віці гра і заняття, гра і праця утворюють два основні русла, у яких протікає діяльність дошкільників. Він вбачав у грі невичерпне джерело розвитку особистості, «зону найближчого розвитку» дитини. Власне використанню гри у підготовці дітей до школи присвячені роботи (О.Запорожця, Д. Ельконіна, Н. Круглової).

У старшому дошкільному віці дуже важливо приділити увагу не лише формуванню спеціальних умінь - читати, рахувати й писати, - але й створенню умов для формування здатності емоційно реагувати на навколишній світ, міркувати, планувати власну діяльність, доводити роботу до кінця. На думку педагогів (Н. Горбатих, А. Давидчук, З.Ліштван, В. Нечаєва, Л. Парамонова та ін.) значний потенціал у цьому належить будівельно-конструктивним іграм. Саме будівельно-конструктивні ігри, конструювання надає величезні можливості для повноцінного розвитку дитини. У процесі ігор з конструктором, будівельним матеріалом дитина отримує не лише задоволення, але й формує здатність активно пізнавати світ, планувати і контролювати свою діяльність. Участь дошкільників у таких іграх сприяє їх самоствердженню, розвитку наполегливості, прагненню до успіху й різні мотиваційні якості. У таких іграх удосконалюється мислення, включаючи дії з планування, прогнозування, зважування шансів на успіх, вибір альтернатив. А це, як відомо, - важливий чинник успішного навчання в школі.

Будучи захопливим заняттям для дитини, гра разом з тим є важливим засобом виховання і розвитку, у тому числі, є ефективним засобом формування готовності дитини до шкільного навчання. Саме це й зумовило вибір теми нашого дослідження: «Будівельно-конструктивні ігри як засіб підготовки дітей до навчання в школі».

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність використання будівельно-конструктивних ігор як засобу підготовки дітей до шкільного навчання.

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми готовності дитини до шкільного навчання.

2. Визначити та схарактеризувати основні компоненти психологічної готовності дошкільників до шкільного навчання.

3. Розкрити значення ігор і занять з будівельним матеріалом у розвитку та вихованні дітей дошкільного віку.

4. Визначити рівень готовності дітей старшого дошкільного віку до шкільного навчання.

5. Розробити перспективний план використання будівельно-конструктивних ігор як засобу підготовки дітей до шкільного навчання та перевірити в дослідно-експериментальній роботі їх ефективність у підготовці дітей до школи.

Обєкт дослідження: готовність дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі.

Предмет дослідження: педагогічні умови формування готовності дітей до навчання в школі засобами будівельно-конструктивних ігор.

Гіпотеза дослідження: ефективність формування готовності дітей до шкільного навчання засобами будівельно-конструктивних ігор буде найбільш ефективним за таких педагогічних умов:

– систематичної, комплексної роботи вихователя з підготовки дітей до навчання в школі;

– цілеспрямованого використання будівельно-конструктивних ігор як засобу виховання дошкільників;

– розробки системи будівельно-конструктивних ігор, яка б сприяла формування усіх компонентів готовності до шкільного навчання.

Практична значущість дослідження: розроблено комплекс будівельно-конструктивних ігор, з метою формування готовності дітей до школи, який може бути використаний у роботі психологами, вихователями та батьками.